02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18425/23
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
повний текст судового рішення
складено 17.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №420/18425/23 про відмову в задоволенні заяви щодо зміни способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023
06.10.2025 ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду скеровано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №420/18425/23.
Мотивуючи таке звернення позивач вказує про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №420/18425/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції вказав, що зміна способу або порядку виконання рішення суду передбачена лише на стадії виконання рішення суду після видачі виконавчого листа або у разі відкриття виконавчого провадження, коли сторони у справі набувають статусу стягувача та боржника.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану ухвалу із прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги позивач стверджує, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у цій справі не є перешкодою для зміни способу і порядку його виконання. На думку скаржника, у спірній ситуації є усі необхідні підстави для застосування наслідків передбачених ст.378 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення визначено статтею 378 КАС України.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто, за приписами процесуального законодавства зміна способу виконання рішення суду можлива лише за заявами стягувача чи виконавця.
Колегією суддів з'ясовано, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №420/18425/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної у листі від 25.05.2023 №13428-12296/Л-02/8-1500/23, в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-6853 від 03.04.2023, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-6853 від 03.04.2023, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №420/18425/23 набрало законної сили.
За наслідком дослідження наявних у матеріалах справи документів судом апеляційної інстанції установлено, що виконавчий лист у справі №420/18425/23 не видавався, а відтак у досліджуваній ситуації ОСОБА_1 не набув статусу стягувача.
Беручи до уваги наведене апеляційний адміністративний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
При цьому, колегія суддів відхиляє довід скаржника про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.3 ст.378 КАС України, оскільки наразі судом апеляційної інстанції не установлено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Не є юридично спроможними також посилання позивача на висновки, які викладено в постановах судів апеляційної інстанції, адже такі судові рішення не мають жодного преюдиційного значення по відношенню до даної справи.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не судів апеляційної інстанції.
Є безпідставним посилання ОСОБА_1 на висновки, які викладено в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 по справі №420/9796/22 (прийняту колегією суддів у складі: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів: Шляхтицького О.І., Крусяна А.В.), адже здійснюючи розгляд такої справи в межах доводів апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України), колегією суддів не досліджувалось питання стосовно набуття позивачем статусу стягувача.
Відносно доводу скаржника про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, то апеляційний адміністративний суд зазначає, що прийняття в досліджуваній ситуації ухвали про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду жодним чином не нівелює принципу обов'язковості рішення суду.
Установлені в межах даного апеляційного розгляду фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 378 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №420/18425/23 про відмову в задоволенні заяви щодо зміни способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький