Справа № 697/3042/25
№ пров. 2-з/697/12/2025
26.11.2025 р.
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2568 від 24.03.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 33758,35 грн..
Крім цього, 24.11.2024 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 63382000 від 22.10.2020 відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степаном Вікторовичем про примусове виконання виконавчого напису №2568 від 24.03.2020 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 33758,35 грн. до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Вказана заява мотивована тим, що предметом поданого позову є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого що вчинений з порушенням закону. Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрив виконавче провадження №63382000. В рамках виконавчого провадження було здійснено виконавчі дії на здійснення відрахувань з позивача на користь кредитора за виконавчим написом, який оскаржується в судовому порядку та фактично є таким, що не підлягає виконанню.
Заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову забезпечить збереження майна відповідача до вирішення справи по суті та збалансованість інтересів сторін, оскільки існує зв'язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача і забезпечення виконання рішення суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положеннями статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується як джерело права, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову, невжиття яких може призвести до утруднення виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов, серед іншого, забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При розгляді питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого напису №2568 від 24.03.2020 винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. було винесено постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. про відкриття виконавчого провадження №63382000 від 22.10.2020 з виконання вищезазначеного виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» боргу в розмірі 33758,35 грн..
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову в даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що на думку позивача, не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам третьої особи із самостійними вимогами, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Верховний Суд у своїй постанові від 07.10.2019 у справі №752/20385/18 Верховний Суд вказав, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
У вказаній справі Верховний Суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.
Обрання такого виду забезпечення позову, про який зазначає заявник, є необхідним, достатнім та обґрунтованим, оскільки наявні достатні підстави вважати, що невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Суд вважає, що вжиття зазначених заходів забезпечення позову забезпечить збереження майна відповідача до вирішення справи по суті та збалансованість інтересів сторін, оскільки існує зв'язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача і забезпечення виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення, судом не встановлені.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно норм ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню:
- зупинити стягнення у виконавчому провадженні №63382000 від 22.10.2020, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степаном Вікторовичем про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець Олени Олександрівни №2568 від 24.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 33758,35 грн. до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Копію ухвали направити:
- заявнику - для пред'явлення до виконання;
- іншим учасникам справи - до відома.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І . І . Деревенський