Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1708/25
Провадження № 2/542/770/25
01 грудня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача звернувся з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до відповідача про стягнення боргу за кредитними договорами та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами №МТС-630787332 від 14.11.2017, №МТС-630958634 від 16.07.2018 в розмірі 48067,76 грн., а також судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 14 листопада 2017 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №МТС-630787332, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 200000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 14.11.2020 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 26%.
Крім того, 16 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №МТС-630958634, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 200000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 16.07.2021 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 26%.
Зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договорів. Проте, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договорами.
17.05.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №МТС-630787332, №МТС-630958634.
18.05.2021 року було укладено договір №18-05/2021 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №МТС-630787332, №МТС-630958634.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №МТС-630787332, №МТС-630958634.
Враховуючи викладене, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами за ним утворилася заборгованість, у зв'язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами №МТС-630787332 від 14.11.2017, №МТС-630958634 від 16.07.2018 в розмірі 48067,76 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.84).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.86, 91), в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.5 на звороті).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.87-88, 92-93), та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 01.12.2025 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 14 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладений кредитний договір шляхом підписання Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» (надалі -Договір) та підписано Паспорт споживчого кредиту від 14.11.2017 року.
Оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 14.11.2017 по суті є кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Так, в Оферті на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 просив банк відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, з лімітом кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Проценту ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропонує встановити у розмірі 26% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Обов'язковим мінімальним платежем пропонує встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.
Згідно пункту 2.1.1. Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та ПАТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.
Згідно пункту 2.1.2 вищевказаної Анкети-заяви, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав примірник Договору та всіх додатків до нього.
Крім цього, 14.11.2017 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: максимальна сума кредиту - до 200 000,00 гривень; строком на 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору. Мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних 26%, процентна ставка фіксована. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення: щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу 100 грн в день виникнення прострочки, 300 грн. у разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 календарних днів.
Таким чином, ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердив, що ознайомлений та згодний з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитної картки World Debit Mastercard за період з 14.11.2017 року по 04.03.2024 року, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами для особистих потреб, тобто реалізував своє право на користування кредитним лімітом.
Згідно розрахунку станом на 10.01.2023 року заборгованість за кредитним договором №630787332 становить 26862,91 грн, з яких: 20147,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2167,06 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3451,96 грн. - заборгованість за пенею, 879,75 грн. - інфляційні збитки, 216,92 грн. - 3% річних (а.с.52).
Крім того, 16 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладений кредитний договір шляхом підписання Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» (надалі -Договір) та підписано Паспорт споживчого кредиту від 16.07.2018 року.
Оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 16.07.2018 по суті є кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Так, в Оферті на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 просив банк відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, з лімітом кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Проценту ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропонує встановити у розмірі 26% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Обов'язковим мінімальним платежем пропонує встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.
Згідно з п. 2.1.1. Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та ПАТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.
Згідно з п. 2.1.2 вищевказаної Анкети-заяви, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав примірник Договору та всіх додатків до нього.
Крім цього, 16.07.2018 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: максимальна сума кредиту - до 200 000,00 гривень; строком на 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору. Мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних 26%, процентна ставка фіксована. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення: щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу 100 грн в день виникнення прострочки, 300 грн. у разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів.
Таким чином, ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердив, що ознайомлений та згодний з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитної картки World Debit Mastercard за період з 16.07.2018 року по 04.03.2024 року, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами для особистих потреб.
Згідно розрахунку станом на 10.01.2023 року заборгованість за кредитним договором №630958634 становить 21204,85 грн, з яких: 16212,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1420,47 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2499,88 грн. - заборгованість за пенею, 860,21 грн. - інфляційні збитки, 211,87 грн. - 3% річних (а.с.53).
Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Так, відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитних договорів та розміру заборгованості.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань відповідач має таку заборгованість, а саме:
- за договором №630787332 від 14.11.2017 в сумі 26862,91 грн, з яких: 20147,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2167,06 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3451,96 грн. - заборгованість за пенею, 879,75 грн. - інфляційні збитки, 216,92 грн. - 3% річних;
- за договором №630958634 від 16.07.2018 в сумі 21204,85 грн, з яких: 16212,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1420,47 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2499,88 грн. - заборгованість за пенею, 860,21 грн. - інфляційні збитки, 211,87 грн. - 3% річних.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Матеріалами даної справи підтверджено, що сторонами договору №630787332 від 14.11.2017 року та договору №630958634 від 16.07.2018 в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, й правову природу даного кредитного договору, відповідно до якої відповідач може періодично брати кредитні кошти та зобов'язаний їх відповідно періодично повертати.
А надані позивачем виписки по рахунку за договором № 630787332 за період з 14 листопада 2017 року по 04 березня 2024 року (а.с. 33-44) та договором № 630958634 за період з 16 липня 2018 року по 04 березня 2024 року (а.с. 45-51) є належними та допустимими доказами виконання кредитором свого обов'язку, щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також у подальшому підтвердження прострочення виконання обов'язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув, відсотків за користування кредитом не сплатив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) та відсотками за користування кредитом за вищевказанами договорами, підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені та/або штрафу в розмірі 3451,96 грн. та 2499,88 грн., а також інфляційних втрат та 3% річних, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно порушено умови укладених ним кредитних договорів, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
У позові позивач також просить стягнути з відповідача:
- за договором №630787332 від 14.11.2017 3451,96 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 879,75 грн. - інфляційні збитки, 216,92 грн. - 3% річних;
- за договором №630958634 від 16.07.2018 2499,88 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 860,21 грн. - інфляційні збитки, 211,87 грн. - 3% річних
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до умов договорів №630787332 від 14.11.2017 року та №630958634 від 16.07.2018 року нарахування пені не передбачено. Не було передбачено нарахування пені і Паспортами споживчого кредиту, підписаного відповідачем 14.11.2017 року та 16.07.2018 року перед укладенням договорів.
Водночас, паспортами споживчого кредиту передбачено нарахування штрафу за прострочення платежу: 100 грн - в день виникнення прострочки, 300 грн - у разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів.
Відповідно до наявних у матеріалах справи виписок та розрахунку заборгованості вбачається прострочення відповідачем платежів, а тому первісним кредитором АТ «Альфа-Банк» правомірно здійснено нарахування штрафу за прострочення платежу. Розмір штрафу відповідачем не спростовано.
Враховуючи погодження сторін щодо умов сплати штрафу за договорами №630787332 від 14.11.2017 року та №630958634 від 16.07.2018 року, враховуючи, що штраф бу нарахований станом на 18.05.2021, такий підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки станом на момент подачі позову розмір основного зобов'язання відповідачем не був погашений, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних збитків за вказаний вище період, що передбачено ст. 625 ЦК України.
За змістом позовних вимог до долучених до позовної заяви розрахунків, позивачем нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат проведено:
- за договором №630787332 від 14.11.2017 року на залишок заборгованості за тілом кредиту 20147,22 грн. в розмірі 879,75 (інфляційні втрати) грн за період з 01.11.2021 року по 01.02.2022 року та в розмірі 216,92 грн ( 3% річних) за період з 16.10.2021 року по 23.02.2022 року (до початку введення в Україні воєнного стану) (а.с.52);
- за договором №630958634 від 16.07.2018 року на залишок заборгованості за тілом кредиту 16212,42 грн. в розмірі 860,21 грн (інфляційні втрати) за період з 01.10.2021 року по 01.02.2022 року та в розмірі 211,87 грн ( 3% річних) за період з 18.09.2021 року по 23.02.2022 року (до початку введення в Україні воєнного стану) (а.с.53), які підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, у зв'язку порушеннями зобов'язань відповідач має заборгованість:
- за договором №630787332 від 14.11.2017 року в розмірі 26862 грн 91 коп., що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - 20147,22 грн, суми заборгованості за відсотками - 2167,06 грн, суми заборгованості за штрафом - 3451,96 грн., інфляційні втрати - 879,75 грн., 3% річних - 216,92 грн.;
- за договором № 630958634 від 16.07.2018 року в розмірі 21204 грн. 85 коп., що складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 16212,42 грн, суми заборгованості за відсотками - 1420,47 грн, суми заборгованості за штрафом - 2499,88 грн., інфляційні втрати - 860,21 грн., 3% річних - 211,87 грн.,
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Так, судом встановлено, що 17.05.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2 (а.с. 56-58), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між клієнтом та боржниками, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору, в силу чого до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.
Згідно з Додатком 1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 року до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право вимоги за кредитними договорами №МТС-630787332 та №МТС-630958634 - боржник ОСОБА_1 сума заборгованості разом - 23599,18 грн. та 18712,30 грн. відповідно (а.с.59-60).
18.05.2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/21 (а.с. 63-65), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між банком та боржниками, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору, в силу чого до фактора переходять всі права, які належали банку та відступлені клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.
Згідно з Витягом з Додатку 1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами №МТС-630787332 та №МТС-630958634 - боржник ОСОБА_1 сума заборгованості разом - 23599,18 грн. та 18712,30 грн. відповідно (а.с.61, 62).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 7-9).
Згідно з Реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами №МТС-630787332 та №МТС-630958634 - боржник ОСОБА_1 сума заборгованості разом - 26862,91 грн. та 21204,85 грн. відповідно (а.с.11-13).
Таким чином, оскільки відповідач не виконує умов кредитних договорів, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договорами платежі, а позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір №02-09/2024-6 від 02 вересня 2024 року про надання правової допомоги, який укладений з ФОП ОСОБА_2 (а.с. 21-22), тарифи на послуги (а.с.20), заявка на надання юридичної допомоги №3 від 01.08.2025 року (а.с.25), Витяг з акту №8 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025 року (а.с.26), де зазначені надані види послуг на загальну суму 16000 грн.
Відповідно до п.п. 3.1.4, 4.2 розділів 3, 4 Договору про надання правової допомоги №02-09/2024-6 від 02 вересня 2024 року передбачено, що клієнт зобов'язаний оплачувати юридичну допомогу.
Клієнт зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги після надання виконавцем клієнту відповідного рахунку для оплати.
Отже, представництво позивача здійснював ФОП ОСОБА_2 , на підставі договору про надання правової допомоги № 02-09/2024-6 від 02.09.2024 року.
За даними Єдиного реєстру адвокатів України судом встановлено, що Косарецьков Володимир Михайлович є адвокатом, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність №000332 від 15.05.2019, обліковується в Раді адвокатів Кіровоградської області.
При цьому суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20).
Крім того, в даному випадку слід врахувати правову позицію, викладену у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 року, згідно якої: «Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
Так, суд враховує, що представником позивача вчинені такі дії: написання позовної заяви. Докази вчинення будь-яких інших процесуальний дій надані не були. При цьому розгляд справи відбувався без участі предстаника позивача.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги нескладність самої справи, оскільки вона не є великою за фабулою та предметом доказування; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку про наявність достатність правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 16000 грн. до 4000 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, тому судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі. З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 48067 (сорок вісім тисяч шістдесят сім) грн. 76 коп., а саме:
- за договором №630787332 від 14.11.2017 року в розмірі 26862 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 91 (дев'яносто одна) коп., що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - 20147,22 грн, суми заборгованості за відсотками - 2167,06 грн, суми заборгованості за штрафом - 3451,96 грн., інфляційні втрати - 879,75 грн., 3% річних - 216,92 грн.;
- за договором № 630958634 від 16.07.2018 року в розмірі 21204 (двадцять одна тисяча двісті чотири) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп., що складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 16212,42 грн, суми заборгованості за відсотками - 1420,47 грн, суми заборгованості за штрафом - 2499,88 грн., інфляційні втрати - 860,21 грн., 3% річних - 211,87 грн.,
а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 01 грудня 2025 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва