02 грудня 2025 року'
м. Київ
справа №360/1093/24
адміністративне провадження №К/990/46757/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дзундзою Юрієм Романовичем, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №360/1093/24, за позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 травня 2020 року по 23 серпня 2024 року (згідно з нормами статті 117 Кодексу законів про працю України, у редакції, яка діяла до та після 19 липня 2022 року), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100;
- зобов'язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 травня 2020 року по 23 серпня 2024 року (згідно з нормами статті 117 Кодексу законів про працю України, у редакції, яка діяла до та після 19 липня 2022 року), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовленою
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку за період з 08 травня 2020 року по 18 липня 2022 року та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково:
- стягнуто з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 травня 2020 року по 18 липня 2022 року в сумі 37000,00 грн;
- в іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року залишено без змін.
13 листопада 2025 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дзундзою Юрієм Романовичем, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №360/1093/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Судом установлено, що зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у зв'язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували статтю 117 Кодексу законів про працю України, у редакції, без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року у справі №420/22178/24, від 23 жовтня 2025 року у справі №340/4454/23, від 30 жовтня 2025 року у справі №420/2649/24, від 06 листопада 2025 року у справі №160/20357/22, від 06 листопада 2025 року у справі №420/12698/23, від 06 листопада 2025 року у справі №160/15380/22, від 09 березня 2023 року у справі №520/899/21, від 30 квітня 2025 року у справі №520/22859/23, від 24 вересня 2025 року у справі №560/10/23, постанови Великої Палати Верховного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23.
Доводи позивача є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах відповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій на предмет застосування до спірних правовідносин статті 117 Кодексу законів про працю України, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо її застосування, викладених у постановах від 09 березня 2023 року у справі №520/899/21, від 30 квітня 2025 року у справі №520/22859/23, від 24 вересня 2025 року у справі №560/10/23, постанови Великої Палати Верховного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23.
Щодо посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 жовтня 2025 року у справі №420/22178/24, від 23 жовтня 2025 року у справі №340/4454/23, від 30 жовтня 2025 року у справі №420/2649/24, від 06 листопада 2025 року у справі №160/20357/22, від 06 листопада 2025 року у справі №420/12698/23, від 06 листопада 2025 року у справі №160/15380/22, Суд зазначає, що ці постанови не могли бути враховані судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень, оскільки вони були ухвалені після прийняття постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дзундзою Юрієм Романовичем, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №360/1093/24.
2. Витребувати з Луганського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №360/1093/24.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
4. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович