Справа № 711/10766/25
Номер провадження 3/711/2955/25
02 грудня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 509560) про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 509560 - 11.11.2025 о 03.05 год. в м.Черкаси, по вул.Сержанта Жужоми, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 530D д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що підтверджується висновком лікаря № 475 від 11.11.2025, діагноз: відмова від медичного огляду, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі. Водночас зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Вважає, що не відмовлявся від проходження огляду, натоміть вказаний огляд проведено не в повному обсязі. З огляду на викладене просить суд провадження стосовно нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ястемська А.М., до початку судового засідання, надала заяву про розгляд справи без її участі. Водночас надала письмові пояснення в яких зазначила, що її довіритель вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі. По суті пояснила, що дійсно була зупинена працівниками поліції у зв'язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування з правоохоронцями ОСОБА_1 відмовився надати документи, що посвідчують його особу, у зв'язку з виникненням непорозуміння з одним із працівників Національної поліції. Варто зазначити, що в цій ситуації він не був зобов'язаний пред'являти посвідчення водія, адже поліцейські мали лише встановити його особу. Після цього, один із працівників поліції пішов складати протокол про нібито відмову надати посвідчення водія та технічний паспорт. Інший поліцейський через певний час запропонував ОСОБА_1 сісти в службовий автомобіль та прослідувати до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для встановлення його особи та здійснення адміністративного затримання. Вже в службовому авто ОСОБА_1 дізнався, що його везуть на освідування щодо стану наркотичного сп'яніння, і попри суперечливість ситуації добровільно погодився пройти медичний огляд. На відео не зафіксовано, що саме стало підставою вважати, що ОСОБА_1 має ознаки і які саме, алкогольного чи іншого сп'яніння. Згідно з відеозаписом із боді-камер, поліцейські повідомили йому лише, що «його поведінка не відповідає обставинам», хоча в направленні на огляд вже був зазначений перелік ознак можливого сп'яніння, які не озвучувалися під час зупинки і не відображені на відео. Під час медичного огляду лікар чітко зазначив на відео, що ознак наркотичного сп'яніння в ОСОБА_1 не вбачає. Однак через фізіологічні обставини він не зміг одразу здати зразок сечі. ОСОБА_1 повідомив лікаря про наявність хронічних захворювань, які ускладнюють сечовиділення, та просив зачекати або застосувати альтернативні методи, передбачені Інструкцією МВС та МОЗ. Незважаючи на це, лікар не врахував ці обставини. Поліцейські, не дочекавшись можливості здати біологічний матеріал, склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП про нібито відмову від проходження огляду. Хоча на відео ОСОБА_1 чітко повідомив працівників, що не відмовляється від огляду, а навпаки наполягає на проведенні повного огляду. Після складання протоколу ОСОБА_1 не покинув Черкаський обласний наркологічний диспансер ЧМР та все ж таки здав зразок сечі, який показав негативний результат, що повністю спростовує підозру щодо перебування у стані наркотичного сп'яніння. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» за № 475 встановлено, що ОСОБА_1 , відмовився від медогляду (не здав сечу для проведення лаб.дослідження на вміст наркотичних речовин). Звертає увагу суду, що під час огляду відеозапису з відеокамери працівника поліції, після того, як ОСОБА_1 не зміг здати сечу, лікарем наркологом не було запропоновано здати інший біоматеріал, передбачений п.10-13 Інструкції зокрема слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, хоча на відеозаписі ОСОБА_1 просить здати кров, або будь які біоматеріали, для підтвердження відсутності будь якого стану сп'яніння. Зміст пунктів 7,12,13 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чітко встановлює, що в разі неможливості взяти у особи зразки сечі, слини, змивів, працівник поліції або лікар мають запропонувати такій особі надати для аналізу кров. Тобто, відмова від проходження медичною огляду на стан сп'яніння має місце тоді, коли особа не може надати зразки сечі, слини або змивів та після цього відмовляється надати зразки своєї крові. В даному випадку ОСОБА_1 у медичному закладі чітко повідомив, що немає позивів до сечовипускання, проте не відмовляється від огляду. Однак, йому не було запропоновано здати інші біологічні зразки для аналізу (слину, кров). За таких обставин огляд на стан сп'яніння відбувся із суттєвими порушеннями встановленого порядку, а у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. За таких обставин вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.130 КУпАП, тому просить суд провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши письмові матеріали справи та відео з камер працівників поліції, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.9 розділу ІІ цієї Інструкції - з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно із пунктами 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509560 - 11.11.2025 о 03.05 год. в м.Черкаси, по вул. Сержанта Жужоми, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 530D д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що підтверджується висновком лікаря № 475 від 11.11.2025, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого 11.11.2025 КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» за № 475 встановлено, що обстежувана особа ОСОБА_1 відмовився від медогляду, (не здав сечу для проведення лаб.дослідження на вміст наркотичних речовин), для проведення дослідження на вміст наркотичних речовин.
Разом з тим, під час огляду відеозапису з відеокамери працівника поліції, використання якої передбачено ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», суд встановив, що ОСОБА_1 після того, як не зміг здати сечу, просить здати кров, або будь-які біоматеріали, для підтвердження відсутності будь-якого стану сп'яніння. При цьому лікар нарколог сам зазначає, про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Однак лікарем наркологом не було запропоновано здати інший біоматеріал, передбачений п.10-13 Інструкції зокрема слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
На думку суду, зміст пунктів 7, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чітко встановлює, що в разі неможливості взяти у особи зразки сечі, слини, змивів, працівник поліції або лікар мають запропонувати такій особі надати для аналізу кров. Тобто, відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння має місце тоді, коли особа не може надати зразки сечі, слини або змивів та після цього відмовляється надати зразки своєї крові.
Вищевказаний підхід в Інструкції пояснюється тим, що людина в силу своїх біологічних особливостей або в силу певного емоційного стану може не мати у певний період часу позивів до сечовипускання, а іноді може мати недостатнє слиновиділення. Саме в таких випадках у особи має відбиратися кров для здійснення відповідного аналізу, в той час як відсутність сечі чи слини сама по собі не може свідчити про відмову від проходження медичного огляду.
В даному випадку ОСОБА_1 у медичному закладі чітко повідомив, що немає позивів до сечовипускання, проте не відмовляється, а просить провести альтернативний огляд, визначений законом. Однак, йому не було запропоновано здати інші біологічні зразки для аналізу (слину, кров). За таких обставин суд констатує, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння відбувся із суттєвими порушеннями встановленого порядку, а у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Об'єктивною складовою адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки в ході судового розгляду суду не надано достатніх та допустимих доказів відмови від проходження ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, то відсутня складова вищезазначеного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
На підставі наведеного, ст.ст.130, 247, 283-287, 294 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник