Справа № 357/7125/25
Провадження № 2/375/882/25
02 грудня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Ларіонов К.О. звернувся до Білоцерківського міськрайонного з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 3 серпня 2024 року укладено Кредитний договір (оферта) № 03.08.2024-100002190.
Умови договору: сума кредиту 6000,00 грн; строком на 84 дні; процентна ставка -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за один день користування Кредитом; денна процентна ставка: у розмірі 1,16%; комісія 15% від суми Кредиту та дорівнює 900,00 грн.
Відповідно до пункту 3.1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Відповідно до пункту 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів елекронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів в розмірі 6000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання перед позивачем за договором не виконує, у зв'язку з чим, станом на 25 жовтня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 11685,22 грн, з них заборгованість: по тілу кредиту в розмірі 5219,38 грн, по процентах в розмірі 3945,84 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання, у розмірі 2520,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Разом з тим відповідачем у справі були здійснені заходи спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1974,31 грн від 16 серпня 2024 року та 1974,31 грн від 30 серпня 2024 року, при цьому під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Посилаючись на зазначені обставин просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останнього судові витрати.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2025 року матеріали цивільної справи передано до Рокитнянського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
23 липня 2025 року матеріали справи надійшли до Рокитнянського районного суду Київської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 1 версеня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому, у позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали за зареєстрованим місцем його проживання та направлення повідомлення за його номером телефону у додаток «Viber». Про поважність причин неявки суду не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 3 серпня 2024 року укладено Кредитний договір (оферта) № 03.08.2024-100002190, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е278 заявки кредитного договору № 03.08.2024-100002190 (кредитної лінії) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» .
У вказаній заявці зазначено, що кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», позичальником є ОСОБА_1 , реквізити належного позивальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4731-21ХХ-ХХХХ-9458.
Відповідно до умов кредитного договору № 03.08.2024-100002190 позичальнику надається кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту 3 серпня 2024 року; Сума кредиту: 6000 грн; Строк, на який надається кредит - 84 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту25 жовтня 2024 року; Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,16%; Проценти (економічна сутністьплата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; Комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Комісія нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Факт перерахування 3 серпня 2024 року ТОВ «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 6000,00 грн через платіжну систему iPay.ua на картку НОМЕР_2 з призначенням платежу «видача за договором кредиту № 03.08.2024-100002190» підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення" від 2 травня 2025 року № 59-0205.
Таким чином, позивач ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконав умови вищевказаного кредитного договору та перерахував відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в обумовленому розмірі на її банківську картку.
Позивач вказує, що відповідач здійснював часткові сплати по кредитному договору, які були враховані під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Відповідач в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Так, згідно з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 03.08.2024-100002190 від 3 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором станом на 25 жовтня 2024 року складає: 11685,22 грн, з них заборгованість: по тілу кредиту - 5219,38 грн, по процентах 3945,84 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання - 2520,00 грн.
При цьому, доказів повного погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ «Споживчий центр», матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифровихпідписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонамиелектронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали Кредитний договір №03.08.2024-100002190 від 3 серпня 2024 року.
На підставі цього договору відповідач отримала кредитні кошти (тіло кредиту) в сумі 6000,00 грн, взяла на себе зобов'язання повернути позивачу кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак повнітю не виконала умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала наявність кредитних зобов'язань перед ТОВ «Споживчий центр».
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, довідку-розрахунок заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Доказів, щоб спростовували розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.
Щодо стягнення неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан дія якого, на момент розгляду справи не припинений.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача неустойки у сумі 2520,00 грн, задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 9165,22 грн, з яких: 5219,38 грн - заборгованості по тілу кредиту, 3945,84 грн -заборгованість по процентам.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».
Позивач просить стягнути із відповідача 11685,22 грн. Водночас судом вирішено стягнути 9165,22 грн, що становить 78,43%.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2422,40 грн х 78,43%= 1899,89 грн.
Керуючись статтями 5, 12,13, 76-81, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.08.2024-100002190 від 3 серпня 2024 року у розмірі 9165 (дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять) гривень 22 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 89 копійок.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-а, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 2 грудня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС