Справа № 712/6214/25
Провадження № 2/712/2914/25
02 грудня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Марцішевська О.М.,
при секретарі - Чумак Д.І.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьоої особи адвоката Мішустіна М.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору оренди чинним та встановлення факту користування земельною ділянкою, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи
09 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Черкаської міської ради про визнання договору оренди чинним та встановлення факту користування земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є спадкоємицею майна свого батька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 1 лютого 2008 року, виданим Першою черкаською державною нотаріальною конторою.
Факт прийняття спадщини також підтверджується довідкою зазначеної нотаріальної контори №1461/02-14 від 14 жовтня 2024 року, відповідно до якої 15 липня 2005 року за заявою позивача була заведена спадкова справа № 517/2005.
Об?єктом спадщини є земельна ділянка площею 0,1000 га (1000 м.кв.), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЧР № 625833, виданного Черкаською міською радою. На вказаній земельній ділянці розташовані житловий будинок та господарські будівлі, які належали спадкодавцю, а межі ділянки оформлені відповідно до законодавства України.
Відповідно до договору про тимчасове користування землею (на умовах оренди), укладеного 17 листопада 1997 року між Черкаською міською радою та ОСОБА_5 , спадкодавець отримав у користування земельну ділянку площею 682,9 мг за адресою: АДРЕСА_1 (нині АДРЕСА_1 ).
Факт користування земельною ділянкою та чинність договору оренди додатково підтверджуються сплатою ОСОБА_1 земельного податку, що відображено у зведеній таблиці земельного податку, складеній на ім?я позивачки. Зокрема, у зазначеній таблиці вказано, що вона регулярно сплачувала земельний податок за земельну ділянку площею 682,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з моменту прийняття спадщини у 2005 році. Ці платежі здійснювалися відповідно до вимог Податкового кодексу України та свідчать про фактичне користування ділянкою з 15 липня 2005 року по теперішній час, а також виконання позивачкою обов'язків за договором оренди, що перейшли до неї як до спадкоємиці.
Позивач просить суд: 1) визнати чинним договір про тимчасове користування землею (на умовах оренди), укладеного 17 листопада 1997 року між Черкаською міською радою та ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_1 ; 2) встановити факт користування позивачкою ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 682,9 кв.м за адресою за адресою АДРЕСА_1 з 15 липня 2005 року по теперішній час.
18 вересня 2025 представник Черкаської міської ради скерував до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що Черкаська міська рада не визнає позов та заперечує проти його задоволення з таких підстав.
По-перше, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, в рамках судової справи №712/14509/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень Черкаської міської ради від 31.01.2019 №2-3971 та від 23.05.2019 No2-4652, а також про зобов?язання вчинити певні дії, судами було встановлено, що 17 листопада 1997 року, на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21 жовтня 1997 року № 618, виконавчий комітет Черкаської міської ради та ОСОБА_9 уклали договір про право тимчасового користування земельної ділянки площею 682,09 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , строком на 3 роки для городництва без права забудови.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2007 року ОСОБА_10 після смерті свого батька ОСОБА_11 успадкувала житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішенням Черкаської міської ради від 31 січня 2019 року № 2-3971 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку», надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_8 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0800 га безоплатно у власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішенням Черкаської міської ради від 23 травня 2019 року № 2-4652 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_3 , громадянину ОСОБА_8 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» вирішено визнати таким, що втратило чинність рішення Черкаської міської ради від 20 грудня 2011 року № 3-477; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 , громадянину ОСОБА_8 ; передати земельну ділянку громадянину ОСОБА_12 по АДРЕСА_3 , площею -0,0686 га (кадастровий номер 7110136700:04:054) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку віднести до категорії земель житлової та громадської забудови.
Суди першої та апеляційної інстанції вказали про відсутність підстав для скасування рішень Черкаської міської ради від 31.01.2019 №2-3971 та від 23.05.2019 №2-4652, вказавши про відсутність порушень, а також про те, що право користування від померлого ОСОБА_11 припинилось, а тому не могло перейти в користування до ОСОБА_7 , а отже право користування земельною ділянкою не могло бути успадковане позивачем.
Також, Верховний Суд в своїй постанові від 16.12.2021, переглядаючи рішення судів
першої та апеляційної інстанції у даній справі №712/14509/19 зазначив, що: «Колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Судами встановлено, що 17.11.1997, на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.10.1997 № 618, виконавчий комітет Черкаської міської ради та ОСОБА_9 уклали договір про право тимчасового користування земельної ділянки площею 682,09 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , строком на 3 роки для городництва без права забудови. Продовження строку дії договору на один строк на підставі рішення Черкаської міської ради не було.
Строк дії договору закінчився 17 листопада 2000 року, і зазначений строк не продовжувався відповідною Радою, відповідно до вимог статті 7 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), тому право користування у ОСОБА_11 спірною земельною ділянкою припинилось 17 листопада 2000 року.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій, дійшли обгрунтованого висновку, що при прийнятті рішень від 31.01.2019 №2-3971 та від 23.05.2019 №2-4652 Черкаська міська рада діяла в межах своєї компетенції та у відповідності з вимогами законодавства, передаючи ОСОБА_8 земельну ділянку у власність, оскільки починаючи з 18 листопада 2000 року спірна земельна ділянка була вільною, а у позивача відсутні правові підстави на користування нею.
Судами встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2007 ОСОБА_10 після смерті свого батька успадкувала житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Право на користування спірною земельною ділянкою зазначене свідоцтво не містить.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з того, що ОСОБА_9 (батько позивача) помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 17.11.2000, дійшли правильного висновку, що право користування земельною ділянкою не могло бути успадковане позивачем, оскільки таке право не входило до складу спадщини.
Таким чином, судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій було встановлено факт, припинення користування земельною ділянкою площею, 682,09 кв.м. для померлого ОСОБА_11 , та неможливість переходу права користування такою земельною ділянкою для спадкоємиці - ОСОБА_7 , а тому вказані обставини не підлягають додатковому доказуванню.
Крім того слід зазначити, що в рамках справи №712/14509/19 судами вже було встановлено відсутність факту користування позивачкою спірною земельною ділянкою і на даний час власником такої земельно ділянки є ОСОБА_3 , який придбав цю земельну ділянку у ОСОБА_13 , а тому неможливим та неефективним способом захисту є встановлення факту користування цією земельною ділянкою ОСОБА_14 , оскільки визначення такого способу захисту, враховуючи вищевикладені обставини ніяким чином не захищає і не відновлює права позивачки.
Обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Також представник відповідача зазначає, що подаючи вказаний позов, Позивачка фактично має на меті переглянути рішення судів у справі №712/14509/19, яке набрало законної сили, що є неправомірним та порушує принцип правової визначеності.
07 жовтня 2025 року представник третьої особи ОСОБА_3 адвокат Мішустін Микита Костянтинович скерував до суду відзив.
Оскільки третьою осбою у справі законом не передбачено подання такої заяви по суті справи, як відзив, суд враховує подану представником третьої особи заяву у формі відзиву в якості письмового пояснення з метою забезпечення можливості учасників ефективно реалізувати гарантовані статтею 43 ЦПК України процесуальні права на надання пояснення суду, наведення свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Заперечення по суті позову представник третьої особи аргументував тим, що суду необхідно врахувати, що Позивач вже зверталась до суду з приводу «незаконності виділення» земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , а саме ділянки із кадастровим номером 7110136700:04:054:0092, справа 712/14509/19. Потім був суд по справі №712/7005/24, у якій позов залишено без розгляду. Аргументація позивача була аналогічна в 2019 і в 2024 році. У судовому процесі було наведено ті самі аргументи, що надані до позовної заяви 2024 і зараз 2025 року, всі факти досліджено і зроблено відповідні висновки.
Також вказує, що матеріали справи по суті не містять причинно наслідкового зв'язку між ділянкою, яка належить ОСОБА_3 , яку він придбав у 2022 році і ділянкою, яку ніби то мала отримати або отримала в оренду Позивач, за якою вона ніби «слідкувала» і т.д.
Матеріали справи, надані Позивачем чітко вказують на те, що у 1997 ділянка площею 682,09 м2 «Надається в короткострокове користування на 3 роки». Яким саме чином у Позивача або її батька були якісь права на землю площею 682,09 м2 після 2000 року - невідомо. Жоден наданий Позивачем документ не містить пояснень з цього приводу.
Матеріали справи містять заяву Позивача, про те, що вона «контролювала» ділянку площею 682,09 м2 до 2019 року, але позовна заява подана в 2025 році, явно за межами строків позовної давності. Тому просить суд, не залежно від всіх інших підстав відмовити в задоволенні позову через пропуск строків позовної давності.
Матеріали справи не містять жодного пояснення трансформації «ділянки Позивача» площею 682,09 м2 за адресою: АДРЕСА_1 в ділянку, яка належить ОСОБА_3 з кадастровим номером 7110136700:04:054:0092 площею 0.0686 га, за адресою АДРЕСА_3 і яку було придбано 10.02.2022 року.
Позивач не надав жодної технічної документації, яка підтверджує формування земельної ділянки 7110136700:04:054:0092 з її участі, її силами або за її кошти. Матеріали справи не містять жодного доказу, який підтверджує будьякий контроль Позивачем ділянки 682,09 м2 до 2019 року або ділянки 7110136700:04:054:0092 площею 0.0686 га, окрім безпосередньої заяви позивача. Тобто Позивачем в принципі не доведено, що в неї є право продовжувати оренду. Таким чиним Позивач не вказала момент виникнення її права на земельну ділянку 682,09 м2 до 2019 року або її права на ділянку 7110136700:04:054:0092 площею 0.0686 га, не вказала момент порушення її прав і не надала докази, які підтверджують що Позивач не мала іншого способу для захисту свого порушеного права.
Позивачу достеменно відомо, що земельна ділянка 7110136700:04:054:0092 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (відомі адреса, телефон і реквізити Сторони), при цьому Позивач по суті подала вказаний позов у 2025 році, що б оскаржити право власності ОСОБА_3 , але пред'являє позов до інших учасників, що є явним процесуальним порушенням прав ОСОБА_3 . Тобто Позивач зловживає своїми процесуальними правами, даний факт підтверджує спосіб пред'явлення вимоги до ОСОБА_3 і вже програний спір по земельній ділянці 7110136700:04:054:0092 про який Позивач «забула» вказати (справа 712/14509/19) і у справі 712/7005/24, яку Позивач сама залишила без розгляду.
Судами на території України вже розглянуто Позовні вимоги Позивача ( ОСОБА_1 ) з приводу «визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії». Відповідачі по справі: ОСОБА_8 , відповідач: Черкаська міська рада, позивач: ОСОБА_15 . ОСОБА_8 продав земельну ділянку 7110136700:04:054:0092 ОСОБА_3 10.02.2022 року. Суди повноцінно дослідили всі «докази», які надає Позивач. Той факт, що для даного судового процесу у 2025 року було отримано відповіді із новими датами, не змінює історію прав і факти, що існували, а саме факти, що в 2019 що в 2025 році однакові. Позивач не має жодних прав на земельну ділянку ОСОБА_3 і в позові має бути відмовлено із обов'язковою компенсацію витрат на правничу допомогу.
Тобто станом на 04.10.2025 року судами вже розглянуто вимоги Позивача та відмовлено, даний позов є зловживанням правом.
Також просив суд застосувати до вимог Позивача строки позовної давності, відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, витрати по справі покласти на Позивача, стягнути з Позивача на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача понесені третьою особою витрати на правничу допомогу.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, доходить таких висновків.
Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії
14 травня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
16 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
16 вересня 2025 року ухвалою суду м. Черкаси залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.
29 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 678 від 21.10.1997 року ОСОБА_6 була передана земельна ділянка загальною площею 1682,09 кв.м., з яких 1000,0 кв.м. передано у приватну власність, а 682,9 кв.м. в короткострокове користування на 3 роки.
Згідно договору оренди від 17.11.1997 року ОСОБА_6 приймає в тимчасове користування земельну ділянку площею 682,09 кв.м. по АДРЕСА_1 від Виконкому Черкаської міської ради на умовах короткострокового користування на 3 роки для «город без права забудови, без відшкодування понесених затрат і збитків».
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 лютого 2008 року, номер в реєстрі 2-236, ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 набула у власність земельну ділянку площею 1000 кв.м., розташовану на території Черкаської міської ради по АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належала померлому на підставі дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 628538, виданого Черкаською міською радою 17 січня 2008 року згідно рішення № 678 від 21.10.1997 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №678.
Згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯД №784093 від 09 квітня 2008 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2008 № 2-236 належить земельна ділянка на території Черкаської міської ради по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням міського голови № 3-477 від 20.12.2011 року включено до переліку земельних ділянок, що пропонуються для продажу на земельних аукціонах, та надання дозволу на розробку проекту відведення землі, земельну ділянку по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 700,0 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд включено до переліку ділянок, що пропонуються для продажу на земельних аукціонах.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.10.2014р. у справі № 712/9297/14-а позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити дії задоволений частково. Рішення Черкаської міської ради № 3-103 від 18.08.2011 року « Про припинення договору на право тимчасового користування землею - скасоване. Зобов'язано Черкаську міську раду на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу їй земельної ділянки площею 682,09 кв.м. в оренду по АДРЕСА_1 . Постанова набрала законної сили 20.10.2014р.
Рішенням Черкаської міської ради № 2-3971 від 31.01.2019 наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,0800 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_8 (вільна земельна ділянка, учасник АТО).
Рішенням Черкаської міської ради № 2-4652 від 23.05.2019 скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-3971 від 31.01.2019 та передано ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0686 га (кад. номер 7110136700:04:054:0092) безоплатно у власність для будівництва і обслуговуван ня житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 .
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від від 16 грудня 2019 року у справі № 712/14509/19 відмовлено у позові ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 31 січня 2019 року № 2-3971, визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 23 травня 2019 року № 2-4652, скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:04:054:0092, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1850507571101, зобов'язання Черкаську міську раду надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136700:04:054:0092), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зобов'язання Черкаську міську раду передати безоплатно у власність позивачу земельну ділянку, площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136700:04:054:0092), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Рішеня набрало законної сили 27 лютого 2020 року, залишене без зміни судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Судами встановлено, що при прийнятті рішень від 31 січня 2019 року № 2-3971 та від 23 травня 2019 року № 2-4652 Черкаська міська рада діяла в межах своєї компетенції та у відповідності з вимогами законодавства передаючи ОСОБА_8 земельну ділянку у власність, оскільки починаючи з 18 листопада 2000 року спірна земельна ділянка була вільною, а у позивача відсутні правові підстави на користування нею.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.02.2022р. у справі № 712/3751/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр», ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великої Олени Володимирівни про визнання недійсною технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /(присадибна ділянка) у АДРЕСА_3 , виготовленої ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» на замовлення ОСОБА_8 від 18.02.2019; визнанян протиправними дії Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0686 га, кадастровий №7110136700:04:054:0092, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у АДРЕСА_3 ; скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, здійснену Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 12.04.2019; скасування запису №31966887 від 08.06.2019 про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №47318554 від 12.06.2019, прийняте державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великою О.В. щодо спірної земельної ділянки кадастровий №7110136700:04:054:0092, за ОСОБА_8 .. Рішення набрало законної сили 10.05.2022р., постановою суду апеляційної інстанції залишено без зміни. Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Судами встановлено:
- відповідно до п. 1.2 договору від 17.11.1997, укладеного між батьком позивача та міською радою, зазначена земельна по АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_6 для короткострокового користування строком на 3 роки для городництва, без права забудови, без відшкодування понесених затрат і збитків та без умов пролонгації договору. Зазначений договір припинив свою дію 17.11.2000, тому право користування вказаною земельною ділянкою на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 не входило до складу спадщини і не могло бути успадковане позивачем;
- позивачем не доведено, що земельна ділянка відповідача накладається на її власну, не надано доказів, які б їх підтверджували порушення прав позивача складеною технічною документацією щодо земельної ділянки відповідача ОСОБА_8 , сама по собі відсутність погодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки при складенні технічної документації щодо неї не є законодавчо визначеною підставою для незатвердження такої технічної документації уповноваженим органом.
Згідно договору купівлі-продажу від 10.02.2022 року ОСОБА_8 продав ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,686 га, кадастровий номер 7110136700:04:054:0092, розташовану по АДРЕСА_3 .
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2024 року у справі №712/7005/24 залишений без розгляду позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136700:04:054:0092 площею 0,0686 га.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 443699330 від 16.09.2025 земельна ділянка кадастровий номер 7110136700:04:054:0092 площею 0,0686 належить ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки номер 1163, виданий 10.02.2022.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду
Спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 дійшов висновку, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Звертаючись до суду із позовом, позивач посилалась на порушення її прав на земельну ділянку, власником якої на даний час зареєстрований ОСОБА_3 .
Встановивши, що спірна ділянка, зазначена у предметі спору, на даний час зареєстрована на праві власності ОСОБА_3 , суд вважає, що належним відповідачем у справі є також ОСОБА_3 , оскільки рішення у справі безпосередньо стосується його права власності на спірну земельну ділянку та між позивачем і третьою особою існує цивільно-правовий спір щодо земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:04:054:0092 площею 0,0686, яка належить ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки номер 1163, виданий 10.02.2022р.
Враховуючи те, що окрім відповідача Черкаської міської ради, інший належний відповідач ОСОБА_3 , який є учасником спірного правоовідношення, до участі у цій справі як співвідповідач не залучений, заяв чи клопотань про залучення останнього позивач не заявляла, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку із неналежним складом учасників справи.
При цьому суд враховує, що у зв'язку з незалученням позивачем до участі в справі у якості відповідачів всіх суб'єктів, які повинні відповідати за позовом, враховуючи імперативність вимоги закону щодо забезпечення судом реалізації процесуальних прав усіх учасників процесу, суд не вправі встановлювати обставини щодо відповідності закону спірних рішень, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним нею суб'єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу .
Питання про судові витрати
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Що стосується вимог представника третьої особи про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом пунктів 6 та 9 частини першої цієї ж статті представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає, зокрема, в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в господарському судочинстві; інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 згаданого вище Закону передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів юридичних осіб у судах під час здійснення господарського судочинства.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокат Мішустін М.К. в інтересах третьої особи у відзиві на позов надав орієнтовний розрахунок витрат на суму 30 000 грн. : усна консультація - 5000 грн., вивчення позовної заяви - 9 000 грн., підготовка запеерчень, пошук судової практики - 5 000 грн., складання відзиву на позовну заяву - 11 000 грн., участь адвоката у судовому засіданні - 5000 грн.
Адвокат Мішустін М.К. брав участь у справі за ордером на підставі договору про надання правничої допомоги № 710 від 23 липня 2024 року, який до матеріалів справи не долучався, відтак документально не підтверджено, що вищевказані витрати дійсно погоджувались при наданні правничої допомоги саме у зв'язку з розглядом справи № 712/6214/25, провадження у якій відкрито у липні 2025 року.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи третьої особи є пояснення на позовну заяву, а не відзив.
В ухвалі від 16.09.2025р. про залучення третьої особи у справі судом встановлений строк для надання пояснень на позовну заяву та упродовж судом строку третьої особою не подане пояснення на позовну заяву із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у порядку, передбаченому ст.134, 174 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги про витрат на правничу допомогу третьої особи, оскільки її задоволення без дотримання встановленого цивільним процесуальним законом порядку призведе до обмеження принципу змагальності та рівності сторін.
Керуючись ст. 11, 626, 638, 1216, 1218 ЦК України, ст.124 ЗК України, ст. 10, 13, 12, 76-89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору оренди чинним та встановлення факту користування земельною ділянкою відмовити.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Черкаська міська рада (ЄДРПОУ: 25212542, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36).
Третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Дата складення повного тексту рішення 02 грудня 2025 року.