Справа № 600/4389/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
02 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства"Віктор-Ком Імпекс" (позивач) до Чернівецької митниці про визнання пртиправним та скасування рішення,
у серпні 2024 року Приватне підприємства "Віктор-Ком Імпекс" (позивач) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000191/2 від 28.03.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000196/2 від 02.04.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000227/2 від 12.04.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000246/2 від 22.04.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000269/2 від 01.05.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000289/2 від 13.05.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000290/2 від 13.05.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000309/2 від 22.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з метою митного оформлення товару ПП "Віктор-Ком Імпекс" було надано Чернівецькій митниці митні декларації. При цьому, позивач посилався на те, що ним на підтвердження митної вартості товарів надано ряд підтверджуючих документів. Проте, Чернівецькою митницею було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв'язку із тим, що в поданих документах містяться розбіжності.
Із вказаним позивач не погоджується, посилаючись на те, що відповідачем не зазначено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності, в поданих для митного оформлення документах, та який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Вказує, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Усі розбіжності/неточності стали підставою для витребування митним органом у декларанта додаткових документів, однак декларантом подано відповідні листи про те, що немає змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб відповідно до ст.53 МК України.
Зазначає, що в усіх випадках митного оформлення, в яких прийнято оскаржувані рішення, не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, тому, декларантом не підтверджено у встановленому МК України порядку заявлений рівень митної вартості товарів.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс", зареєстрований в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.02.2007 року, за місцезнаходженням: 58029, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Йорданешти, вул. Корнец, 24, № запису 1029 102 0000 000352. Згідно витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №1624034500039 ПП "Віктор-Ком Імпекс" з 01.01.2016 зареєстроване як платник податку на додану вартість.
26.03.2024 між Акціонерним товариством "SOCIETATE NATION ALA А SARII S.A.", як постачальником, та ПП "Віктор-Ком Імпекс", як бенефіціаром укладено Договір поставки №45/26.03.2024.
Згідно зі ст. 1 Договору предметом договору є постачання солі кусової, 3-50 кг., насипом, солі кам'яної для харчової промислової солі 0-2 мм, не йодованої, упакованої в мішки по 25 кг на піддонах, сіль у цеглі натуральній, 5 кг на піддонах за умовами, у строки та за цінами, встановленими в Додатку №1 до цього договору.
Відповідно до ст. 8.2 Договору вартість угоди становить 108756,00 євро, звільнення від ПДВ відповідно до Директиви 2006/112/СЕ ст. 146 і розраховується відповідно до максимальної договірної кількості цін, узгоджених сторонами.
Згідно зі ст. 15.1 Договору постачальник надсилає Бенефіціару документи, що супроводжують продукт; рахунок-фактуру, та/або накладну на товарно-транспортної накладної, сертифікат якості або акт відповідності оригінал примірника приймального документа, складений відповідно до статті 12; ветеринарно-санітарний сертифікат, залежно від обставин, на вимогу Бенефіціара, сертифікат походження на вимогу Бенефіціара.
На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.
28.03.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020016856U9 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №41 від 26.03.2024; автотранспортна накладна б/ н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 р. з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000191/2 від 28.03.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.1 ст.10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 26.03.2024 №41 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO PRAID salt Mine. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 28.03.2024 №б/н та рахунку-фактури від 28.03.2024 №1 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок-фактуру від 28.03.2024 №1 та довідку про транспортні витрати від 28.03.2024 №б/н. Інших документів з цього приводу також не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження щодо умов перевезення, оплати та числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
- у довідці від 28.03.2024 №б/н зазначено вартість транспортних витрат по іноземній території у сумі 22000 грн., а у рахунку-фактурі від 28.03.2024 № 1 вказано суму 25000,00 грн. без розподілу таких витрат на до/після кордону. Роз'яснень з цього приводу не надано.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2024/000191/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2408020/2024/ 000490.
01.04.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020017556U0 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №30047 від 28.03.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000196/2 від 02.04.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.1 ст.10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 Бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальнику Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 28.03.2024 №30047 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO Slanic Prahova Salt. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 29.03.2024 №29-03 та рахунку на оплату від 29.03.2024 №63 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок на оплату від 29.03.2024 №63 та довідку про транспортні витрати від 29.03.2024 №29-03. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження щодо умов перевезення, оплати та числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2024/000196/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2408020/2024/ 000524.
12.04.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020019938U6 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) № 171 від 11.04.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000227/2 від 12.04.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
відповідно до п. 1 ст. 10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 11.04.2024 №171 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO Ocnele Mari. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до калькуляції про транспортні витрати від 12.04.2024 №1 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію транспортних витрат від 01.04.2024 б/н, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599, так відсутнє документальне підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2024/000227/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2024/000595.
22.04.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020021493U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) № 181 від 19.04.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000246/2 від 22.04.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п. 1 ст. 10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 19.04.2024 №181 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO Ocnele Mari. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до калькуляції про транспортні витрати від 19.04.2024 №1 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію транспортних витрат від 19.04.2024 №1, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599, так відсутнє документальне підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2024/000246/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2024/000650.
01.05.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020023269U8 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №363 від 30.04.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення № UA408000/2024/000269/2 від 01.05.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п. 1 ст. 10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 30.04.2024 №363 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO Ocnele Mari. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до калькуляції про транспортні витрати від 01.05.2024 №1 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію транспортних витрат від 01.05.2024 №1, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599, так відсутнє документальне підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2024/000269/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000708.
13.05.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020025193U7 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) № 379 від 09.05.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) кулівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000289/2 від 16.05.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.1 ст.10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 09.05.2024 №379 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO OCNA DEJ Salt Mine. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до довідки про вартість міжнародного перевезення вантажу від 13.05.2024 №1305/24/2 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок на оплату від 13.05.2024 №ІМ-0000300 та довідку про вартість міжнародного перевезення вантажу від 13.05.2024 №1305/24/2. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження щодо умов перевезення, оплати та формування числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2024/000289/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2024/000759.
13.05.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020025194U6 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) № 384 від 10.05.2024 та № 385 від 10.05.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000290/2 від 13.05.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.1 ст.10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 30.04.2024 №363 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO OCNA DEJ Salt Mine. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до калькуляції про транспортні витрати від 01.05.2024 №1 по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок на оплату від 13.05.2024 №ІМ-0000301 та довідку про вартість міжнародного перевезення вантажу від 13.05.2024 №1305/24/2. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження щодо умов перевезення, оплати та формування числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2024/000290/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2024/000760.
22.05.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №24UA408020026930U4 разом з товарно-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) № 409 від 21.05.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45 від 26.03.2024 з доповненнями; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2024/000309/2 від 22.05.2024, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.1 ст.10 Договору купівлі-продажу від 26.03.2024 №45 бенефіціар здійснить оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-проформи, надісланого Постачальником Бенефіціаром, який представляє прийняття замовлення. Згідно з Інвойсом від 21.05.2024 №409 умови оплати: 100% передоплата. Документів, що підтверджують факт здійснення оплати до оформлення не надано;
- товар постачається на умовах FCA RO OCNA DEJ Salt Mine. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко-перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до калькуляції від 22.05.2024 №1 та розрахунку по МД додана лише вартість транспортних витрат. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію від 22.05.2024 №1, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599, так відсутнє документальне підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2024/000309/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2024/000821.
Не погоджуючись із рішеннями Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).
Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2-3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує під час застосування до спірних правовідносин.
Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності. Зокрема, щодо підтвердження здійснення оплати за товар, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06 вересня 2001 року №201 (далі - Положення), до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться, зокрема:
Ціна та загальна вартість договору (контракту), у цьому розділі договору визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту). При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення:
Умови платежів, цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються: умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 № 444 “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»; умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.
Судом встановлено, що умови платежів визначені в статті 10 договору, згідно з якою бенефіціар здійснює оплату ціни, що відповідає кожному замовленню постачальника, прийнятому на умовах, передбачених у статті 9, 100% авансом, на підставі рахунку-фактури, надісланого постачальником бенефіціару, який представляє прийняття замовлення. Платіж має бути здійснений бенефіціару так, щоб на дату, узгоджену для поставки товару та зазначену в рахунку, суми заборгованості та суми виставлені в рахунку, були на рахунку постачальника.
Таким чином дана стаття договору чітко вказує на порядок оплати відповідної партії товару - на дату поставки товару сума вартості товару повинна бути на рахунку у постачальника.
Водночас, Додаток №1 до договору, зокрема, визначає асортимент товару (сіль харчова помол 0-2 мм., розфасовані в мішки по 25 кг.), кількість (72 тони), ціну товару (119,50 євро за тонну), розклад та умови доставки.
Відповідно до п.2 статті 9 договору бенефіціар зобов'язується надати гарантію належного виконання контракту (банківським переказом на рахунок постачальника) у розмірі 30% від вартості кожного замовлення на поставку на ринку України, підтвердженого постачальником, до поставки, замовлених і підтверджених товарів.
Так, відповідно до Проформи (рахунку-фактури) №1784 від 28.03.2024 вартість товару в кількості 25 тон за ціною 119,50 євро становить 2987,50 євро, а гарантія в розмірі 30% від вартості товару складає 896,25 євро.
Отже, загальна вартість Проформи склала 3883,75 євро, яка була сплачена Позивачем із суми сплачених гарантійних внесків, які були розблоковані постачальником.
Також Позивачем було сплачено на рахунок постачальника кошти в загальній сумі 12178,50 євро, що підтверджується платіжною інструкцією, копія якої додається.
Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15.
Визначаючись щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до додатку №1 до Договору, умовами поставки є: Дорожнім транспортом FCA RO OCNELE MARI, відповідно до Інкотермс-2020.
За правилами Інкотермс-2020 поставка на умовах FCA або Франко-перевізник RO PRAID, Румунія означає, що продавець передасть товар, що пройшов митне очищення для експорту, вказаному покупцем перевізнику в зазначеному місці. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Поставка товару здійснювалася на умовах FCA-RO PRAID salt Min, Румунія, як це зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) №30047 від 28.03.2024.
На виконання правил Інкотермс-2020 Позивач поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з міста PRAID, Румунія до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA, що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 29.03.2024.
Відповідно до тлумачення базису поставки FCA (Інкотермс 2020), поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником. Оскільки умовами контракту передбачено, що поставка у спірному випадку здійснювалась саме на складі продавця на умовах FCA, то саме продавець ніс обов'язок завантажити товар на транспортний засіб перевізника. Отже, контрактна вартість товару сформована на умовах поставки FCA (склад продавця) вже включає в себе вартість завантаження товару.
Визначаючись щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат, то колегія суддів зазначає таке.
Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митною декларацію №24UA408020017556U0, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідкою про транспортні витрати від 29.03.2024 та рахунком-фактурою №63 від 29.03.2024 на суму 30000 грн. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару.
Перелічені документи пов'язані між собою інформацією щодо перевезення вантажу Позивача. Так, надана довідка про транспортно-експедиційні витрати містить посилання на номера автомобіля, що зазначені в пакувальному листі та Інвойсі; у свою чергу, пакувальний лист має дані щодо дати завантаження товару, яка відповідає даті завантаження, вказаній в графі 21 CMR; в останній же є посилання на інвойс №30047 найменування товару, його вагу, маршрут перевезення/ місце завантаження і відвантаження товару.
Крім того, рахунок є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати за надану послугу, а факт отримання такої послуги підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати, який, у свою чергу, є первинним документом.
Також слід зазначити, що наказ МФУ від 24.05.2012 №599, на який посилається відповідач при винесенні Рішення про коригування митної вартості щодо відсутності такого документу як довідка у переліку первинних бухгалтерських документів, не має зобов'язального характеру, а тільки зазначає перелік документів до яких можуть належати, зокрема: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Колегія суддів зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару. Вказане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.
В той же час, відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у зв'язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); за наявності - Інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, то колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Так, щодо зобов'язання подати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати) то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митної декларації було подано договір №45/26.03.2024 від 26.03.2024, відповідно до якого встановлено порядок оплати вартості товару наперед, що, на думку суду, є достатнім підтвердження умов оплати за товар.
Відносно зобов'язання надати транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митних декларацій було подано довідки про транспортно-експедиційні послуги, довідки про вартість міжнародного перевезення вантажу, рахунки -фактури, тощо.
Відносно зобов'язання подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то у вказаних вище довідках зазначено, що страхування товару не здійснювалось.
Отже, в ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв'язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.
Отже, обґрунтованими є твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що про прийнятті оскаржуваних рішень на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.
Апеляційний суд, цінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Отже, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості є протиправними й такими, що підлягає скасуванню.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо стягнення на користь позивача витрат понесених на оплату послуг з перекладу документів у розмірі 6000,00 грн, які були подані до суду на виконання ухвали суду про усунення недоліків, то колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.
Зокрема, в матеріалах справи наявний договір на послуги із письмового перекладу №0001 від 17.03.2023, акт прийому-передачі виконаних робіт від 10.10.2024 по договору про надання послуги із письмового перекладу №0001 від 17.03.2023, платіжну інструкцію №1657 від 01.11.2024.
За таких обставин, з огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат з відповідача, зокрема в частині витрат позивача пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 6000,00 грн.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, на обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу, представником позивача надано суду: 1) договір про надання правничої допомоги від 09.08.2024 №22/2024; 2) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000017 від 07.02.2014; 3) ордер на надання правничої правової допомоги серії СЕ №1089821; 4) акт прийому-передачі виконаних робіт від 09.08.2024 по договору про надання правової допомоги від 09.08.2024.
Судом встановлено, що 09.08.2024 між ПП "Віктор-Ком Імпекс" та адвокатом Божеску Галиною Володимирівною укладено договір про надання правової допомоги, згідно розділу 4.1 Сторони узгодили між собою наступний порядок розрахунку розміру гонорару за надання правничої допомоги та представництва у суді. Вартість послуг вказується у акті приймання-передачі наданих послуг, які Клієнт зобов'язується оплатити адвокату після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 19.08.2024 по договору про надання правової допомоги від 09.08.2024, позивачу надані послуги на загальну суму 7000,00 грн.
Таким чином, представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є явно неспівмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимоги представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу на суму 4000,00 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.