Справа № 698/910/25
Провадження № 2/698/498/25
(заочне)
02 грудня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань - Триліс Я.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27.10.2025 року ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" через свого представника Усенка М.І. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 16400,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн., заборгованості за процентами - 11400,00 грн., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2510908 в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису ОСОБА_1 шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер його мобільного телефону, про що свідчать умови кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до умов цього договору сума ліміту кредитної лінії складає 5000,00 грн., цільове призначення кредиту - придбання товарів, задоволення потреб, строк кредитування - 30 календарних днів, знижена процентна ставка становить 0,57 % в день, стандартна процентна ставка становить - 1,90 % в день. Зазначає, що Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав, про що свідчить довідка ТОВ «Авентус Україна» від 08.10.2025 року. Тоді як, ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов'язань, в результаті чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на дату звернення до суду становить 16400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11400,00 грн., - заборгованості за процентами.
08.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № ККАУ-08022021, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал". Ухвалою суду від 27.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. За клопотанням представника позивача витребувано у АТ "Приват Банк" відомості щодо зарахування коштів ОСОБА_1 .. Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У відповідності до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно приписів ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Судом встановлено, що 12.06.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2510908, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора W3194.
У пунктах 1.1 - 1.4 даного договору сторони погодили, що сума ліміту кредитної лінії складає 5000,00 грн., цільове призначення кредиту - на споживчі потреби, строк дії кредитної лінії - 30 календарних днів.
Відповідно до пунктів 1.5 - 1.5.2. даного договору тип процентної ставки - фіксована, знижена процентна ставка складає 0,57%, стандартна процентна ставка 1,90% та застосовується у межах строку кредитування.
Згідно графіку платежів, який є невідємною частиною до договору № 2510908 від 12.06.2020 року, визначено дату видачі кредиту 12.06.2020 року, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді 30, чиста сума кредиту за договором у розмірі 5000,00 грн., та проценти за користування кредитом у розмірі 855,00 грн.. Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, сума/ліміт кредиту - 5000,00 грн., строк кредитування - 30 календарних днів, мета отримання кредиту - на придбання товарів, задоволення потреб, загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою- 855,00 грн., загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 2850,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом - 5855,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 7850,00 грн.реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою - 208,62%, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 695,40%.
Згідно довідки ТОВ «Авентус Україна» від 08.10.2025 року перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна» на сайті Торговця через платіжний сервіс WayForPay була проведена успішна транзакція, а саме: номер транзакції creditplus-8264123, сума 5000,00 грн., дата проведення 12.06.2020 , номер платіжної картки НОМЕР_1 .
08.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № ККАУ-08022021, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал". Згідно з актом прийому-передачі за договором факторингу № ККАУ-08022021 від 08.02.2021 року ТОВ «Авентус Україна» передало, а ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прийняло Реєстр боржників в кількості 8149, після чого, з урахуванням п. 1 зазначеного договору факторингу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2510908 від 12.06.2020 року станом на 07.02.2021 року боржник ОСОБА_1 заборгував ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" загальну суму заборгованості за кредитом 16400,00 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11400,00 грн. - заборгованість за відсотками.
На підтвердження укладення договору ТОВ «Авентус Україна» надіслано позичальнику ОСОБА_1 повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 з одноразовим ідентифікатором М817982, який він ввів у відповідне поле сайту ТОВ «Авентус Україна», чим підтвердив про прийняття (акцепт) договору підписаної ним з використанням одноразового ідентифікатора М817982, а також ОСОБА_1 було внесено до інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» номер своєї банківської картки, на яку у подальшому ТОВ «Авентус Україна» здійснило перерахування коштів. Факт підписання сторонами договору кредиту № 2510908 від 12.06.2020 року та отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, тому суд вважає укладеним договір між сторонами.
Крім того, згідно виписки АТ КБ «Приват Банк» від 27.10.2025 року вбачається, що 12.06.2020 року міститься зарахування на суму 5000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 . У зв'язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів, які в добровільному порядку відповідачем не були повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал", яке набуло право вимоги. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів. Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів. При цьому, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву на позовну заяву та всупереч вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України жодних належних доказів на спростування позовних вимог суду не надав.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" засновані на законі та умовах укладеного договору кредитної лінії, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованості за кредитним договором № 2510908 від 12.06.2020 року у розмірі 16400,00 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 5000,00 грн., заборгованість за відсотками по кредиту - 11400,00 грн..
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за результатами розгляду справи по суті позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" задоволено в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені ним на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.. Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав до суду копію договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" уклало з АО «Апологет» договір про надання правничої допомоги, актом № 164 до зазначеного договору, ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, надано детальний опис наданих послуг від 08.10.2025 року, згідно з яким АО «Апологет» надано ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" наступні послуги: складання позовної заяви (3 год. 30 хв.), усна консультація клієнта (30 хв.) ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.), погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв.). Загальна сума, що підлягає оплаті позивачем на користь АО «Апологет» становить 8000,00 грн..
Проаналізувавши детальний опис наданих послуг від 08.10.2025 року, суд вважає, що такий вид правових послуг, як надання усної консультації та вивчення матеріалів кредитної справи - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу. Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 4000,00 грн..
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 2510908 від 12.06.2020 року в розмірі 16400 ( шістнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ: 35234236) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., а разом стягнути 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко