Справа № 580/1114/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
01 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 після того, як він був виключений з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних з 26.08.2021. Проте, 06.01.2025 всупереч вимогам Закону позивачу вручено повістку з вимогою з'явитись для уточнення своїх персональних даних. Згідно додатку Резерв+ значиться, що позивач перебуває на військовому обліку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 та від 05.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей тимчасового посвідчення ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов'язаних 26.08.2021 на підставі ст. 59б наказу МОУ №207-1999, а відповідно до скриншоту з "Резерв+" перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду позовною заявою.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було додержано приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України, а відтак не допущено протиправної бездіяльності щодо не виключення позивача із військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" в редакції чинній на 06.01.2025. Крім того, наказ Міністра оборони України №207 від 12.07.1999 втратив чинність на підставі наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Пунктом 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлені обов'язки громадян, які перебувають у запасі Збройних Сил України. Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Абзацом 2 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487) (далі - «Правила військового обліку») та ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 є непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. Позивач зарахований у запас 04 жовтня 2006 року згідно статті 59б наказу МО України №207-1999 Пр.№13.
26 серпня 2021 року позивач виключений з військового обліку на підставі статті 59б наказу МО України №207-1999.
Відповідно до скріншоту програмного забезпечення «Резерв+» від 26 липня 2024 року о 07:59 год. позивач обліковується як військовозобов'язаний, непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 після того, як він був виключений з військового обліку позивач вважає протиправними, що відповідно слугувало підставою звернення до суду.
Відповідно до статті 59б Графи I Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України Додатка 1 до пунктів 75, 77, 79, 286, 328 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2 (в редакції наказу Міністра оборони України від 12.07.1999 №207) визначено, що при наявності у громадян при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу хронічних захворювань нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, нефросклероз, нефротичний синдром, зморщена нирка, первинний амілоїдоз нирок, хронічний інтерстиціальний нефрит та інші нефропатії) - непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку СО-7.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 04.01.1944 №2 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» пунктом 96 встановлено, що Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:
а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)";
б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5";
в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6";
г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".
Разом з тим, наказ Міністра оборони України №207 від 12.07.1999 втратив чинність на підставі наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Наказом Міністерства оборони України від 15.01.2015 № 24 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарняною комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час. Для отримання у військовому квитку запису «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» необхідно, аби при проходженні медичної комісії ВЛК встановила статтю із списком хвороб, наведеному в наказі №402 від 14.08.2008.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024, який набув чинності 04.05.2024 з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 визначено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
З матеріалів справи вбачається, що повісткою від 06 січня 2025 року позивача викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного реєстру.
З наведеного вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України (непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час) та відповідно підлягає військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, твердження апелянта про те, що невійськовозобов'язані, які виключені з військового обліку не повинні прибувати за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та проходити медичний огляд ВЛК, не є спроможними.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
З часу набрання чинності Закону № 3621-ІХ, положення закону поширюються на всіх військовозобов'язаних осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про необхідність керуватись приписами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
А.Б. Парінов