П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14888/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Джабурія О.В.,
- Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнта зменшення пенсії згідно статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без урахування коефіцієнта зменшення пенсії, передбаченого статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнта зменшення пенсії згідно статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без урахування коефіцієнта зменшення пенсії, передбаченого статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668) максимальний розмір пенсій призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, апелянт посилається на приписи статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та прийняту на його підставі постанову Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1.
Позивачем надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтуються на тому, що предметом позову у справі № 420/14888/25 є правомірність дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача у спосіб застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1, натомість вимога стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру не заявлялась, оскільки вказане питання вже вирішено рішенням суду по справі № 420/5516/21. Крім того, на думку позивача, оскільки Законом України «Про прокуратуру» не передбачено обмеження розміру пенсій шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України “Про прокуратуру», що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії.
За даними КП «ДСС» рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі № 420/5516/21, зміненим постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 року,
- визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за № 951060846884 від 01.02.2021 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 за №468 з 01.10.2020.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05 листопада 2020 року за № 468 з 01 жовтня 2020 року.
На виконання даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області з 01.10.2020 року здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 80% від середньомісячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Одеської області від 05.11.2020 за № 468, без обмеження її граничного розміру, за результатами якого позивач отримував щомісячно пенсію у розмірі 50 498,93 грн.
У січні 2025 року ГУ ПФУ в Одеській області зроблено перерахунок її пенсії в сторону її зменшення, у зв'язку з чим 18.03.2025 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою щодо причини та підстави зменшення розміру пенсії та невиплати пенсії з січня 2025 року у повному обсязі.
15.04.2025 року ГУ ПФУ в Одеській області листом за вих. № 10276-9789/К-02/8-1500/25 повідомило позивача, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 по справі № 420/5516/21 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру, виходячи з розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 № 468, та її розмір з 01.10.2020 встановлено на рівні 50 498,93 грн. (63123,66 грн* 80 %). Відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1) з січня 2025 року пенсія ОСОБА_1 виплачується у розмірі 31 493,09 грн. із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Відповідно до Довідки ГУ ПФУ в Одеській області від 19.06.2025 року а № 1500-0401-8/110767, виданій ОСОБА_1 , про те, що розмір її пенсії за вислугу років за період з 01.01.2025 по 30.05.2025 р. становить, зокрема, розмір призначеної пенсії складає - 50 498,93 грн., розмір фактично виплаченої складає - 31 493,00 грн., частина пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» - складає 19 005,84 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо виплати з 01.01.2025 р. пенсії з урахування понижуючих коефіцієнтів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що виплата позивачу пенсії з 01.01.2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, є протиправною.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Наведені положення Закону є чинними, неконституційними у встановленому порядку не визнавались, а отже підлягали врахуванню під час перерахунку та виплати пенсії позивача, призначеної згідно Закону України «Про прокуратуру».
Статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, норми постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» не суперечать положенням абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру», яка встановлює максимальний розмір пенсії у обсязі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
По суті, введені статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 представляють собою форму обмеження розміру пенсії, можливість чого прямо передбачена ст. 86 спеціального у межах спірних правовідносин Закону України «Про прокуратуру».
Досліджуючи питання щодо можливості обмеження пенсії позивача максимальним розміром, у тому числі шляхом застосування відповідних коефіцієнтів, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові суду від 21.12.2021 в справі № 580/5962/20, відступив від висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Зазначений висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в подальшому Верховний Суд підтримав в постановах від 14.09.2022 у справі № 380/7330/21, від 26.01.2023 у справі № 580/5427/21, від 29.06.2023 у справі № 140/2530/21, від 07.06.2023 у справі № 580/5810/20, від 30.03.2023 у справі № 580/5239/20, від 21.04.2023 у справі № 620/4962/21, від 19.09.2023 у справі № 420/14885/21, від 01.05.2023 у справі № 200/4964/21, від 09.05.2023 у справі № 300/3407/20, від 11.01.2024 у справі № 200/7169/21, від 28.02.2024 у справі № 240/20830/21.
Таким чином, наведений підхід Верховного Суду до правозастосування у правовідносинах щодо відсутності підстав для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» без обмеження максимальним розміром є сталим.
Враховуючи вказані вище висновки Верховного Суду, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Суд встановив, що розмір пенсії позивача перевищив максимальний, у зв'язку із чим відповідач, застосувавши понижуючі коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, діяв у відповідності до приписів вказаного нормативно-правового акту.
Щодо посилань позивача на неможливості застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 до пенсії позивача з огляду на звуження прав позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У свою чергу, як зазначалось вище, відповідно до абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України № 1 жодним чином не звужують прав позивача на пенсійне забезпечення, які визначені Конституцією та спеціальним Законом.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на висновки судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 420/5516/2, оскільки згідно положень ч.7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Натомість, суд першої інстанції вирішуючи справу, допустив порушення норм матеріально права, а саме застосував до спірних правовідносин Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не застосував спеціальний Закон України «Про прокуратуру».
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька