01 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4665/25 пров. № А/857/35480/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року, ухвалене суддею Костецьким Н.В. у м.Львові у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 380/4665/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
11 березня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просила визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення за її заявою про призначення щомісячної страхової виплати внаслідок часткової стійкої втрати працездатності від 13.12.2024 ;
- визнати протиправними відмови, викладені в листах від 19.12.2024 року №1300-5313- 8/206878 та від 31.01.2025 року №2317-1835/B-53/8-1300/25, щодо призначення щомісячної страхової виплати внаслідок часткової стійкої втрати працездатності за її заявою від 13.12.2024;
- зобов'язати призначити щомісячну страхову виплату внаслідок часткової стійкої втрати працездатності за її заявою від 13.12.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення щомісячної страхової виплати внаслідок часткової стійкої втрати працездатності від 13.12.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.12.2024 про призначення щомісячної страхової виплати внаслідок часткової стійкої втрати працездатності з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до ненадання позивачем оригіналів документів, необхідних для призначення страхових виплат.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч.4ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 13.05.2024 №1333-7002032804.
13.12.2024 позивач через веб-портал Пенсійного фонду України подала заяву про призначення щомісячної страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), до якої, зокрема, долучено: Акт №1 від 15.07.2014 (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії) що стався (сталася), затверджений директором КП «Сніжне-Міськсвітло» довідку внутрішньо переміщеної особи від 13.05.2024; копію трудової книжки.
Відповідно до довідки Міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12 ААА №112062 від 01.11.2024, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20%.
Листом від 19.12.2024 №1300-5313-8/206878 пенсійний орган, за результатами розгляду заяви від 13.12.2024, вказав заявнику на відсутність правових підстав для призначення щомісячної страхової виплати з покликанням на те, що до заяви від 13.12.2024 долучені копії документів, а саме: акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, паспорт громадянина України, ідентифікаційний номер, довідка про взяття на облік ВПО, трудова книжка та не надана довідка про заробітну плату (дохід) перед настанням страхового випадку. Додатково повідомлено, що питання призначення страхової виплати буде розглянуто Головним управлінням після надання позивачем заяви та оригіналів документів, необхідних для її призначення.
31.01.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо призначення страхової виплати, у якій вказала про наявність оригіналів документів, завантажених під час подачі відповідної заяви, а саме акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, паспорта громадянина України, ідентифікаційного номеру, довідки про взяття на облік ВПО, трудової книжки.
Щодо надання довідки про заробітну плату (дохід) перед настанням страхового випадку, позивач повідомила про неможливість отримати таку довідку, оскільки Комунальне підприємство «Сніжне-Міськсвітло», у якому працювала позивач, перебуває на окупованій території.
Листом від 31.01.2025 року №2317-1835/B-53/8-1300/25 відповідач повторно повідомив заявника, що питання призначення страхової виплати буде розглянуто Головним управлінням після надання позивачем заяви та оригіналів документів, необхідних для її призначення.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права на отримання страхових виплат.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України від 9 березня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV унормовано, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
На уповноважений орган управління та його територіальні органи, серед іншого, покладено завдання здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (пункт 2 частини першої статті 5 Закону №1105-XIV).
За приписами частини першої статті 30 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний веб портал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник. Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Приписами частини другої статті 37 Закону №1105-XIV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як установлено частиною третьою статті 37 Закону №1105-XIV, потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Згідно зі статтею 36 Закону № 1105-ХІV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, уповноважений орган управління здійснює потерпілому одноразову страхову виплату, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з розрахунку семи мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
Стаття 38 Закону №1105-XIV встановлює порядок розгляду справи про страхові виплати, згідно з якою територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.03.2024 за № 353/41698, затверджено Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - Порядок № 4-1), який набрав чинності 21 березня 2024 року.
За п. 1 розділу І «Загальні положення» Порядку № 4-1 цей Порядок визначає механізм призначення, перерахування та здійснення таких страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати (або відповідної її частини); страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації; страхова виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу; одноразова допомога потерпілому; страхові виплати в разі смерті потерпілого; страхова виплата дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхові витрати на соціальну допомогу, інші витрати на відшкодування шкоди, які включають: компенсацію витрат на проїзд потерпілого, який став особою з інвалідністю, до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку та витрат на проїзд і житло особи, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі); відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома; щомісячна грошова компенсація вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги; відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Заява про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат (крім виплат, які призначаються страхувальником) подається потерпілим або особою, яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, особисто або через уповноваженого представника до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає страхову виплату) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр) (абзац перший пункту 1 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1).
За абзацами першим-другим, п'ятим пункту 2 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1 заява разом з документами, необхідними для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат подається: для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат за формою згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку. У заяві зазначається інформація про місце проживання (перебування), для підтвердження якої особа може надати відомості про задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування), що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Згідно з п. 3 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1 незалежно від виду страхової виплати, щодо якої звертається особа, під час подання заяви особа надає: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України); свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України) у разі призначення виплат на дитину; документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Особа може пред'явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі.
Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
За абз. першим-третім пункту 4 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1 заява разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може подаватись заявником в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал Пенсійного фонду) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (у разі наявності технічної можливості). На заяву, подану в електронній формі, накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
У разі подання заяви засобами Порталу Дія її формування та подання здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, що містяться в державних електронних інформаційних ресурсах, необхідні для формування заяви, отримуються шляхом електронної інформаційної взаємодії.
У разі відсутності таких відомостей в державних електронних інформаційних ресурсах до такої заяви додаються сканкопії (фотокопії) відповідних документів. Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Днем звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат вважається день прийняття органом, що призначає страхову виплату, відповідної заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) страхової виплати), днем звернення за страховою виплатою вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо заява подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення вважається дата її реєстрації разом зі сканкопіями (фотокопіями) документів (пункт 5 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1 шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій, підсистемами Пенсійного фонду України орган, що призначає страхову виплату, може отримати: дані з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; дані з Електронного реєстру листків непрацездатності; дані з Єдиного державного демографічного реєстру; дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти; дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; дані з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; дані з Єдиного реєстру боржників; дані з інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу; дані з реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; дані з централізованого банку даних з проблем інвалідності.
За абзацом першим пункту 7 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1, якщо орган, що призначає страхову виплату, не отримав відомості, необхідні для призначення страхової виплати, із інформаційних систем органів державної влади, державних реєстрів або баз даних, особа, яка звертається за страховою виплатою або компенсацією, має право надати документи, що підтверджують ці відомості.
Якщо до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що призначає страхову виплату, письмово повідомляє заявника, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві робиться відповідний запис. У разі подання заяви через вебпортал Пенсійного фонду або Портал Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу Пенсійного фонду або засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) (абзац другий пункту 7 розділу ІІ «Звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат» Порядку № 4-1).
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №4-1 рішення про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат приймається протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження заяви з усіма необхідними документами з урахуванням отриманої органом, що призначає страхову виплату, інформації із відповідних державних електронних інформаційних реєстрів та баз даних.
Підстави для відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг, визначені ст. 39 Закону №1105-XIV: уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач 13.12.2024 через веб-портал Пенсійного фонду України подала заяву про призначення щомісячної страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням). До заяви, зокрема, долучено: Акт №1 від 15.07.2014 (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії) що стався (сталася), затверджений директором КП «Сніжне-Міськсвітло» довідку внутрішньо переміщеної особи від 13.05.2024; копію трудової книжки.
На виконання вимог п. 7 розділу ІІ Порядку №4-1, листами від 19.12.2024 №1300-5313-8/206878 та від 31.01.2025 року №2317-1835/В-53/8-1300/25 пенсійний орган вказав заявнику на неможливість призначити їй щомісячну страхову виплату з вказівкою на те, що до заяви від 13.12.2024 долучені копії документів та не надано довідки про заробітну плату (дохід) перед настанням страхового випадку. Позивачу запропоновано подати заяву відповідного зразка та необхідні оригінали документів з метою вирішення питання про призначення страхової виплати.
Слід зазначити, що нормами Закону №1105-XIV та Порядку №4-1 передбачена можливість звернення заявника до органів Пенсійного фонду України із заявою в електронній формі та сканкопіями (фотокопіями) документів, які відповідають оригіналам документів, щодо призначення страхових виплат.
Водночас, нормами законодавства не встановлено обов'язку заявника подати оригінали документів у разі подання заяви в електронній формі.
Відповідач, доводячи правомірність своїх дій при розгляді поданої позивачем в електронній формі заяви, вказав, що долучені до заяви скановані копії документів не відповідали оригіналам документів.
Разом з тим, відповідачем не наведено підстав, наявність яких призвела до висновку, що позивачем подано скановані копії документів, які не відповідають їх оригіналам.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції правильно виснувано, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 13.12.2024 про призначення щомісячної страхової виплати.
Щодо позовних вимог в частині визначення відповідачу зобов'язання призначити позивачу щомісячну страхову виплату внаслідок часткової стійкої втрати працездатності за заявою від 13.12.2024, суд зазначає наступне.
Під час розгляду заяви позивача від 13.12.2024 про призначення щомісячної страхової виплати, відповідач встановив відсутність довідки про заробітну плату (дохід) перед настанням страхового випадку.
У заяві від 21.01.2025 позивач повідомила відповідача, зокрема, про неможливість надання довідки про заробітну плату (дохід) перед настанням страхового випадку, оскільки КП «Сніжне-Міськсвітло» (м. Сніжне Донецької області), у якому працювала позивач, перебуває на тимчасово окупованій території.
Згідно ч. 11 ст. 36 Закону №1105-XIV якщо на час звернення за страховою виплатою неможливо отримати інформацію про заробітну плату потерпілого до ушкодження здоров'я, сума страхової виплати визначається за чинною на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день звернення.
Враховуючи, що відповідачем не розглядалось та не вирішувалось питання визначення суми страхової виплати, яка належить позивачу, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 36 Закону №1105-XIV, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.12.2024 про призначення щомісячної страхової виплати, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Обраний судом спосіб відновлення порушеного права позивача на належні страхові виплати не є втручанням суду у дискрецію суб'єкта владних повноважень.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З роз'яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", слідує, що у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Оцінюючи доводи апеляційного скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Оскільки рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не є предметом оскарження, рішення суду в цій частині апеляційному перегляду не підлягає.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі № 380/4665/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк