02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 484/4850/25
Головуючий в 1 інстанції: Маржина Т.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.,
при секретарі - Альонішко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
В серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив скасувати постанову № 1117 від 19.08.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 51000,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з істотним порушенням вимог матеріального і процесуального права, а також без наявності належних доказів вини позивача.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову № 1117 по справі про адміністративне правопопушення від 19.08.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 000 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 к.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі: позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову № 808 від 11.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. З ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. - без змін.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 , будучи головою Синюхинобрідської сільської ради не вжив вичерпних заходів для реального виконання у встановлений строк розпоряджень. Апелянт зазначає, що позивачем допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з огляду на фактичне незабезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території Синюхинобрідської сільської ради в червні-липні 2025 року.
Крім того, апелянт зазначає, що у даному випадку предметом позову є вимога позивача скасувати постанову №1117 від 19.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , тому враховуючи предмет спору, на думку апелянта, суду першої інстанції необхідно було первісного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 замінити належним відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 , а начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 - залучити до участі у справі у якості третьої особи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комісією з посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та Первомайської районної військової адміністрації 22 липня 2025 року проведено перевірку стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та бронювання військовозобов'язаних (далі військовий облік і бронювання) у Синюхино-Брідській сільській раді.
За результатами проведеної перевірки 25.07.2025 р. складено Акт перевірки стану організації ведення військового обліку та забезпечення функціонування системи військового обліку у Синюхино-Брідській сільській рада.
У висновках Акту за результатами перевірки встановлено: механізм реалізації повноважень та взаємодії між Первомайською районною військовою адміністрацією та виконавчими органами Синюхино-Брідської сільської ради, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 з організації проведення процедури оповіщення та призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період не організовано та не відповідає вимогам сьогодення/все звелося до відправки повністю через Укрпошту; ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів організований та ведеться на рівні, який не забезпечує вимоги мобілізації людських і транспортних ресурсів і потребує значного доопрацювання; від методично-консультативної допомоги посадові особи Синюхино-Брідської сільської ради - відмовилися.
11 серпня 2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_3 був складений протокол №808 про адміністративне правопорушення, зі змісту якого слідує, що 11.08.2025 року о 15 год. 20 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_5 , прибув за викликом сільський голова Синюхинобрідської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який будучи сільським головою Синюхинобрідської територіальної громади, не забезпечив у встановленому Законом порядку виконання вимог ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 148 від 13.06.2025 року, надісланого на адресу Голови Синюхинобрідської територіальної громади, Синюхинобрідська територіальна громада повинна була забезпечити особисту явку громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 , при цьому громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 19.06.2025 року був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 працівником Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції БОНДАР І.В. номер жетону 00750774, цей факт свідчить про неналежну роботу груп оповіщень; відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 135 від 07.06.2025 року, надісланого на адресу Голови Синюхинобрідської територіальної громади, Синюхинобрідська територіальна громада повинна була забезпечити особисту явку громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Синюхинобрідська територіальна громада надала відповідь на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 57 від 17.07.2025 року про те, що гр. ОСОБА_6 повістку отримав, однак останній перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , виходячи з цього, можна зробити висновок, що Синюхинобрідська територіальна громада не належним чином здійснює військовий облік військовозобов'язаних, які проживають на території територіальної громади; звірка облікових даних Синюхино-Брідської сільської Ради з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_5 у встановлені терміни не проведена; розпорядження призначення відповідальної особи за ведення військового обліку - відсутнє, відсоток доплати /до 50%/ працівнику, який відповідає за ведення військового обліку і бронювання не встановлений, доплата не проводиться. ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме вимоги п.7 ст. 1, п.1 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином сільський голова Синюхинобрідської територіальної громади ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
18.08.2025 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 свої письмові пояснення, в яких заперечив, щодо визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки відсутні будь-які докази, що підтверджують його вину.
19.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1117 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 51 000 грн. У постанові встановлені ті ж самі обставини, що і в протоколі про адміністративне правопорушення. Копію постанови позивач отримав 22.08.2025 року, про що зазначено на самій постанові.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана у справі постанова не відповідає визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам. Відповідачем доводи позивача жодними доказами не спростовані, факт вчинення правопорушення позивачем не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.15 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991р. №1932-XII, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період.
Так, у розумінні положень ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, а також органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або ж доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
У силу ст.18 Закону №3543-XII, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, з-поміж іншого:
- планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
- здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення і забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку стосовно мобілізації у порядку, який визначений ч.ч.3-5 ст.22 Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних і інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;
- забезпечують на території населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- сприяють ТЦК та СП, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
- забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному ч.ч.3-5 ст.22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.21 Закону №3543-XII).
За змістом ч.2 ст.22 Закону №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або ж залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють ТЦК та СП або командири військових частин.
У силу ч.1 ст.26 Закону №3543-XII, відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
Посадові особи, які винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (ч.2 ст.26 Закону №3543-XII).
Так, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР.
Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені ст.42 вказаного Закону.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова, серед іншого:
- забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
- організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
- видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (ч.5 ст.42 цього ж Закону).
Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (ч. 1 ст. 51 Закону №280/97-ВР).
Як передбачено ч.3 ст.51 Закону №280/97-ВР, виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
Згідно з ч.5 ст.51 Закону №280/97-ВР, очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.
За правилами ч.2 ст.54 Закону №280/97-ВР, відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Так, порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів був затверджений постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022р. №1487.
У відповідності до п.32 вказаного вище Порядку, у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) ТЦК та СП, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, серед іншого, відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів; здійснюють оповіщення вказаних у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних і резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) ТЦК та СП, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медогляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) ТЦК та СП, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних, резервістів до районних (міських) ТЦК та СП, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до положень п.34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Згідно з п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Колегія суддів зазначає, що вказаними нормами передбачений обов'язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, за визначенням ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів та посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ч.1 ст.210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ч.3 цієї статті, вчинення дій, передбачених ч.1, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП установлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Слід також зазначити, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Даючи оцінку наявності або відсутності і діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, колегія суддів зазначає.
Колегією суддів встановлено, що 09.06.2025 р. сільською радою було отримано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 №135 від 07.06.2025 щодо необхідності здійснення оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в Синюхобрідській ТГ про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення військово-облікових даних, проходження військово-лікарської комісії (при необхідності), оформлення відповідних військово-облікових документів, призначення на особливий період та забезпечити їх прибуття 26.06.2025 р. о 09.00 год. За адресою: АДРЕСА_1 . В переліку осіб зазначені: ОСОБА_8 17.03.1990 с. Лукашівка; ОСОБА_9 09.04.1996 АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 АДРЕСА_3 . Зазначено, що про результати виконання розпорядження поінформувати письмово 30.06.2025 р.; звернення щодо військовозобов'язаних, які ухиляються від виконання військового обов'язку, подавати до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Листом від 17 червня 2025 р. № 57 сільський голова Зубко О.О. повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 , що на виконання розпорядження ОСОБА_6 повістку отримав, на підтвердження чого до листа додано корінець повістки, відповідно до якого повістку № 1 ОСОБА_6 одержав особисто під підпис 11.06.2025 р. (а.с. 35).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2024 року було виявлено, що ОСОБА_6 не перебуває на персонально-первинному обліку та відповідно до підпункту 3 пункту 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, він доставлявся до ІНФОРМАЦІЯ_5 для взяття на військовий облік, однак після проходження лікарської комісії у зв'язку з виявленою хворобою питання щодо його мобілізації відпали. В липні 2025 року ОСОБА_6 , рухаючись по селі Лукашівка, був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_12 і на даний час проходить військову службу за контрактом. Зазначене підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 наданими начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 за фактом наявності протоколу № 808 від 11.08.2025 року (а.с.13) та листом ОСОБА_1 до відповідача а № 942 від 04.08.2025 року (а.с.15-17).
Щодо неналежного оповіщення громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 є старостою Довгопристанського старостинського округу Синюхино-Брідської сільської ради його оповіщення здійснювалось головним спеціалістом з кадрових питань за окремим розпорядженням сільського голови «Про оповіщення ОСОБА_10 щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 16.06.2025 року за № 200-рк (а.с.29-30), а не групами оповіщення. Повістка ОСОБА_4 була вручена під особистий підпис 17.06.2025 року (а.с.31).
Копію розпорядження та корінець повістки про її вручення сільською радою було надано до ІНФОРМАЦІЯ_5 супровідним листом за № 7017 від 18.06.2025 року (а.с.32).
Колегія суддів звертає увагу на те, що способи належного підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ визначені у п.41 «Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025р. №560), відповідно до якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП або ж його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК та СП під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого (зареєстрованого) місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси місця проживання.
Згідно з п.11 Порядку №560, голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (або ж продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного начальника обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) про проведення заходів мобілізації, зокрема видають розпорядження про створення груп оповіщення у складі представників (які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій, ТЦК та СП та територіальних органів (підрозділів) поліції, а також визначають заходи щодо порядку і забезпечення роботи таких груп.
Відповідно до п.12 Порядку №560, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) ТЦК та СП про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) ТЦК:
- забезпечують доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої держадміністрації (військової адміністрації) або керівника ТЦК та СП про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування;
- видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ТЦК та СП, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання;
- здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов'язаних за адресою місця проживання чи адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
- повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) ТЦК та СП про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов'язаними вимог законодавства;
- невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) ТЦК та СП про резервістів та військовозобов'язаних, які відмовилися від отримання повісток;
- забезпечують прибуття резервістів та військовозобов'язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) ТЦК та СП або військових частин;
- інформують щотижня відповідний районний (міський) ТЦК та СП про прибулих внутрішньо переміщених осіб та їх адресу місця проживання;
- здійснюють на відповідній території інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов'язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення. У разі коли до складу групи оповіщення входить представник районного (міського) ТЦК та СП, повістку резервісту або військовозобов'язаному вручає представник такого центру.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були опівещені належним чином шляхом вручення повісток особисто під підпис, у зв'язку з чим відсутні порушення в діях позивача щодо ведення військового обліку.
Що стосується доводів відповідача про те, що Синюхобрідська територіальна громада повинна була забезпечити особисту явку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , колегія суддів зазначає, що жодні норми законодавства не наділяють сільську раду повноваженнями щодо примусового затримання та доставлення осіб резервістів та військовозобов'язаних до територіального центру комплектування.
До повноважень сільської ради належить забезпечення прибуття резервістів та військовозобов'язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) ТЦК та СП або військових частин.
Що стосується інших доручень, які зазначені в оскаржуваній постанові №1117 від 19.08.2025 р., а саме - не проведена звірка облікових даних Синюхино-Брідської сільської радиз обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_5 у встановлені терміни; розпорядження про призначенння відповідальної особи за ведення військового обліку - відсутнє, відсоток доплати (до 50) працівнику, який відповідає за ведення військового обліку і бронювання - не встановлений, доплата не проводиться, колегія суддів зазначає.
Згідно з абз.9 п.34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, серед іншого, періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, в яких вони перебувають на військовому обліку.
Відповідно до п.46 Порядку звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, на території відповідальності яких вони перебувають, здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням голови відповідної районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови.
З матеріалів справи вбачається, що звірки облікових даних Синюхино-Брідської сільської ради з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_5 проводяться відповідальною особою сільської ради згідно з планом звіряння затвердженим розпорядженням начальника Первомайської районної військової адміністрації № 12-р/в від 21.01.2025 року (а.с.22-27).
Відповідно до вказаного плану, проведення звіряння з Синюхино-Брідською сільською радою було заплановано на липень 2025 року, без зазначення конкретних дат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки перевірка проводилась відповідачем 22.07.2025 року, то на момент її проведення звірка з Синюхинобрідською сільською радою ще не проводилася.
Відповідно до п.10 Порядку за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов'язаних та резервістів обов'язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці.
Так, розпорядженням сільського голови Синюхино-Брідської сільської ради ОСОБА_1 від 31 грудня 2020 року № 127-р «Про призначення відповідального за стан військового обліку і бронювання військовозобов'язаних» для ведення військового обліку військовозобов'язаних та призовників в апараті Синюхино-Брідської сільської ради призначено відповідальним керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Синюхино-Брідської сільської ради ОСОБА_11 (а.с. 41).
Розпорядженням сільського голови Синюхино-Брідської сільської ради від 05 січня 2023 року №05/1-р «Про покладання обов'язків із ведення військового обліку на ОСОБА_12 », покладено на ОСОБА_13 , головного спеціаліста з кадрових питань Синюхино-Брідської сільської ради, обов'язки щодо ведення військового обліку в апараті сільської ради, з встановленням доплати в розмірі 1% посадового окладу (а.с.36-38).
Розпорядженням сільського голови Синюхино-Брідської сільської ради від 16 липня 2025 року №54-р «Про внесення змін та доповнень до розпорядження сільського голови від 31 грудня 2020 року № 40-р «Про розподіл обов'язків між сільським головою, заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарем сільської ради та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету» зазначено, що керуючий справами (секретар) виконавчого комітету сільської ради - ОСОБА_11 , крім іншого, веде персонально-первинний облік призовників та військовозобов'язаних на території сільської ради (а.с.39-40).
В посадовій інструкції головного спеціаліста, затвердженої сільським головою 30.12.2020 р., в пункті 2.28. зазначено про здійснення обліку військовозобов'язаних призовників серед персоналу сільської ради.
Посадова інструкція спеціаліста з ведення військового обліку відсутня у зв'язку з відсутністю в штатному розписі сільської ради окремої посади спеціаліста із ведення військового обліку.
Колегія суддів зауважує, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб'єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з'ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об'єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.
Колегія суддів зазначає, що перелічені ІНФОРМАЦІЯ_11 порушення у протоколі № 808 про адміністративне правопорушення від 11.08.2025 року та постанові № 1117 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 19.08.2025 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Встановлені під час судового розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1117 від 19.08.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
В свою чергу доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволенні позовних вимог.
Що стосується доводів апелянта про те, що суду першої інстанції необхідно було первісного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 замінити належним відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 , а начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 - залучити до участі у справі у якості третьої особи, колегія суддів вважає їх безпідставними. З огляду на наступне.
Відповідача у справі визначає позивач при зверненні до суду з позовною заявою.
У даній позовній заяві позивачем в якості відповідача визначено - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2, ч.4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно ч.1 ст.50 КАС України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
Колегія суддів зазначає, що передумовою залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача або відповідача, є правовідносини між стороною та потенційною третьою особою та розгляд судом спору, рішення за яким створює наслідки безпосередньо для цих правовідносин. Зокрема, встановлює обставини, які згодом можуть бути використані у спорі між стороною і третьою особою, що бере участь на її стороні.
Сама лише зацікавленість у тому чи іншому результаті судового розгляду не свідчить про наявність правовідносин між позивачем або відповідачем та особою, про залучення якої в якості третьої особи подано клопотання. Така зацікавленість не є підставою для участі у справі.
Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи.
Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
При цьому, відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки дійсно є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
При цьому визначення суб'єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
Отже, незважаючи на те, що відповідач не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
За такого правового врегулювання колегія суддів констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм процесуального права.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко