Справа № 120/13928/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
01 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (відповідача) про визнання бездіяльності протиправною щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, зобов'язання вчинити дії.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 29.04.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частин НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням вже виплачених сум за цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_3 ), який входить в оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в період з 09.04.2022 року. В той же час у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення.
Вважає, що участь позивача у бойових діях або заходах протягом спірного періоду, окрім грудня 2022 року, не підтверджена у порядку, який визначався наказом №392-АГ, що підтверджує відсутність у військової частини НОМЕР_1 правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин.
Також зазначає, що справа незначної складності тому судові витрати на правову допомогу є необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що зважаючи на наявність бойових наказів Адміністрації державної прикордонної служби України № 56 гриф, від 02 квітня 2022 року та довідки від в/ч НОМЕР_3 від 02.03.2023 р. № 5026, слід дійти висновку, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей - з 01.08.2022 по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 по 30.09.2022 року; - з 01.10.2022 по 31.10.2022 року; - з 01.11.2022 по 04.11.2022 року; - з 18.11.2022 по 30.11.2022 року; - з 01.12.2022 по 31.12.2022 року. Відповідно, має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до Постанови №168, а тому не можна погодитись із доводами відповідача.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі Указу Президента України № 69/22 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 та у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону № 9-вв від 07.04.2022 позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_2 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 09.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження: Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2023 № 5026 молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області та Сумської областей з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 року № 56 гриф.
На переконання позивача військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати йому в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а тому позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №50-ОС від 25.01.2023 «Про виплату додаткової винагороди» позивачу нарахована та в січні 2023 року виплачена додаткова винагорода у розмірі 70000,00грн. - за грудень 2022 року, що підтверджується Інформацією про грошове забезпечення позивача, наданою фінансово-економічним відділом (бухгалтерською службою) військової частини НОМЕР_1 (а.с. 47).
Разом з тим, позивач вважає, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 дає йому право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з Інструкцією “Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка» виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
Конкретизація умов, передбачених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (Наказ № 164, який діяв в період по 31 липня 2022 року).
Крім того, Адміністрацією Державної прикордонної служби України був виданий наказ №392/0/8122-АГ від 30.07.2022 "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", що застосовувався з 01.08.2022 по 31.12.2022 (далі - наказ № 392).
Пунктом 1 наказу №392 визначено що, військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу oргaну Дeржприкордонcлvжби (у зв'язку із звільненням з військової cлyжби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях a6o забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 наказу №392 встановлено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення pyxy опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення i знешкодження диверсійно - розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій aбo ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойовибезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
Відповідно до п. 4 наказу АДПСУ №392 підтвердження безпосередньої участі вiйcькoвocлyжбoвцiв у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) a6o постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів i кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих a6o оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Пунктом 11 Наказу № 392-АГ передбачено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Пунктом 12 Наказу № 392-АГ встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4 - 6 цього наказу.
Як встановлено судом першої інстанції, спірним у цій справі є право позивача на отримання виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі, відповідно до Постанови № 168.
При цьому, відповідач не заперечує, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Водночас, відповідач зазначає, що видана позивачу військовою частиною НОМЕР_3 довідка від 02.03.2023 № 5026 про участь у бойових діях є лише персональним підтвердженням для конкретного військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування матеріалів, пов'язаних із отриманням статусу учасника бойових дій. Підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме Списки військовослужбовців. Вказана довідка не відповідає формі, встановленій наказами № 164-АГ та № 392-АГ.
Також відповідач зазначає, що військова частина НОМЕР_1 тільки в одному випадку отримала інформацію від військової частини НОМЕР_3 за відповідною формою, внаслідок чого ОСОБА_1 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 нарахована та виплачена додаткова винагорода. Іншої інформації до військової частини НОМЕР_1 не надходило, а тому наказ на виплату збільшеної додаткової винагороди до 70000 грн щодо військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 не видавався.
Відповідно до Наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №50-ОС від 25.01.2023 «Про виплату додаткової винагороди» позивачу нарахована та в січні 2023 року виплачена додаткова винагорода у розмірі 70000,00грн. - за грудень 2022 року, що підтверджується Інформацією про грошове забезпечення позивача, наданою фінансово-економічним відділом (бухгалтерською службою) військової частини НОМЕР_1 (а.с. 53).
Поряд з цим, представник відповідача у відзиві вказує, що інших листів, до яких додатком були б Довідки із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за серпень - листопад 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 у формі, визначеній наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України, не надходило.
Ухвалою суду першої інстанції від 17.05.2024 витребувано у військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України наступні документи, в частині, що стосуються позивача ОСОБА_1 , за період 01 серпня 2022 року - 31 грудня 2022 року: бойовий наказ (бойове розпорядження); витяг з журналу бойових дій (службово-бойових дій); рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань із зазначенням кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано довідку № 02.5/5388/24-Вн від 28.05.2024, в якій зазначено, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в наявних журналах бойових дій (Журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_4 прикз №114 (розпочато 08 квітня 2022р., закінчено 12 жовтня 2022 р., прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування ча 102 аркушах) та Журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_4 прикз № НОМЕР_5 (розпочато 08 серпня 2022р., закінчено 22 листопада 2022 р., прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах). Журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_4 прикз № НОМЕР_6 (розпочато 23 листопада 2022р., закінчено 15 січня 2023 р., прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах), у період з 01.08.2022 року по 31.12.2022 року, відносно ОСОБА_1 відповідні відомості не обліковані.
Також, військовою частиною НОМЕР_1 надано довідку № 04.3.1/5578/24-Вн від 31.05.2024, в якій зазначено, що за результатами перевірки, наявної інформації встановлено, що рапорти та підтвердження участі в бойових діях або заходах необхідних для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70000 грн, передбаченої Постановою № 168, у період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону не надходили.
Проте, як вірно зазначає суд першої інстанції, не надходження на адресу відповідача листів, до яких додатком були б Довідки із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за серпень - листопад 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 у формі, визначеній наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України, не свідчить про те, що позивач не приймав в спірний період участі у бойових діях або заходах.
При цьому, інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу, є лише способом інформування відповідних органів, в яких ці військовослужбовці проходять службу.
Таким чином, суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи відповідача, що відносно позивача є підтвердженою інформація про участь у бойових діях лише за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
При цьому, неналежне з'ясування відповідачем всієї інформації, або неналежне ведення документації іншою військовою частиною ( журналів службово - бойових дій тощо) не може бути підставою та не свідчить про відсутність права у позивача на виплату додаткової винагороди у підвищеному розмірі.
Так, суд звертає увагу, що навіть в наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2024 року доказах, а саме в довідці № 02.5/5388/24-Вн від 28.05.2024 та в довідці № 04.3.1/5578/24-Вн від 31.05.2024 міститься суперечлива інформація щодо підтверджених періодів, зокрема в першій довідці зазначається про відсутність облікованих даних за період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а в іншій довідці - лише за період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року.
При цьому, як встановлено судом вище відповідач визнає підтвердженою інформація про участь у бойових діях позивача за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та навіть надає докази про виплату за вказаний період збільшеної до 70000 грн додаткової винагороди.
Наведене додатково свідчить про неналежне з'ясування відповідачем всієї інформації, або неналежне ведення документації іншою військовою частиною, що не може бути підставою та не свідчить про відсутність права у позивача на виплату додаткової винагороди у підвищеному розмірі.
Разом з тим, відповідач - суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не спростував доводів позивача та не надав відповідних доказів на підтвердження своєї правової позиції, ні в обґрунтування відзиву, ні на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2024.
Отже, оформлена відносно позивача військовою частиною НОМЕР_3 довідка від 02.03.2023 № 5026 про участь у бойових діях чинна, не відкликана та не скасована, а тому є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у такій довідці періоди.
Зміст такого документу може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах.
При цьому, невідповідності зазначеного доказу критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судом не встановлено.
В свою чергу, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на збільшену винагороду.
Недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказів № 164-АГ та № 392-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди. Позивач набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена діями військових частин щодо дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого ДПС України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.05.2024 р. у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23.
Отже, зважаючи на наявність довідки військової частини НОМЕР_3 та бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 року № 56 гриф., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Відповідно, позивач має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Постанови №168.
Разом з цим, відповідно до витягу з додатку 7 до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.01.2023 № 50-ОС "Про виплату додаткової винагороди" позивачу за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 нараховано 70000 грн додаткової винагороди.
У відповіді на відзив представник позивача не заперечує та не спростовує факту нарахування та виплати позивачу за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 збільшеної до 70000 грн додаткової винагороди.
Також встановлено, що спір щодо виплати позивачу додаткової винагороди в сумі 30000 грн за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 між сторонами відсутній.
Таким чином, у даному випадку наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 18.11.2022 по 30.11.2022, у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а також зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 зазначеної додаткової винагороди за вказані періоди, з урахуванням вже виплачених сум.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховує наступне.
Так, згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про представництво в адміністративній справі від 07 вересня 2023 року, квитанцію від 08 вересня 2023 року про отримання адвокатом гонорару в сумі 5000 грн. та ордер на надання правничої (правової) допомоги.
За умовами зазначеного договору ( п. 1 ) адвокат зобов'язується надати правову допомогу та представляти інтереси клієнта в суді у адміністративній справі за його позовом до військової частини про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Згідно з п. 1.4 договору клієнт доручає адвокату вивчити та скласти необхідні документи для захисту інтересів клієнт, оскаржувати судові рішення ( ухвали ) до апеляційних та касаційних судових інстанцій.
Відповідно до п. 4.2 договору гонорар адвоката складає суму обумовлену сторонами - 5000 грн.
Проте, суд зауважував, що стороною позивача не надано акту приймання - передачі наданих послуг.
Проаналізувавши надані документи на підтвердження наданих позивачу послуг правничої допомоги та докази на понесення позивачем відповідних витрат на оплату послуг адвоката суд зауважує, що предмет договору про представництво в адміністративній справі передбачає також оскарження судових рішень до апеляційних та касаційних судових інстанцій, що включається в фіксовану суму гонорару.
Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції враховував критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, обсяг наданих адвокатом послуг, а також прийняв до уваги, що заперечень щодо заявленої до відшкодування суми витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.
Тому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача - військової частини НОМЕР_1 на користь позивача коштів в сумі 3000 грн., що відповідає принципам обґрунтованості та співмірності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.