Справа № 373/2284/24
Номер провадження 1-кп/373/92/25
02 грудня 2025 року Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі кримінальне провадження № 112024116240000141 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не працює, пільг не має, раніше судимого вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року засудженого направлено для відбування покарання, призначеного вироком від 08 квітня 2024 року (3 роки обмеження волі),
у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 , будучи судимим Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, 09 вересня 2024 року близько 13 год 00 хв (точного часу не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , знаючи способи вживання та властивості особливо небезпечної психотропної речовини, оббіг якої заборонено, PVP, маючи умисел на її незаконне придбання з метою особистого вживання без мети збуту, за допомогою додатку «Телеграм» замовив PVP, масою 0,216 г.
11 вересня 2024 року о 12 год 00 хв ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого умислу на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, оббіг якої заборонено, PVP, з метою особистого вживання без мети збуту, прибув за отриманими заздалегідь координатами в місце, що розташоване поблизу річки Трубіж в м. Переяслав Бориспільського району Київської області, де на землі під деревом побачив прозорий контейнер з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, PVP, підняв його та поклав до правої передньої кишені штанів, чим незаконне придбання та розпочав зберігання для власного вживання без мети збуту психотропної речовини PVP, масою 0,216 г.
11 вересня 2024 року в період часу з 17 год 55 хв до 20 год 15 хвОСОБА_3 був зупинений працівникам поліції на вул. Дніпровській в м. Переяслав та під час огляду місця події в нього було виявлено та вилучено прозорий пластиковий контейнер з кристалоподібною речовиною світло-зеленого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, - PVP. Маса PVP становила 0,216 г.
По суті пред'явленого обвинувачення в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю і дав покази, що підтверджують фабулу обвинувачення, зазначивши наступне. Інколи вживає наркотичні засоби. Знає властивості та способи вживання й PVP. Через додаток «Телеграм» замовив собі PVP, сплатив десь до 300 грн. Отримав фото з координатами. Через декілька днів пішов зазначене на фото місце, побачив контейнер з PVP, підняв та поклав до кишені штанів та пішов до міста. По дорозі його зупинили працівники поліції, виявили та вилучили контейнер з PVP. Будь-яких претензій до огляду він не має. Знав, що речовина є незаконною для використання. Також знав та розумів, що під час вчинення цих дій перебував на іспитовому строці. Також зазначив. Що не працює, інколи кошти на потреби дає бабуся.
Крім визнання вини, подія злочину та винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, доводиться показаннями свідка та документами.
Свідок ОСОБА_5 показав суду наступне. Він був запрошений працівниками поліції бути понятим при вилученні у ОСОБА_3 наркотиків. Це було восени 2024 року. ОСОБА_3 витягнув із кармана своїх штанів якусь капсулу, сказав, що це PVP. Працівники поліції забрали, поклали в пакет та опечатали. Він все підписав. Права йому роз'яснювали Тиску ні на кого не було.
Як вбачається з протоколу затримання та відеозапису до нього від 11 вересня 2024 року, ОСОБА_3 , відповідаючи на запитання працівників поліції, витягнув із кармана своїх штанів прозорий контейнер із світло-зеленою речовиною, сказав, що це PVP. Працівники поліції забрали, поклали в пакет та опечатали.
З висновку експерта № СЕ-19/111-24/53827-НЗПРАП від 20 вересня 2024 року вбачається, що виявлена та вилучена у ОСОБА_3 11 вересня 2024 року речовина світло-зеленого кольору є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, PVP. Маса PVP в речовині становить 0,216 г.
З Висновку судово-психіатричного експерта № 357 від 08 жовтня 2024 року вбачається на ступне. ОСОБА_3 у період вчинення інкримінованих йому дій страждав на легку розумову відсталість, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_3 страждає на легку розумову відсталість, за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Будь-яких інших доказів учасниками кримінального провадження суду надано не було, клопотань з цього приводу не заявлялося. Клопотань щодо недопустимості чи неналежності доказів не заявлялося.
Досліджені докази суд вважає належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність - достатньою та взаємозв'язаною для прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час судового провадження було встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце та містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Обставини його вчинення встановлені та підтвердженні матеріалами кримінального провадження.
Отже, злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - PVP без мети збуту, що вчинено протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, визнано активне сприяння розкриттю злочину.
Суд не вбачає в поведінці ОСОБА_3 щирого каяття та усвідомленості негативності скоєного діяння.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
З досудової доповіді відносно ОСОБА_3 вбачається, що ризик вчинення ним повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як дуже високий. Орган пробації зробив висновок про неможливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.
Таким чином, обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших злочинів, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який має судимість та вчинив ідентичний злочин, перебуваючи на іспитовому строці, має високий ризик вчинення повторного правопорушення, та приходить висновку призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті КК України.
Призначення покарання у виді штрафу суд вважає недоцільним, зважаючи на його розмір та ті обставини, що обвинувачений офіційно не працює, проживає на пенсію бабусі.
Окрім того, судом встановлено, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки. Вирок набрав законної сили 09 травня 2024 року.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року засудженого ОСОБА_3 направлено для відбування покарання, призначеного вищезазначеним вироком (3 роки обмеження волі).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року прийнято відмову адвоката ОСОБА_3 від поданої апеляційної скарги на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 23 жовтня 2024 року.
Отже, даний злочин вчинено ОСОБА_3 11 вересня 2024 року, після постановлення вироку від 08 квітня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Таким чином, при визначенні остаточного покарання ОСОБА_3 суд, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, обирає принцип часткового приєднання до нового покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, з врахуванням норм ст. 72 КК України.
Судові витрати слід стягнути із обвинуваченого на користь держави.
Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.
Питання запобіжного заходу прокурором не ініціювалося.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року, з врахуванням норм ч. 1 ст. 72 КК України, і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки (шість) місяців.
Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.
Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, вагою 0,216 г, в пластиковому контейнері, що знаходиться в спеціальному пакеті 0000839 (в середині пакет 7145952), який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, - після набрання вироком законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 коп.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя ОСОБА_1