Справа № 240/7249/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
02 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_1 подав до Житомирського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення на стягнення з відповідача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 48430,60 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що рішення суду, що ухвалено в цій справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року заяву задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного від 05.06.2025 у справі №240/7249/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) нараховану та невиплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 у розмірі 48430,60 грн. (сорок вісім тисяч чотириста тридцять гривень шістдесят копійок).
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Згідно п. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст. 312 КАС України, а також те, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача нараховану та невиплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 у розмірі 48430,60 грн.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 та 3 названої правової норми за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнена самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Згідно наданого відповідачем розрахунку, що підлягає виплаті по пенсійній справі за судовим рішенням у справі №240/7249/25 позивачу нараховано заборгованість за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 у розмірі 48430,60 грн.
Заборгованість за вказаним рішенням суду включена до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача нараховану та невиплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 у розмірі 48430,60 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.