02 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/453/25
адміністративне провадження №П/990/453/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Тацій Л. В., Чиркіна С. М., Шарапи В. М.
за участі секретаря судового засідання Іщук В. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про доставку його в судове засідання для особистої участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії і
01 жовтня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції засобами поштового зв'язку надійшов позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі також - ВРУ), в якому він просить визнати протиправною бездіяльність ВРУ з не призначення місцевих виборів на 26 жовтня 2025 року та зобов'язати ВРУ призначити місцеві вибори шляхом прийняття відповідної постанови.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач - Гриців М. І. (головуючий), судді: Бевзенко В. М., Тацій Л. В., Чиркін С. М., Шарапа В. М.
Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її розгляд на судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 02 грудня 2025 року о 12:00 год. у приміщенні суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, м. Київ, 01029. Про дату, час та місце судового засідання особи, які беруть участь у справі, повідомлені.
05 листопада 2025 року на адресу Верховного Суду поштовим зв'язком надійшла заява ОСОБА_1 (датована 29 жовтня 2025 року) про забезпечення явки позивача на судове засідання, у якій позивач просить суд проводити судове засідання, призначене на 02 грудня 2025 року о 12:00 год., за його особистої участі в залі судових засідань у приміщенні Касаційного адміністративного суду.
17 листопада 2025 року на адресу Верховного Суду поштовим зв'язком надійшло клопотання ОСОБА_1 (датоване 07 листопада 2025 року) про доставку в судове засідання, в якому позивач повторно просить суд проводити судове засідання, призначене на 02 грудня 2025 року о 12:00 год., за його особистої участі в залі судових засідань у приміщенні Касаційного адміністративного суду, а також розпорядитися щодо його доставки у зазначене судове засідання з Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Зазначені клопотання за змістом є подібними і їх обґрунтування позивач окреслює однаковими аргументами, зокрема зазначає, що наразі до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор»; наполягає на особистій участі в розгляді цієї справи з метою надання пояснення; заперечує забезпечення йому такої участі в режимі відеоконференції і у зв'язку з цим просить суд в обов'язковому порядку розпорядитися щодо доставки його на судове засідання у приміщення Касаційного адміністративного суду з Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Вирішуючи подані позивачем два клопотання, які фактично зводяться до одного - про доставку його в судове засідання для особистої участі у справі, Суд виходить з такого.
Права та обов'язки учасників справи визначено у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до частини першої якої учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Частиною третьою вказаної статті Кодексу установлено, що учасники справи мають право, зокрема: брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (частини перша, друга статті 46 КАС України).
Як передбачено частинами першою, другою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
За правилами частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. В силу ж положень частини першої статті 60 цього Кодексу представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Зміст наведених правил КАС України свідчить про те, що фізична особа може брати участь у справі, зокрема й у судових засіданнях, особисто, разом із представником або виключно через представника, який у такому разі здійснює від її імені всі процесуальні права та обов'язки. Наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються й на особу, яку він представляє, незалежно від забезпечення особистої участі учасника справи в судове засідання, крім випадків, коли суд визнав явку такого учасника справи обов'язковою.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року у справі №761/37898/24 підозрюваному ОСОБА_1 (позивачу у цій справі 990/453/25) продовжено строк тримання під вартою до 27 листопада 2025 року включно.
Тобто, на момент подання клопотання, що розглядається, та постановлення цієї ухвали позивач перебуває під вартою в установі для попереднього ув'язнення, про що позивач зазначає особисто у своїх клопотаннях.
Натомість особливостей щодо забезпечення особистої участі у справі осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установах для попереднього ув'язнення (конвоювання в судове засідання учасника справи, який перебуває під вартою) норми КАС України не передбачають.
За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах і не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за участю фізичних осіб та суб'єктів владних повноважень (в даному випадку - позивача та ВРУ). Водночас, якщо фізичні особи відбувають покарання в установах виконання покарань чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установах для попереднього ув'язнення, то порядок їх конвоювання врегульовується кримінальним-процесуальним законодавством.
До того ж, приміщення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не облаштовані у відповідності до вимог, установлених Інструкцією з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації, Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, та унеможливлюють проведення судового засідання за особистої участі згаданих вище осіб.
Таким чином, можливості забезпечення конвоювання та особистої участі ОСОБА_1 , який перебуває під вартою в установі для попереднього ув'язнення, в залі судових засідань у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду нема, що не дає Суду правових підстав та технічних можливостей для задоволення поданих позивачем у справі клопотань.
Водночас Суд наголошує, що відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Порядок участі у судовому засіданні в адміністративному процесі в режимі відеоконференції встановлений статтею 195 КАС України.
Тобто, нормами КАС України передбачено альтернативний спосіб проведення засідання за допомогою приладів відеофіксації, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду, спрямований на забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом, своєчасний розгляд адміністративних справ та інших прав учасників справи.
Суд звертає увагу, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду має технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції й може забезпечити права позивача, передбачені КАС України, при розгляді даної справи, у тому числі на участь у судовому засіданні та надання пояснень, наведення міркувань тощо. Тому позивач може скористатися цим правом, подавши відповідну заяву про таку участь у порядку, встановленому статтею 195 КАС України, із зазначенням обраного способу проведення відеоконференції.
Варто звернути увагу й на те, що у цій справі особиста участь позивача не визнавалася судом обов'язковою відповідно до вимог КАС України. Крім того, бажання позивача надати суду пояснення у справі за його позовом він може реалізувати шляхом подання до суду таких пояснень у письмовому вигляді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за його природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. The United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. The United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
З огляду на наведене, враховуючи особливості забезпечення особистої участі у справі осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установах для попереднього ув'язнення, завдання адміністративного судочинства та порядок вирішення адміністративних справ, Суд не вбачає обставин, які можуть слугувати правовою підставою для задоволення адміністративним судом двічі поданого ОСОБА_1 клопотання з проханням про доставку позивача в судове засідання для особистої участі у цій справі.
Суд вважає, що відмова у задоволенні такого клопотання не порушує право позивача на доступ до суду, справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, вирішення спору щодо його прав та обов'язків у сфері публічно-правових відносин, адже такий доступ може бути забезпечений шляхом участі ОСОБА_1 у судовому засіданні в адміністративному процесі в режимі відеоконференції або через представника (адвоката), який у такому разі може здійснювати від імені позивача всі процесуальні права та обов'язки, в тому числі і права, передбачені пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України.
Керуючись статтями 44, 46, 55, 57, 205, 243, 248, 266 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про доставку його в судове засідання для особистої участі в адміністративній справі №990/453/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: В. М. Бевзенко
Л. В. Тацій
С. М. Чиркін
В. М. Шарапа