Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
Іменем України
06.12.2007
Справа №2-5/10610-2007А
За позовом - СПД Мамутова С.Я., м. Феодосія, смт. Щебетівка.
До відповідача - Виконавчого комітету Щебетівської селищної ради, смт. Щебетівка.
Про спонукання до вчинення певних дій та визнання права власності.
Суддя М.П. Гаврилюк
Від позивача - Мамутов Ш.С., представник, дов. від 07.12.2006р.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору:
Позивач - СПД Мамутов С.Я. звернувся до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом та просить суд визнати за ним право власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Феодосія, с. Курортне, вул. Набережна, 23 та зобов'язати Виконавчий комітет Щебетівської селищної ради призначити державну приймальну комісію про прийом до експлуатації вказаної будівлі.
Ухвалою Господарського суду від 29.10.2007р. у частині позовних вимог щодо визнання права власності за СПД Мамутовим С.Я. на будівлю, розташовану за адресою: м. Феодосія, с. Курортне, вул. Набережна, 13провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду надійшов відзив на позов, з якого в бачається, що позовні вимоги відповідачем визнаються в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд -
Розпорядженням від 11 квітня 1996 року Виконавчим комітетом Щебетівської селищної ради наданий дозвіл СПД Мамутову С.Я. на побудову тимчасового об'єкту торгівлі на вул. Набережна, с. Курортне, м. Феодосія.
10.11.2006р. між Щебетівською селищною радою та СПД Мамутовим С.Я. укладений договір оренди, відповідно до якого останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування кафе «Геми», яка знаходиться в межах с. Курортне, вул. Набережна, 23, м. Феодосія.
У своїй позовній заяві СПД Мамутов С.Я. пояснив, що на земельній ділянці він самочинно збудував кафе, та мав намір представити приймальній комісії по прийому до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, у зв'язку з чим ним були виконані наступні дії:
- отримана технічна документація в БТІ;
- отриманий технічний висновок про відповідності несущих та огорожуючих конструкцій;
- розроблений архітектурно-технічний паспорт;
- розроблено архітектурно-будівельне рішення;
- рішенням № 144 виконавчого комітету Щебетівської селищної ради від 12.09.2006р., привласнена адреса: м. Феодосія, с. Курортне, вул. Набережна, 23;
- отримані акти обстеження протипожежної обробки;
- розроблений проект електропостачання.
Позивач просить суд зобов'язати Виконавчий комітет Щебетівської селищної ради призначити державну приймальну комісію про прийом до експлуатації вказаної будівлі.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне:
Позивач у своєї заяві посилається на те, що він звертався до Виконавчого комітету Щебетівської селищної ради з проханням прийняти до експлуатації самовільно збудовану споруду, а також, що ним були виконані певні дії щодо отримання дозволів на будування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не представлено суду доказів а ні отримання технічної документації на об'єкт в БТІ, отримання технічного висновку про відповідності несущих та огорожуючих конструкцій та інших документів, на які він посилається у своїй позовній заяві, а ні в загалі звернення до відповідача щодо питання представлення до прийому в експлуатацію об'єкту.
Також суд приймає до уваги наступне:
У відповідності з п. 11 Порядку прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Кабінетом Міністрів України № 1243 від 22.09.2004р. Державна комісія з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта утворюється, якщо об'єкти збудовано:
- із залученням коштів державного бюджету в розмірі 30 млн. гривень і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області - обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією;
- із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн гривень і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
- із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн гривень або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення.
У разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація.
Таким чином, суд дійшов висновку, що об'єкт, що належить позивачу за своїми властивостями не є таким, який потрібно представляти державній комісії у зв'язку чим, підстав для задоволення позовних вимог не має.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову, суд приймає рішення про задоволення позовних вимог, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд вважає, що хоча відповідач і визнав позовні вимоги, але підстав для задоволення позовних вимог не має, оскільки Порядком прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Кабінетом Міністрів України № 1243 від 22.09.2004р. передбачені умови, за наявністю яких створюється Державна приймальна комісія.
Для введення до експлуатації торгівельного кіоску, призначення Державної приймальної комісії, вказаний Порядок не передбачає, у зв'язку з чим, в позові належить відмовити.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 82-84 ГПК України, суд-
1. В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.