Постанова від 01.12.2025 по справі 320/1092/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1092/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та у розмірі 1,0796, та відповідно, зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.

В обґрунтування позову вказав на те, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідачем не проведено індексацію пенсії належним чином шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії на коефіцієнти збільшення 1,197 та 1,0796 чим порушено право позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних 17 страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 26.11.2025.

Розгляд апеляційної скарги 26.11.2025 не здійснювався, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, починаючи з 2022 року.

На думку позивача, під час проведення перерахунку пенсії позивача, Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві не проведено індексацію пенсії позивача належним чином, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії на коефіцієнти збільшення 1,197 та 1,0796.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено позивачу перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ № 168 та Постановою КМУ № 185. Також в заяві містилась вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.

У відповідь на зазначену заяву позивача відповідач надіслав листа, зі змісту якого вбачається, що згідно з Порядком № 124 індексації пенсія позивача не підлягала підвищенню. А тому, з 01.03.2023 на підставі пункту шостого Постанови КМУ №168 позивачу установлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, а з 01.03.2024 відповідно до пункту третього Постанови КМУ №185 позивачу також установлено доплату в розмірі 100 гривень.

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовився проводити перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ №185, починаючи з 01.03.2024, установивши натомість доплату в розмірі по 100 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з їх обґрунтованості та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, та дійшов висновку, що положення Порядку № 124 не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти, а тому, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2023 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним, оскільки під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк лист відповідача мав інформаційний/роз'яснювальний характер, що свідчить про відсутність прийнятого рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача та порушення прав позивача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.

Частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Абзацом 2 пункту 1 Постанови КМУ від 22 лютого 2021 р. № 127, передбачено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Пунктом 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118, установлено що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст.663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

Аналогічна норма міститься в пункті 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168, якою передбачено відповідне збільшення на коефіцієнт 1,197 та пункті 1 постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, якою передбачено відповідне збільшення на коефіцієнт 1,0796.

Водночас, абзацом 3 пунктом 1 Постанови КМУ від 22 лютого 2021 р. № 127, передбачено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Аналогічна норма була встановлена пунктом 4 постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118 (135 грн) , а також пунктом 10 постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 (100 грн), постанови КМУ від 23.02.2024 № 185.

Тобто, для особи, розмір пенсії якої без доплат становив менше прожиткового мінімуму і внаслідок проведення індексації не змінювався або зростав, але менше ніж на 100 грн встановлювалась відповідна доплата в розмірі 135 грн у 2022 році, 100 грн у 2023 році та 100 грн у 2024.

Статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп ); (Ск : К) - коефіцієнт заробітної плати (умовно, для спрощення). Іншими слова розмір пенсії = середня заробітна плата по Україні * коефіцієнт заробітної плати* коефіцієнт стажу.

У відповідності до постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118, постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168, постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 середня заробітна плата збільшується (множиться) на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197, 1,0796.

Якщо в разі такого збільшення розмір пенсії не змінюється - пенсія збільшується на 135 грн в березні 2022; 100 грн - в березні 2023 і 100 грн в березні 2024.

Постановою КМУ № 124 від 20.02.2019, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку, передбачено, що індексації підлягають зокрема пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-IV).

Пунктом 4 Порядку, затверджено механізм обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України і відображений, зокрема, в п.1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. та п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168.

Пунктом 7 Порядку, передбачено що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується зокрема під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону).

Слід звернути увагу на те, що єдиним випадком, коли Порядком винятково конкретизовано показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню і який відрізняється від того, який застосовано при обчисленні пенсії особи є випадок, передбачений у п. 5 Порядку, яким передбачено що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р.

Водночас, кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

У всіх інших випадках збільшується саме той показник середньої заробітної плати по Україні, який враховано при обчисленні пенсії особи.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що відповідач підтвердив, що збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, з якої обчислено пенсію позивача не збільшено на коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,197. Замість цього, встановлені доплати в розмірі 100 грн. Тобто, індексація пенсії позивача не проведена, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується для обчислення його пенсії навіть після того як складова пенсії "коефіцієнт заробітної плати" став більше нуля. Індексація проведена за тим самим механізмом, який був встановлений до пенсії позивача, обчисленої в нульовому розмірі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 27.01.2025 у справі № 200/422/24 зауважив, що при проведені перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією має збільшуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії в момент її призначення, шляхом послідовного збільшення такого показника на відповідні коефіцієнти у 2019- 2023 роках.

Таким чином, індексація пенсій у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови № 168, постанови № 185, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796, відповідно.

При цьому, колегія суддів наголошує, що в силу приписів пункту 5 Порядку № 124, кожен наступний перерахунок пенсії має проводиться із урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які були (мали бути) застосовані під час індексації пенсії особи в попередніх роках.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином, з метою поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних 17 страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим, провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.

Щодо доводів апеляційної скарги про інформаційний/роз'яснювальний характер наданого на звернення листа, що свідчить про відсутність прийнятого рішення та порушення прав позивача, колегія суддів такі не бере до уваги та відхиляє, позаяк, позивач звернувся до відповідача із заявою, яка містила чітку прохальну частину та підстави звернення, тому, розгляд такої заяви у формі листа, не змінює наявність волевиявлення суб'єкта владних повноважень та розгляд заяви з прийняттям рішення про незадоволення заяви позивача, тому, хоча за формою не рішенням про відмову у перерахунку пенсії, проте за змістом є таким та породжує для позивача наявність порушеного права.

У контексті указаного, колегія суддів зазначає, що уникаючи формального підходу до оцінки дій суб'єктів владних повноважень, та з метою процесуальної економії в судовій практиці, непоодинокі випадки, коли суди розцінюють відповіді органу влади, оформлені листами, в якості рішень по суті спору, оскільки вони містять обґрунтування та позицію органу пенсійного фонду.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Попередній документ
132256590
Наступний документ
132256592
Інформація про рішення:
№ рішення: 132256591
№ справи: 320/1092/25
Дата рішення: 01.12.2025
Дата публікації: 04.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (01.12.2025)
Дата надходження: 08.01.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії