Справа № 320/16240/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника позивача Саліван Л.Ф., представника відповідача Тутика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства фірми «Фундамент» до Головного управлення ДПС України у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0940210701 від 20.12.2021, №0940260701 від 20.12.2021, №0940220701 від 20.12.2021, №0940250701 від 20.12.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15.08.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. дану позовну заяву залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з'явився в судове засідання повторно без поважних причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу суду та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у визначений ухвалою Київського окружного адміністративного суду час розгляду (07.05.2025 о 12 год 00 хв.) тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено 09 год 36 хв., а про «відбій повітряної тривоги» - о 12 год 44 хв.
Отже, позивач вважає висновки суду щодо не прибуття в судове засідання повторно без поважних причин є хибними.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Після надходження справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою від 17.11.2025 слухання справи призначено у відкрите судове засідання на 26.11.2025.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким пілтримано висновки суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, судове рішення підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15.08.2023.
15.08.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Підготовче судове засідання призначено на 19.03.2025.
Повістка позивачу - Приватному акціонерному товариству фірма «Фундамент», була направлена через підсистему «Електронний суд» в його електронний кабінет та була доставлена 12.03.2025 о 20:50 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу - Головному управленню ДПС України у м. Києві була направлена через підсистему «Електронний суд» в його електронний кабінет та була доставлена 12.03.2025 о 20:50 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
У судове засідання 19.03.2025 позивач не прибув, явку свого представника не забезпечив. Судове засідання відкладено на 09.04.2025.
Повістка позивачу - Приватному акціонерному товариству фірма «Фундамент», була направлена через підсистему «Електронний суд» в його електронний кабінет та була доставлена 19.03.2025 о 23:25 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу - Головному управленню ДПС України у м. Києві була направлена через підсистему «Електронний суд» в його електронний кабінет та була доставлена 19.03.2025 о 23:25 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
У підготовче судове засідання, призначене на 09.04.2025 представник позивача не прибув, явку свого представника не забезпечив. Судове засідання відкладено на 07.05.2025.
Повістка позивачу - Приватному акціонерному товариству фірма «Фундамент», була направлена через підсистему «Електронний суд» в його електронний кабінет та була доставлена 10.04.2025 о 14:20 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Крім того, повістка про виклик до суду була направлена на адресу позивача Приватного акціонерного товариства фірма «Фундамент»: вул. Р. Окіпної, буд. 4-Б, м. Київ, 02002. Поштове відправлення №0601133820900 було вручено за довіреністю - 24.04.2025 про, що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.
Повістка відповідачу - Головному управленню ДПС України у м. Києві була направлена через підсистему «Електронний суд» в його електронний кабінет та була доставлена 10.04.2025 о 14:20 про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Крім того, представник відповідача був повідомлений про дату підготовчого судового засідання розпискою по справі №320/16240/23 від 09.04.2025.
У судове засідання 07.05.2025 позивач не прибув, явку свого представника не забезпечив.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на систематичну неявку позивача.
Апеляційний суд звертає увагу, 07.05.2025 клопотання відповідача не було розглянуто, розгляд справи не було відкладено, проте ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. було розглянуто клопотання відповідача в порядку письмового провадження та постановлено ухвалу на підставі п.5 ч.1 ст.205 КАС України про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки.
Проте, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частина третя статті 3 КАС України закріплює, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, відсутності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.09.2018 року у справі № 826/10538/17.
Колегія суддів зазначає, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі воєнний стан в Україні продовжувалася згідно із Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022 та від 6 лютого 2023 року №58/2023 і триває й досі.
Разом з тим, з долучених до апеляційної скарги даних з вебсайтів «Статистика повітряних тривог - м. Київ» та іншої загальновідомої інформації вбачається, що ввечері 18 березня 2025 р. та в ніч на 19 березня 2025 р. російські війська завдали масованого ракетного удару по всій території України, зокрема і по місту Києву та Київській області, під час якого у місті Києві з 20:26 год. до 02:18 год. тривала «повітряна тривога» протягом 5 годин 52 хвилин. Крім того, у місті Києві фіксувалися перебої електропостачання.
09 квітня 2025 р. чотири рази оголошувалась «повітряна тривога», зокрема з 08:51 год. до 09:27 год., з 11:41 год. до 12:12 год., з 17:25 год. до 17:48 год., з 23:34 год. до 01:37 год.
07 травня 2025 р. п?ять разів оголошувалась «повітряна тривога», зокрема з 04:00 год. до 05:12 год., з 06:20 год. до 07:34 год., з 09:36 год. до 12:44 год., з 17:00 год. до 17:26 год., з 21:12 год. До 21:38 год.
Так, судові засідання по справі призначалися 19 березня 2025 р. на 12:00 год., 09 квітня 2025 р. на 11:00 год., 07 травня 2025 р. на 12:00 год.
Отже, у визначений ухвалою Київського окружного адміністративного суду час розгляду (07.05.2025 р. об. 12 год. 00 хв. справи Nє320/16240/23) тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 09 год. 36 хв., а про «відбій повітряної тривоги» - о 12 год. 44 хв.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Поряд із цим статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У контексті цієї справи апеляційний суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) ЄСПЛ було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід'ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення у справі «Беллє проти Франції» (Bellet v. France), заява №13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії», (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява №76943/11, пункти 84, 86).
У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 36) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому, такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Сторони повинні мати можливість висловити свої аргументи під час публічного слухання справи. Право на змагальний процес означає можливість для сторін знати та висловити свої міркування щодо усіх наданих у справі доказів чи пояснень (рішення ЄСПЛ від 23 червня 1993 року у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява № 12952/87).
ЄСПЛ визначив, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Підсумовуючи наведене, незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання та відсутність клопотань сторін про відкладення судового засідання, однак ураховуючи наявність об'єктивних обставин, що з огляду на безпекову ситуацію у місті Києві в дні судових засідань унеможливлювали вчасне прибуття учасників справи у судове засідання (з 9:36 год до 12:44 год у місті Києві тривала повітряна тривога, а судове засідання було призначено на 12:00 год), колегія суддів знаходить помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Дані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/4642/21.
За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції, не з'ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 01.12.2025.
Керуючись ст. ст. 242, 310, 313, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати, справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк