Дата документу 28.11.2025Справа № 554/8742/25
Провадження № 1-кс/554/12322/2025
28 листопада 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_4 на рішення т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025170460000245 від 09.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України,
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з вищезазначеною скаргою, в якій просила скасувати постанову т.в.о. заступника начальника СВ ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025170460000245; відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні; дати вказівку слідчому про необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, які б забезпечили повне, всебічне та об'єктивне дослідження обставин кримінального правопорушення та надати правильну правову кваліфікацію діям тренера.
Обґрунтовуючи вимоги скарги зазначила, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, необґрунтованою та передчасною, оскільки слідчим не було допитано потенційного підозрюваного у кримінальному провадженні та не перевірено і не надано належної правової оцінки фактам, які можуть свідчити про наявність в діях тренера складу іншого кримінального правопорушення, а саме ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
В зв'язку з викладеним, скаржниця ОСОБА_4 просила задовольнити її скаргу та скасувати постанову слідчого від 25.09.2025 року.
Прокурор Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні скарги, зазначивши, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є законною і обґрунтованою, винесена після проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування. Прокурор вказала, що в результаті досудового розслідування дійсно не було здобуто будь-яких доказів, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України. Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься відеозапис події, переглядом якого в діях тренера не встановлено умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. Стосовно доводів скаржниці про непроведення допиту потенційного підозрюваного, прокурор пояснила, що тренер ОСОБА_6 дійсно не була допитана в ході розслідування, оскільки не мала статусу підозрюваної, разом із цим, в матеріалах кримінального провадження наявні її пояснення щодо обставин події.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши заперечення прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12025170460000245 від 09.06.2025 року, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 21.05.2025 року ОСОБА_4 звернулася до ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із заявою про те, що 21.05.2025 року, близько 18 години, за адресою: АДРЕСА_1 тренер ОСОБА_6 потягнула за ногу її доньку ОСОБА_7 , в результаті чого вона травмувалася.
09.06.2025 року Відділенням поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області внесено відомості до ЄРДР за № 12025170460000245 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України.
В ході розслідування стороною кримінального провадження було проведено низку необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, результати яких зафіксовано та відображено у відповідних процесуальних документах, які приєднано до матеріалів кримінального провадження в установленому законом порядку. Зокрема, матеріали кримінального провадження містять:
- Пояснення ОСОБА_4 про вчинене, на її думку, кримінальне правопорушення;
- Пояснення тренера Комунального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка повідомила, що 21.05.2025 року під час тренування вона не наносила ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, лише коли остання лежала на підлозі під час виконання вправи з гімнастики, вона допомогла їй прийняти вірне положення, розвернувши за ногу. В цей момент дитина не плакала, не скаржилася, мала гарний настрій під час тренування. Вказала, що за час її тренувань жоден з батьків не скаржився на її поведінку та стиль викладання;
- Копію довідки КП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 5528, з якої слідує, що за результатом проведення 22.05.2025 року о 08 год. 48 хв. огляду ОСОБА_8 встановлено діагноз: забій м'яких тканин спини і 3 садини в ділянці спини;
- Постанову слідчого від 10.06.2025 року про визнання ОСОБА_7 потерпілою в кримінальному провадженні № 12025170460000245 від 09.06.2025 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України;
- Постанову слідчого від 10.06.2025 року про залучення до участі в кримінальному провадженні № 12025170460000245 від 09.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, в якості законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 ;
- Протокол допиту законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 від 10.06.2025 року, в ході проведення якого остання повідомила про обставин розслідуваної події, надала для долучення до матеріалів кримінального провадження, зокрема скриншот з фотознімком, на якому зафіксовано виявлені в її доньки ОСОБА_7 тілесні ушкодження, Консультаційний висновок спеціаліста Лікувально-діагностичного центру « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.05.2025 року, згідно з яким ОСОБА_7 установлено діагноз: Забій м'яких тканин спини, 3 садна в ділянці спини;
- Копію скарги ОСОБА_4 з додатками у вигляді скриншотів, адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 з проханням розібратися в ситуації щодо спрямування коштів, сплачених за місяць занять з гімнастики, зборів за килими, їх оподаткування;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.06.2025 року, яка показала, що 21.05.2025 року вона була присутньою під час тренування з художньої гімнастики за адресою: АДРЕСА_1 , яке проводилося тренером ОСОБА_6 , та була завжди поруч з групою дітей, в якій займається її донька, та не покидала її з виду. Вказала, що 21.05.2025 року тренування проходило в звичайному режимі, тренер ОСОБА_6 голосу на дітей не підвищувала, фізичної сили не застосовувала. Коли діти не виконували поставлені задачі, зауваження тренер робила спокійним тоном, тілесних ушкоджень нікому не наносила, некоректного відношення до дітей вона ніколи не помічала. Під час тренування ніхто з дітей не скаржився на біль, не плакав, усі вели себе звичайно;
- Протокол зняття з показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 10.06.2025 року, яким зафіксовано факт перенесення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 з стаціонарного комп'ютеру відеозаписи з камер відеоспостереження від 21.05.2025 року на оптичний носій - DVD-R диск;
- Протокол огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому, від 10.06.2025 року, яким зафіксовано факт перегляду відеозаписів із камер відеоспостереження приміщення спортивного залу ІНФОРМАЦІЯ_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним оглядом встановлено, що тренер ОСОБА_6 перетягувала ОСОБА_7 по підлозі за ноги;
- Протокол допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 12.06.2025 року, проведеного в приміщенні спеціалізованої служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 в процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель «Барнахус»). Остання повідомила, що вона дійсно отримала синці на спині в результаті того, що її тренер з гімнастики тягала її по підлозі за ноги;
- Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.06.2025 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів на працівника Комунального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_6 ;
- Копії документів на ім'я ОСОБА_6 ;
- Протокол тимчасового доступу до документів на працівника КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_6 від 24.06.2025 року;
- Висновок судово-медичної експертизи № 677 від 03.07.2025 року, відповідно до якого в ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 3 саден шкіри, які могли утворитися не менш, ніж від 1-3х кратної дії тупих обмежених предметів або при дії об такі, які діяли з достатньою силою, спрямованою в напрямку підекспертної, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище (11.06.2025 року підекспертна в присутності матері заявила, що 21.05.2025 року в проміжок часу з 16 до 18 години в приміщенні 17 ліцею в м. Полтаві в спортзалі, де вона була на тренуванні з художньої гімнастики, тренер схопила її за праву верхню кінцівку та потягнула по килиму), кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження. Локалізація тілесних ушкоджень у підекспертної ОСОБА_7 знаходиться в анатомічних ділянках досяжних до самоспричинення. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитись і при падінні тіла на площину з висоти власного зросту;
- Протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 13.08.2025 року, які являються матерями дітей, які відвідують тренування з гімнастики, де тренером є ОСОБА_6 . Останні показали, що їх діти жодного разу не скаржилися на тренера ОСОБА_6 , претензії до останньої у них відсутні.
За результатом виконання зазначеного переліку слідчих та процесуальних дій, 25.09.2025 року т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України.
Прийняте рішення слідчий мотивував тим, що в потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що виключає обов'язкову ознаку об'єктивної сторони ч.1 ст.137 КК України, а саме наслідки у формі істотної шкоди здоров'я.
За правилами п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст.2, 284 КПК України).
При цьому постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження в справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).
Відповідно до положень статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно з ч.2 ст.91 КПК України процес доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статі, покладається на слідчого, прокурора (ст. 92 КПК України).
Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1, 2 ст.93 КПК України).
Частиною 4 статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання.
Як свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження докази, слідчий в достатньому обсязі провів необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, надав оцінку наявним доказам, всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини події, в тому числі вжив необхідних заходів, передбачених КПК України, щодо витребування необхідних документів та інформації в межах предмету розслідування.
Оскаржувана постанова містить виклад встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, а також обґрунтування та мотиви закриття провадження з посиланням на відповідні положення КПК України.
Так, диспозицією ч.1 ст.137 КК України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого.
Об'єктивною стороною злочину, передбаченого статтею 137 КК України, є невиконання або неналежне виконання особою своїх професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх, що завдало істотної шкоди здоров'ю потерпілого. Під невиконанням або неналежним виконанням професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх слід розуміти недотримання закріплених у відповідних посадових інструкціях, приписах або законах прав та обов'язків службовими та посадовими особами, на яких покладено обов'язок із забезпечення належної охорони життя і здоров'я неповнолітніх, їх добробуту й безпечного проживання і перебування в місцях навчання, праці, відпочинку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є наслідки. У частині 1 статті 137 КК України - це істотна шкода здоров'ю потерпілого.
Істотна шкода здоров'ю потерпілого може виражатися в отруєнні дітей, поширенні серед дітей різних інфекційних захворювань, спричиненні травм, у тому числі і психічних, які викликали настання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, тощо.
При розслідуванні цих справ важливо встановити, які конкретні обов'язки особа не виконала, або виконала не так, як цього вимагала обстановка, що й обумовило настання наслідків. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується необережною або змішаною формою вини. Щодо діяння може бути як прямий умисел, так і злочинна недбалість і необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) стосовно наслідків злочину. У цілому злочин вважається необережним.
Відсутність хоча б одного з елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) виключає наявність складу в цілому, а отже, унеможливлює кримінальну відповідальність особи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим проведено достатній обсяг роботи щодо збирання та перевірки доказів, співставлень дій тренера ОСОБА_6 з об'єктивною та суб'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, і в оскаржуваній постанові дана цьому належна правова оцінка з посиланням на конкретні матеріали справи.
Зокрема, законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , яка являється матір'ю потерпілої ОСОБА_7 , вказувала на те, що тренер тягнула дитину по підлозі, однак отримані потерпілою тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 677 від 03.07.2025 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; особа, яка була безпосереднім свідком розслідуваної події, ОСОБА_10 заперечила факт застосування тренером фізичної сили, яка б свідчила про умисне заподіяння шкоди здоров'ю дитини; оглянутий в ході досудового розслідування відеозапис з камер відеоспостереження, на якому повністю зафіксовано відповідну подію, підтверджує факт перетягування дитини по підлозі, однак не містить відомостей, які б свідчили про умисел тренера на заподіяння тілесних ушкоджень малолітній потерпілій ОСОБА_7 .
Слідчий суддя враховує, що для встановлення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, обов'язковою ознакою є настання наслідків у вигляді істотної шкоди здоров'ю, що має бути підтверджено належним медичним висновком. Натомість, як встановлено судово-медичним експертом у висновку № 677 від 03.07.2025 року, у даному випадку виявлені у потерпілої тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі, що виключає наявність об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, а відтак - і складу цього кримінального правопорушення загалом.
З огляду на зазначені обставини, слідчий дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України.
Доводи скарги про те, що постанова слідчого є незаконною з підстав неповноти і необ'єктивності досудового розслідування не містять переконливого обґрунтування, яким чином проведення подальших слідчих та процесуальних дій може вплинути на правильність висновку про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України.
Аналіз зібраних доказів підтверджує недоцільність проведення будь-яких додаткових слідчих дій та неможливість отримання нових доказів у межах цього кримінального провадження, які б спростовували або ставили під сумнів рішення слідчого.
Доводи скаржниці про те, що слідчим не було проведено допиту потенційного підозрюваного не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки тренер ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваної в кримінальному провадженні не мала та підстав для повідомлення їй про підозру в ході розслідування не встановлено. При цьому її пояснення щодо обставин події містяться у матеріалах кримінального провадження. Вимог щодо обов'язкового проведення допиту особи, яка не має статусу підозрюваної, норми КПК України не містить.
Щодо посилань скаржниці на можливу наявність у діях тренера ОСОБА_6 ознак складу іншого кримінального правопорушення, а саме ч.1 ст.125 КК України, слідчий суддя зазначає, що вирішення питання про правову кваліфікацію діяння належить до виключної компетенції органу досудового розслідування та прокурора.
Разом із цим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування не здобуто жодних доказів, які б свідчили про наявність у діях тренера ОСОБА_6 умислу на заподіяння малолітній потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Таким чином, доводи скарги не спростовують факт виконання слідчим завдань кримінального провадження при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025170460000245 від 09.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, правильності прийнятого слідчим рішення та не свідчать про неправильну правову оцінку встановлених обставин.
Оглядом матеріалів кримінального провадження та вивченням змісту постанови слідчого від 25.09.2025 року слідчим суддею встановлено, що оскаржувана постанова відповідає вимогам статті 110 КПК України, винесена з дотриманням вимог закону, є обґрунтованою та належно вмотивованою, її зміст цілком відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, в ній наведено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, перелік слідчих та процесуальних дій, здійснених у ході слідства, а також фактичні дані, здобуті за їх результатами. Мотивувальна частина постанови містить відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає будь-яких правових підстав для скасування постанови т.в.о. заступника начальника СВ ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025170460000245 від 09.06.2025 року, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.284, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на рішення т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025170460000245 від 09.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 02 грудня 2025 року о 15 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1