Справа № 697/2800/25
Провадження № 2/697/1292/2025
02 грудня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем ОСОБА_2 вона проживала у цивільному шлюбі з 2023 року по березень 2024 року.
Від даного шлюбу вони мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем і знаходиться на повному її утриманні.
З відповідачем у неї не склалися шлюбні відносини, вони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства з березня 2024 року, він не приділяв належної уваги матеріальному забезпеченню та розвитку їх сім'ї. З часу припинення між ними шлюбних відносин, від відповідача не надходили грошові кошти на утримання їх спільної дитини.
Відповідач не веде з нею спільного господарства та з невідомих причин практично відмовився від належного матеріального забезпечення та утримання їх дочки.
Незважаючи на те, що між позивачем та відповідачем сімейні стосунки фактично припинено, відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідач не бажає добровільно брати на себе обов'язок з належного матеріального забезпечення й утримання своєї дочки, він систематично ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов'язків щодо придбання дитячого одягу, продуктів харчування, ліків, не виділяє кошти на відпочинок та дозвілля дитини.
Позивач фактично самостійно утримує дитину, але нажаль знаходиться у скрутному матеріальному становищі, ніде не працює, її заощаджень критично не вистачає на належне утримання та виховання дитини, а саме: на придбання одягу, взуття, предметів особистої гігієни, продуктів харчування та іншого.
За таких обставин, їй необхідна матеріальна допомога з боку відповідача для утримання дочки.
Відповідач по стану здоров'я працездатний, їй відомо, що він працює, отримує кошти, тобто має реальну можливість для сплати матеріальної допомоги (аліментів) своїй дитині.
Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх доходів відповідача, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дочкою повноліття.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити (а.с.24).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позов визнає повністю, не заперечує проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх його доходів на одну дитину. Наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі, роз'яснень не потребує (а.с.25).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам законодавства та відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Відповідно до довідки Старостинського округу № 2 Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 59 від 17.10.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає без реєстрації разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів та надано належні і допустимі докази щодо доведення обставин, на яких грунтується така вимога, врахувавши визнання позову відповідачем та обставини для визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на дитину підлягає задоволенню повністю, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 27.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що до розгляду справи по суті відповідач позовні вимоги про стягнення аліментів визнав, а тому з останнього на користь держави підлягає стягненню 50% судового збору, що складає 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 206, 263-265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 27.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Іншу частину судового збору в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Головуючий Б . К . Скирда