Справа № 240/10476/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
01 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2004 по 02.10.2012;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 07 вересня 2015 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2004 по 02.10.2012.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності, на підставі якої йому на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було призначено вказаний вид пенсії із 07.09.2015.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 07.11.2024 у якій просив провести перерахунок пенсії по інвалідності та врахувати стаж роботи в РВ ГУМВС у Луганській області 01.01.2004 по 02.10.2012. У заяві зазначає: "Переглядаючи розрахунок моєї пенсії на Веб-порталі послуг Пенсійного фонду України виявив, що при розрахунку не враховано стаж роботи з 01.01.2004 по 02.10.2012. В цей період я проходив службу в Станично-Луганському РВ ГУМВС у Луганській області. .. звернувся до ГУ МВС у Луганській області, щоб отримати відповідні довідки. Згідно наданої мені відповіді первинні бухгалтерські документи, необхідні для видачі довідок були втрачені внаслідок проведення активних бойових дій в зоні АТО в 2014 році."
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 16.12.2024 №30249-28552/О-02/8-0600/24 надало відповідь на зверненні ОСОБА_1 від 07.11.2024 у якому зазначило наступне: дані до Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, що надходять з джерел, передбачених статтею 18 Закону №2464, зокрема, відомостей про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, що надходять від Державної податкової служби в порядку міжвідомчого обміну. Враховуючи наведене вище, органи Пенсійного фонду лише володіють інформацією, яка вноситься в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками та фізичними особами - підприємцями. 21.08.2019 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 770 «Про затвердження порядків зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських» (далі - Постанова). Зазначеною Постановою затверджено порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським (далі - Порядок). Порядком визначено механізм передачі до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр) відомостей необхідних для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, які звертатимуться за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом З Порядку визначено внесення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8ДР і №1ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. Додатково інформуємо, що на даний час на центральному рівні здійснюються заходи щодо обміну та внесення даних до реєстру застрахованих осіб. У разі відсутності інформації в податковому розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до Реєстру на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України звіту за формою згідно з затвердженим додатком. Звіт подається у вигляді електронного документа (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису). Зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 на підставі лише записів трудової книжки не передбачено."
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Стаття 19 Конституції України закріплює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до підпункту "в" абзацу 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058 Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Пункт 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 передбачає, що зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Згідно з абзацом одинадцятим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за №463/36085.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №770 затверджений Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р. (далі Порядок зарахування періодів роботи до страхового стажу).
Згідно з пунктом 1 Порядку зарахування періодів роботи до страхового стажу цей Порядок регулює питання зарахування до страхового стажу періодів служби з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р. військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу (далі - застраховані особи), які звернулися за призначенням пенсії та:
не набули право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) на момент досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
не мають права на пенсію за вислугу років згідно із Законом внаслідок позбавлення військових або спеціальних звань, звільнення із служби у зв'язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
набули право на отримання пенсії згідно із Законом, але виявили бажання отримувати пенсію в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 2 Порядку зарахування періодів роботи до страхового стажу під час звернення за призначенням пенсії (переведенням на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») особою, яка належить до однієї із категорій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, територіальний орган Пенсійного фонду України перевіряє індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р., що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб). Територіальний орган Пенсійного фонду України зараховує відповідні періоди служби до страхового стажу на підставі реєстру застрахованих осіб, якщо в ньому є необхідні для обчислення страхового стажу відомості щодо грошового забезпечення та сплати страхових внесків. У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб відомостей щодо грошового забезпечення страховий стаж зараховується на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданої військовою частиною чи органом, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення.
Проаналізувавши вищезазначені норми можна дійти висновку, що страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Таке обчислення страхового стажу здійснюється у разі звернення з заявою про призначення пенсії (переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на підставі доданої до заяви довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданої органом, який виплачував грошове забезпечення.
Згідно матеріалів справи до заяви про призначення пенсії по інвалідності позивачем було надано трудову книжку, у якій містяться наступні записи:
№7: 07.02.1997 ГУ УМВС в Луганській області. Прийнятий на службу в органах внутрішніх справ. Підстава внесення запису: наказ УМВС № 73 від 07.02.1997;
№8: 02.10.2012: звільнений зі служби в органах внутрішніх справ. Підстава внесення запису: наказ ГУМВСУ №327 від 02.10.2012.
Запис завірено заступником начальника УКЗ ГУМВС України у Луганській області. Запис містить відтиск гербової печатки.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів надання позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідка про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески за період проходження служби в органах внутрішніх справ України з 01.01.2004 по 02.10.2012.
Однак, в матеріалах пенсійної справи, копію якої надано на вимогу суду, міститься лист Станичо-Луганського районного відділу Головного управління МВС України в Луганській області від 13.07.2021 №9/228, адресований позивачу, наступного змісту: "Ліквідаційною комісією Станично - Луганського РВ ГУМВС України у Луганській області Ваше звернення, щодо надання довідки про заробітну плату уважно розглянуте. Інформуємо, що адмінбудівля Станично-Луганського РВ ГУМВС України у Луганській області, що розташована за адресою: вул. москва-Донбас, буд. 20, смт. Станиця Луганська Луганської області була значно пошкоджена у 2014 році під час проведення бойових дій у зоні АТО. Бухгалтерські документи були втрачені. За відсутності первинних бухгалтерських документів, неможливо надати довідку про заробітну плату за період з 07.02.1997 по 02.10.2012 за період Вашої служби в Станично-Луганському РВ ГУМВС України у Луганській області.
Статтями 11, 14 Закону № 1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та страхувальників.
Військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового та начальницького складу включено до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, Законом України від 03 квітня 2007 року № 857 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», доповнивши статтю 11 пунктом 17.
Частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV установлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Наведеними правовими нормами визначено обов'язок роботодавця щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески (персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб), правила зарахування органами Пенсійного фонду відповідних періодів до страхового стажу у цілях призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана вести відповідно до законодавства реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи пенсійного страхування та електронний реєстр листків непрацездатності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з пунктами 1, 7 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
За приписами частини першої статті 16 Закону № 2464-VI державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (частина друга, абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI).
Згідно з абзацами першим, другим частини першої статті 17 Закону № 2464-VI інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2464-VI між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом, що ведуть Державний реєстр, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Частиною першою статті 18 Закону №2464-VI визначено, що джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду від: Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Державного реєстру актів цивільного стану громадян; Єдиного державного демографічного реєстру та розпорядників відомчих інформаційних систем, визначених Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; податкових органів; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти та науки; державної служби зайнятості; підприємств, установ, організацій та військових частин; територіальних органів Пенсійного фонду за результатектронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису). Зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 на підставі лише записів трудо
Податкові органи зобов'язані подавати Пенсійному фонду необхідну для виконання покладених на нього обов'язків інформацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом (частина четверта статті 18 Закону № 2464-VI).
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
У свою чергу до обов'язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться: забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (частина перша статті 14-1 Закону № 2464-VI).
Згідно із частиною шостою статті 20 Закону № 2464-VI зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (далі Положення № 10-1).
Відповідно до пункту 4 розділу І «Загальні положення» Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Нормами пункту 2 розділу ІІ «Формування Реєстру застрахованих осіб» Положення № 10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, наведені правові норми дають підстави вважати, що законодавцем встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких.
У період до 31 травня 2016 року відповідно до вимог Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі Порядок №435), страхувальниками, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (Додаток №4) подавався не персоніфіковано по кожній застрахованій особі, а шляхом зазначення загальної кількість осіб, яким нараховане грошове забезпечення у звітному місяці.
Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.
Відповідно до абзаців шістнадцятого, сімнадцятого підпункту 27 пункту 19 розділу I та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 770 (чинна з 28 серпня 2019 року) затверджено: 1) Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року; 2) Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським (далі - Порядок № 770).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 770 цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).
За приписами пункту 3 Порядку № 770 відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.
Крім цього, згідно з пунктом 4 Порядку № 770 у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки: за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - не пізніше ніж 1 грудня 2019 року; за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року - не пізніше ніж 1 травня 2020 року; за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 року; за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 року; за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.
Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.
Для формування звіту страхувальники або уповноважені органи та територіальні органи Пенсійного фонду України можуть обмінюватися інформацією на паперових та магнітних (електронних) носіях. При цьому територіальні органи Пенсійного фонду України аналізують отриману від страхувальників та уповноважених органів інформацію, додають інформацію, наявну в Пенсійному фонді України, та повертають таку інформацію до страхувальників або уповноважених органів для заповнення та подання звіту.
Звіт подається у вигляді електронного документа (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису). У разі неможливості подання звіту у вигляді електронного документа він подається на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника або уповноваженого органу та скріплений печаткою (за наявності) (подається страхувальником або уповноваженим органом разом із звітом в електронній формі на електронних носіях інформації) (пункт 5 Порядку № 770).
Згідно з пунктом 14 Порядку № 770 відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.
Поряд з тим, пунктами 9, 10 Порядку № 770 передбачено, що на територіальний орган Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо звіряння звіту, поданого відповідно до цього Порядку, з поданими страхувальником або уповноваженим органом раніше відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення. А у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб, не пізніше ніж через два робочі дні орган Пенсійного фонду України повідомляє страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей.
Пунктом 13 Порядку № 770 також передбачено, що додаткові документи подаються страхувальником або уповноваженим органом, якщо у звіті не було зазначено застраховану особу.
Таким чином, слід зазначити, що аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до реєстру, дозволяє дійти висновку, що такий обов'язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що у спірний період з 01.01.2004 по 02.10.2012 страхувальником позивача було Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.
Отже, обов'язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено саме на страхувальника.
Суд також зазначає, що згідно з п.п.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Отже, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було недостатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Наведені висновки узгоджуються з правою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
При цьому до суду не надано жодного доказу, що відповідачем вчинялись дії по встановленню відомостей, необхідних для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяння позивачу в одержанні відсутніх у нього документів для призначення пенсії.
Разом з тим суд першої інстанції правильно врахував активні дії позивача, спрямовані на отримання необхідних документів, які, з незалежних від ОСОБА_1 обставин, надати не має можливості.
Приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно матеріалів справи відомості про період проходження позивачем служби у період із 01.01.2004 по 02.10.2012 підтверджується належними записами у його трудовій книжці.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б ставили під сумнів достовірність записів у трудовій книжці позивача у частині, що стосується спірного періоду.
Окрім того, позивачем до суду надано копію наказу Головного управління МВС України у Луганській області №327о/с від 02.10.2012 "По особовому складу" яким ОСОБА_1 звільнено з органів МВС у запас . Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 15 років 10 місяців 18 днів.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду його служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2004 по 02.10.2012 є протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 ..
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17, оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву), зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що оскільки право позивача на врахування періоду проходження ним служби в органах внутрішніх справи порушене при призначенні пенсії по інвалідності, відновленню таке право підлягає саме з дати призначення такої пенсії.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.