Справа № 562/3199/25
"27" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., з участю секретаря судового засідання Щербак В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «П'ятигірське» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «П'ятигірське» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позову зазначає, що 13 червня 2014 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «Вир» (Орендар) було укладено Договір оренди землі, за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5622682000:02:003:0077, загальною площею 3,3463 га, що розташована на території Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.
Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, з урахуванням змін додаткової угоди від 20.06.2018, договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Додатковою угодою №1 від 20.06.2018 р. до Договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону Орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Право оренди було зареєстровано 13 червня 2014 року, отже ТОВ «Західна агровиробнича компанія» мало право оренди на ЗД з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077 до 20 червня 2025 року (номер запису про інше речове право 26060188).
Відповідно до п. 8 Договору оренди, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
У зв'язку із закінченням 20 червня 2025 року строку дії Договору, на виконання п. 7 Договору оренди Позивачем 05 квітня 2025 року спрямовано Відповідачу лист повідомлення вих. № 1415 про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 13.06.2014 року.
До цього листа додано два оригінальних примірника додаткової угоди про продовження дії договору, підписані зі сторони орендаря (трек-номер відправлення 0505282572570).
Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист Відповідач не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк.
Вважає, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.
Таким чином, Позивач (Орендар) скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, Позивач (Орендар) належно виконував свої обов'язки за договором оренди, в установлений договором та Законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди.
24.06.2025 року між Живкою Н.С. (Орендодавець, Відповідач-1) та ФГ «П'ятигірське» (Орендар, Відповідач-2) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Укладенням вищезазначеного Договору, ОСОБА_1 та ФГ «П'ятигірське» порушили переважне право Позивача на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077 на новий строк.
З врахуванням наведеного, просить визнати укладеною додаткову угоду № б/н до договору оренди землі №б/н від 13.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 , визнати відсутнім право оренди у ФГ «П'ятигірське» на земельну ділянку з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077, загальною площею 3,3463 га та скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,3463 га, кадастровий номер 5622682000:02:003:0077, яка розташована на території Здовбицької сільської ради, Здолбунівського району, Рівненської області, номер запису про інше речове право 60434522.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мокрицька Л.Я. в поданому відзиві на позовну заяву від 19.10.2025, позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. В обґрунтування вказує на те, щоу березні 2025 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від 06.03.2025 року №1415 про намір продовжити дію Договору оренди від 20.06.2018 року разом із проектом додаткової угоди до Договору оренди від 17.10.2017 року від 06.03.2025 року. Не маючи наміру поновлювати договір оренди землі із орендарем ТОВ "Західна агровиробнича компанія", ОСОБА_1 13 січня 2025 року надіслала на адресу позивача відповідне повідомлення. 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відповідь на отриманий нею лист-повідомлення від 06.03.2025 року №1415 разом із додатковою угодою про поновлення договору оренди, в якому повідомила про небажання поновлювати договір оренди земельної ділянки, оскільки орендарі пропонували поновити договір на тих самих умовах і на той самий термін, зокрема розмір орендної плати 8,0% від нормативної грошової оцінки, тоді коли інші орендарі уже оплачували орендну плату у розмірі 10%, а то 12 % від нормативної оцінки.
Представник відповідача ФГ «П'ятигірське» в поданому відзиві на позовну заяву від 24.10.2025, просив відмовити у його задоволенні. Мотивуючи тим, що реєстрація договору оренди № 3-41-25 від 20.06.2025 року є правомірною і здійсненою з дотриманням норм законодавства України. Зокрема ОСОБА_1 надіслала листа від 13.01.2025 року про повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про непродовження договору оренди на новий строк. Листом - відповіддю від 16.04.2025 року на лист - повідомлення вих. № 1415 від 06.03.2025 року ОСОБА_1 роз'яснила ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про небажання продовжувати договір оренди та укладання з ними будь-яких договорів.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в поданій до суду відповіді на відзив зазначає, що системності в порушенні строків сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою не було. За весь період співпраці за договором оренди землі ЖивкаН.С. не зверталася до Орендаря із питань щодо порушення строків сплати орендної плати, що свідчить про добросовісне виконання обов'язків ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Орендодавець належним чином не відреагував на лист повідомлення та не розглянув належно пропозицію поновлення договору оренди оскільки не надав свою пропозицію щодо орендної плати та інших істотних умов договору.
Представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в поданій до суду відповіді на відзив зазначає, що дотримуючись механізму реалізації свого переважного права на продовження орендних відносин за Договором оренди землі від 13.06.2014 передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», обумовленого в першу чергу належним виконанням Позивачем своїх зобов'язань, Позивач направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію вказаного Договору оренди землі. ТОВ «Західна агровиробнича компанія»як належний та добросовісний орендар мав першочергове право на поновлення договірних відносин, оскільки належно виконував умови Договору оренди землі.
Представник позивача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в судове засідання не з'явився. В поданому до суду клопотанні позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.
Представник відповідача ФГ «П'ятигірське» в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву від 27.11.2025, якою просила розглянути справу без її участі, в задоволені позовних вимог відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мокрицька Л.Я. в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву від 27.11.2025, якою позовні вимоги не визнала, просила розглянути справу без її участі, в задоволені позовних вимог відмовити.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077, загальною площею 3,3463 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.09.2025 р.
Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Вир" (орендар) було укладено договір оренди землі від 13.06.2014 щодо належної ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки, та в подальшому згідно додаткової угоди № 1 від 20.06.2018 року до договору оренди землі від 13.06.2014 року відбулася заміна сторони орендаря - на ТОВ "Західна агровиробнича компанія", а також змінено строк дії оренди - до 20.06.2025 року, та відповідні зміни було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.09.2025 року.
Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 20.06.2018р.), договір укладено строком до 20.06.2025 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 , ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. №1415 від 06.03.2025 р. звернулося до відповідача з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки. До вказаного листа було долучено додаткову угоду від 06.03.2025р., в якій запропоновано: 1.1 доповнити розділ "Строк дії Договору "наступним пунктом: Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись; 1.2. доповнити розділ "Умови використання земельної ділянки" наступним пунктом: Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.
Лист-повідомлення та додаткову угоду було направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист, адресованим орендодавцю.
20.01.2025 на адресу товариства був направлений лист-повідомлення від орендодавця ОСОБА_1 від 13.01.2025 р., в якому вона вказала, що 20.06.2025 закінчується строк договору оренди з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077, на новий строк здавати в оренду зазначену земельну ділянку не має наміру, просила не обробляти її під урожай 2025 року.
16.04.2025 на адресу товариства був направлений лист-відповідь від орендодавця ОСОБА_2 від 16.04.2025 р., в якому вона вказала, що надсилала на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" лист від 13.01.2025 про небажання поновлювати дію договору оренди з товариством.
Направлення листа-відповіді для ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтверджується описом вкладення та довідкою «Укрпошта» від 16.04.2025.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2025 р. вбачається, що 20.06.2025 р. між ОСОБА_1 та ФГ «П'ятигірське» було укладено договір оренди землі від 20.06.2025 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:02:003:0077.
Таким чином, оскільки між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 13.06.2014 р., строк якого закінчився 20.06.2025 р., то відповідач після спливу строку його дії 20.06.2025 року уклав договір оренди землі з іншим орендарем ФГ «П'ятигірське», який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 21.06.2025 р.
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" посилається на те, що дії ОСОБА_1 не відповідають умовам договору оренди землі, положенням земельного законодавства та порушують переважне право позивача на поновлення оренди землі.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.
За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).
В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч. 5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Як визначено в ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Так, відповідно до приписів ч. 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті).
Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).
Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов'язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов'язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.
При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Судом встановлено, що до закінчення строку дії договору оренди, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. № 1415 від 06.03.2025 р. повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
16.04.2025 на адресу товариства був направлений лист-відповідь від орендодавця ОСОБА_2 від 16.04.2025 р., в якому вона вказала, що надсилала на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" лист від 13.01.2025 про небажання поновлювати дію договору оренди з товариством.
Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень позивача щодо порушення його прав, оскільки ОСОБА_1 у відповідь на пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі повідомила позивача про небажання поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною їй земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).
Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.
В даному випадку волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.
Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.
Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23.
Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
В ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб'єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки ОСОБА_3 у встановленому законом порядку вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.
Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, суд, врахувавши положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", дійшов до висновку про те, що переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.
Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушує переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 20.06.2025 року, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення, а саме 20.06.2025 року.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі, відтак позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «П'ятигірське» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ТОВ «Західна агровиробнича компанія», місце знаходження: провулок Центральний, 1, м. Дубно, Дубенського району Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41099127.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ФГ «П'ятигірське», місце знаходження: с. П'ятигори, Рівненського району Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 24170468.
Суддя: Ю.А. Ковалик