Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/829/25
номер провадження 2/695/1066/25
24 листопада 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Середи Л.В.
за участю секретаря с/з - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовує тим, що 11.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений кредитний договір № 102308373, відповідно до якого відповідач отримав 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Вказує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу кредит. Відповідач умови кредитного договору не виконав.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29.08.2023, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 102308373 від 11.04.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Розмір заборгованості відповідача становить 12 570 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 3000.00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 9000 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 570.00 грн.
Також позивач просить стягнути із відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі судовий збір 2422.40 грн..
В ухвалі судді про відкриття спрощеного позовного провадження з викликом сторін від 03.03.2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, із заявами та клопотаннями відповідач не звертався, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що стверджується доданим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд та звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У судове засідання представник позивача не з'явився, скерував до суду клопотання у якому розгляд справи просив проводити за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач відзиву не надав, із жодними клопотаннями до суду не звертався, у судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з анкетою-заявою на кредит № 102308373 про отримання кредиту у сумі 3000.00 грн., сума до повернення 4470.00 грн., складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 570.00 грн. (нараховується за ставкою 19.00 % від суми кредиту за договором), проценти за користування кредитом: 900.00грн. (нараховуються за ставкою 2,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом).
Згідно Кредитного договору № 102308373, укладеного 11.04.2023 між ТОВ «Мілоан» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), позикодавець зобов'язується на умовах та на строк, визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання на у мовах та в строки/терміни, передбачені договором.
Сторони погодили істотні умови договору, зокрема суму кредиту: 3000.00 грн. (п. 1.2), загальний строк кредитування: 105 днів з 11.04.2023 (п. 1.3), термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.07.2023 (п. 1.4).
Умовами вказаного договору визначено пільговий період (15 днів з дати видачі кредиту до 26.04.2023) на період якого застосовується ставка у 2.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та поточний період (90 днів за днем завершення пільгового період і закінчується 25.07.2023 датою остаточного погашення заборгованості) на період якого застосовується процентна ставка 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду.
Пунктом 1.5.1 передбачена комісія за надання кредиту 570.00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Орієнтовна загальна вартість кредиту: 12 570,00 грн. (п. 1.5).
Положеннями п. 2.3 Договору визначено порядок пролонгації кредиту. Так, згідно п. 2.3.1.2 позичальник може збільшити строк користування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз, воли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишились до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних умовах 60 днів.
Згідно п. 3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом а також інші платежі, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 6.1 договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Додатком № 1 до вказаного договору є графік платежів, Додатком № 2 до Договору про споживчий кредит від 11.04.2023 є паспорт споживчого кредиту, що містить умови кредиту
Кредитний договір № 102308373 підписаний відповідачем одноразовими ідентифікаторами, а саме «Z12786».
До матеріалів справи додана довідка про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Мілоан» та відповідно до якої ОСОБА_1 ідентифікований товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та йому направлено одноразовий ідентифікатор «Z12786» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
З копії платіжного доручення 62711672 від 11.04.2023 вбачається перерахування коштів від ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача ОСОБА_1 в сумі 3000,00 грн. з призначенням платежу: кошти згідно договору 102308373.
Згідно Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 102308373, укладеного 11.04.2023, ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором станом на 28.01.2025, яка складає 12570,00 грн. та складається з: 3000,00грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 570,00грн. - прострочена заборгованість за комісіями, 9000,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
Згідно відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, кредитний договір № 12308373, ОСОБА_1 , 11.04.2023 відбулось надання кредиту у сумі 3000,00 грн. та нарахування комісії за оформлення кредиту у сумі 570,00 грн. У період з 12.04.2023 по 26.04.2023 включно відбувалось щоденне нарахування процентів згідно п. 1.5.2 договору у сумі 60,00 грн., з 27.04.2023 по 25.07.2023 включно відбувалось щоденне нарахування процентів відповідно п. 1.6 договору у розмірі 90,00 грн.
Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29.08.2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор), кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Відповідно до копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 29 серпня 2023 року до Договору про відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора від 29.08.2023 до Договору про відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року. Кількість боржників: 2532. Загальна сума заборгованості: 40 934 459 грн.
Згідно копії платіжної інструкції № 72489 від 29.08.2023 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» переказав на рахунок ТОВ «Мілоан» кошти у сумі 1 042 764,06 грн. як плату компенсації за придбання ( відступлення) Прав вимоги згідно п. 7.1 Договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29.08.2023. Без ПДВ.
Згідно копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року, складеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 за №102308373, сума виданого кредиту: 3000 грн., залишок по тілу кредиту: 3000 грн., залишок по відсотках 9000,00 грн., залишок по комісії: 570 грн., загальна сума заборгованості: 12 570 грн.
В основі договірних відносин лежить свобода договору (ст. 6, 627 ЦК України), згідно з якою сторони вільні у виборі форми та умов правочину. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов (ст. 638 ЦК України). Для кредитного договору (ст. 1054 ЦК України) обов'язковою є письмова форма (ст. 1055 ЦК України), проте законодавство України визнає електронну форму правочину. Зокрема, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою сторін вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України; ст. 207 ЦК України).
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість, оформлена в електронній формі, яка прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, якщо він підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.
Момент укладення електронного договору настає з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття (акцепт) (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Акцепт може бути наданий, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви або вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо це чітко роз'яснено. Ключовим механізмом підписання електронних правочинів є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»). Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, яку особа отримує під час реєстрації та приєднує до електронного повідомлення, що свідчить про волевиявлення на укладення договору.
Наданий кредитний договір є належним чином укладеним відповідно до чинного законодавства, оскільки містить одноразовий ідентифікатор як підтвердження акцепту. Факт ідентифікації відповідача підтверджується тим, що персональні дані боржника та реквізити його банківської картки (номер картки), що були використані для перерахування коштів, могли бути надані виключно самим боржником при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора та оформленні заявки. Це свідчить про усвідомлене волевиявлення відповідача на укладення правочину.
Водночас, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, жоден кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем надано не було.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається (ст. 12, 81 ЦПК України).
На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що між вказаним кредитодавцем та відповідачем укладено зазначений вище договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти, і в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов'язків та отримані кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, відсотками та комісією.
При цьому суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту отримання грошових коштів за кредитним договором чи оспорення розміру нарахованих позивачем відсотків. Перевіривши порядок нарахування відсотків, суд встановив, що останні нараховані відповідно до умов укладеного договору, не перевищують домовлені між сторонами процентні ставки та нараховані виключно в межах строку кредитування, а також не виходять за межі обмежень, встановлених законом. З огляду на це, суд погоджується із заявленим розміром відсотків та задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.
Що стосується стягнення комісії.
10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим текст статті 11 цього Закону викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Пунктом 1.5.1 укладеного між сторонами договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 570.00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Отже, умови укладеного між сторонами кредитного договору щодо розміру та порядку сплати комісії не суперечать ЗУ «Про споживче кредитування».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі викладеного суд вважає, що позивачем, на підтвердження набуття статусу нового кредитора, надано вичерпний та належний комплекс доказів, з якого однозначно слідує перехід права вимоги за спірним кредитним договором.
Таким чином суд задовольняє позовні вимоги повністю та вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належить стягнути заборгованість за кредитном договором № 102308373 від 11.04.2023 у розмірі, про стягнення якого просить сторона позивача - 12 570 грн., що включає розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено повністю то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 551, 610, 626, 628, ст.ст. 629, 634, 638, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 77-78, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 102308373 від 11.04.2023 у розмірі 12 570 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя Середа Л.В.