П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2936/25
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовною заявою Байдецької Сніжани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2025 року Байдецька С.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 12.08.2024 № ЮО 113905 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на березень 2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.08.2024 № ЮО 113905, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позов Байдецької С.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.08.2024 № ЮО 113905 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на березень 2019 року.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.08.2024 № ЮО 113905 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на березень 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
26.06.2025 Байдецька С.О, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до суду першої інстанції подала заяву про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/2936/25.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначає, що відповідач протягом тривалого часу не виконує судове рішення. Як зазначає заявниця, вказана протиправна поведінка позивача є досить тривалою, як і порушення прав ОСОБА_1 , в інтересах якої вона виступає, зважаючи також термін порушення її прав, які передували зверненню до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року суд встановив ГУ ПФУ в Одеській області строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 у справі № 420/2936/25 у 90-денний строк з моменту набрання ухвалою законної сили.
03.10.2025 ГУ ПФУ в Одеській області подало суду заяву, якою просить прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/2936/25. Відповідач зазначив, що ГУ ПФУ в Одеській області на підставі вказаного рішення 22.07.2025 проведений перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.08.2024 № ЮО 113905 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на березень 2019 року. Внаслідок здійсненого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 становив 13692,78 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум складає 211 614,99 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (копія розрахунків на доплату пенсії додаються). Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області вважає, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах покладених повноважень. Виплата нарахованої доплати пенсії з 01.04.2019 по 31.07.2025 в сумі 211614,99 грн., буде здійснена після виділення коштів з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року суд відмовив у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/2936/25.
Суд зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/2936/25 у 90-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що не можна вважати виконаним рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ГУ ПФУ в Одеській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на підставі вказаного рішення ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, внаслідок якого розмір пенсії з 01.08.2025 становить 13692,78 грн. При цьому, апелянт зазначає, що сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум складає 211 614,99 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (копія розрахунків на доплату пенсії додаються). Таким чином, апелянт вважає, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі. Апелянт також указує, що проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. За таких підстав апелянт просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою прийняти звіт.
Байдецька С.О, яка діє в інтересах ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалася.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписи статті 14 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, та статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, процесуальним законодавством визначається, що за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 . Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з частиною 2, 3 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 .
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 .
В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, наведені норми процесуального права однозначно вказують, що у разі виконання рішення суду не в повній мірі, суд зобов'язаний встановити боржнику новий строк для подання звіту, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Повертаючись до обставин справи колегія суддів враховує таке.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/2936/25 ГУ ПФУ в Одеській області 22.07.2025 проведений перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.08.2024 № ЮО 113905 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на березень 2019 року. Внаслідок здійсненого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 становив 13692,78 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум складає 211 614,99 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (копія розрахунків на доплату пенсії додаються).
Водночас, як указує ГУ ПФУ в Одеській області виплата нарахованої доплати пенсії з 01.04.2019 по 31.07.2025 в сумі 211614,99 грн., буде здійснена після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області на думку колегії суддів обґрунтовано виходив з того, що здійснений перерахунок пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень не може бути прийняте як повне виконання рішення, адже порядок та спосіб його виконання, встановлений у резолютивній частині.
Колегія суддів зауважує, що відповідач не заперечує, що рішення суду в повному обсязі не виконане, зокрема, відповідач зазначає, що не здійснив виплату перерахованої пенсії посилаючись на відсутність коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що суб'єкт владних повноважень судове рішення в повному обсязі не виконав.
З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень, які полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції («Шмалько проти України», заява № 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу («Бурдов проти Росії», заява № 589498/00, пункт 34).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Hornsby v. Greece» (заява № 18357/91, пункт 40), «Деркач та Палек проти України» (заяви № 34297/02 та № 39574/02, пункт 18 якої визначає таке: право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок («Immobiliare Saffi v. Italy», заява № 22774/93, пункт 74).
Відповідно до пункту 52 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, яке передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.
Окрім того, як зазначено у пункті 5 Рекомендацій КМРЄ Rec(2004)20 щодо судового розгляду адміністративних актів (on judicial review of administrative acts) та пунктах 91-92 Пояснювальної записки до цих Рекомендацій: суд повинен бути наділений необхідними повноваженнями для забезпечення ефективного виконання рішення суду; виконання судових рішень є важливим аспектом ефективності контролю, і вкрай необхідно забезпечити виконання відповідними адміністративними органами рішень суду, повинна бути гарантована можливість забезпечення виконання адміністративним органом судового рішення. Ця Рекомендація схвалює Рекомендацію № R (2003) 16 щодо виконання адміністративних та судових рішень у сфері адміністративного права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/2936/25, у зв'язку з чим встановив відповідачу новий строку для виконання вказаного рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, та як наслідок апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, достатніх для скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовною заявою Байдецької Сніжани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко