Справа № 545/867/25
Провадження № 2/545/898/25
01.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
за участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяви представника відповідача адвоката Ошеки Олександра Анатолійовича про неналежність відповідача і про залучення третіх осіб, про залишення позовної заяви без руху та про роз'яснення ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним,-
встановив:
У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває вказана цивільна справа.
До суду від представника відповідача Ошеки О.О. надійшли заяви про:
-про неналежність відповідача ОСОБА_2 та про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_4 ;
-про залишення позовної без руху з підстав невідповідності її вимогам процесуального законодавства;
-про роз'яснення ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2025.
У підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Ошека О.О. заявлені раніше клопотання підтримав та просив їх задовольнити, з підстав, викладених у письмовій заяві.
Представник позивача адвокат Яресько Н.В. проти задоволення клопотань заперечувала, посилаючись на те, що зазначені питання вже були з'ясовані в попередніх засіданнях, а відтак вважає вказане затягуванням розгляду справи.
Суд, заслухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Щодо заявлених клопотань про неналежність відповідача та залучення третьої особи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що заявлене клопотання з цього приводу вже вирішувалось судом та згідно з ухвалою суду від 17.06.2025 представнику відповідача було відмовлено.
Також суд звертає увагу на те, що визначення складу учасників справи, у т.ч. відповідача, є виключною прерогативою та правом позивача, а пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову з цих підстав.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про неналежність відповідача та залучення третьої особи з вищенаведених підстав.
У частині залишення позову без руху суд зазначає таке.
Згідно з ч.11 ст. 180 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 3 частини першої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів .
Суд бере до уваги, що статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху, так як позивач здійснює користується своїми правами на власний розсуд та суд не вправі обмежувати його в цьому та надмірно формалізувати процес реалізації особою права на звернення до суду.
Щодо роз'яснення ухвали від 17.09.2025 суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 передбачено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України(редакція 2001р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Нормами статті 271 ЦПК України передбачено можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19).
Крім того, слід зазначити,що діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Статтею 265 ЦПК України визначені норми щодо змісту судового рішення.
Суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства та відсутні підстави вважати, що резолютивна частина ухвали суду викликає труднощі в її розумінні, або що його резолютивна частина припускає кілька варіантів його тлумачення.
При цьому суд враховує що чинним законодавством України не передбачено порядку роз'яснення ухвали суду про прийняття до свого провадження після зміни складу суду, яка є чіткою та зрозумілою, відтак заява про роз'яснення ухвали суду не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 271 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Ошеки Олександра Анатолійовича про неналежність відповідача і про залучення третіх осіб - відмовити.
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Ошеки Олександра Анатолійовича про залишення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним без руху - відмовити.
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Ошеки Олександра Анатолійовича про роз'яснення ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2025.
Ухвала в частині відмови у роз'ясненні судового рішення підлягає оскарженню безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк