про повернення касаційної скарги
02 грудня 2025 року
м. Київ
справа №360/488/25
адміністративне провадження № К/990/43862/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року (суддя Секірська А.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року (колегія у складі суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.)
у справі № 360/488/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України у Одеській області, які полягають у невиплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2025, з урахуванням проведеної індексації згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати відповідача провести виплату пенсії по інвалідності позивачу з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням суми індексації у розмірі 1500,00 грн, встановленої відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025, у задоволенні позову відмовлено.
27.10.2025 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій останній просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025, а натомість прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Верховний Суд ухвалою від 12.11.2025 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України, надавши при цьому скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстави касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
13.11.2025 о 02 год. 14 хв. електронна копія зазначеної ухвали Суду була доставлена до електронного кабінету позивача та в розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України вважається врученою 13.11.2025.
16.11.2025 від скаржника до Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з долученим до неї примірником касаційної скарги в уточненій редакції.
Перевіркою поданої касаційної скарги (в уточненій редакції) встановлено, що підставою для касаційного оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 скаржник визначив п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Крім того, посилався на пп. «в» п. 2 ч. 5 названої статті Кодексу.
У контексті наведеного Суд звертає увагу відповідача на те, що за змістом норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Зокрема, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги (з урахуванням останніх уточнень) встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, позивач не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі. Натомість зміст касаційної скарги зводиться до опису фактичних обставин справи, цитування норм законодавства у поєднанні з незгодою скаржника із наданою судами першої та апеляційної інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, на момент постановлення цієї ухвали позивач не усунув недоліків, які слугували підставою для залишення касаційної скарги без руху.
За приписами ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладених обставинах, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід повернути касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025.
Керуючись ст.ст. 169, 332 КАС України, Верховний Суд,-
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 360/488/25.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб