П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14272/25
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Дата і місце ухвалення: 23.10.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В травні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2025 року №12818/15-32-01-06-16.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірним податковим повідомленням-рішенням Головне управління ДПС в Одеській області протиправно застосувало до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 10050,00 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач стверджував, що фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 проведено контролюючим органом за відсутності правових підстав для її здійснення та на підставі неналежним чином оформлених документів. Зокрема, фактична перевірка на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України може проводитися за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій. Відповідна інформація у контролюючого органу щодо ФОП ОСОБА_1 відсутня та про її наявність у наказі про призначення перевірки не вказано. Позивач заперечував вчинення ним порушення п.1 ст.3 Закону. Зазначав, що на робочому столі за місцем здійснення ним підприємницької діяльності знаходилися його особисті кошти, які посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області безпідставно прийнято за готівкові кошти, не проведені через реєстратор розрахункових операцій. Посилався позивач і на перевищення контролюючим органом 10-денного строку проведення перевірки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 23.10.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на відсутність у відповідача підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Зокрема, Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено наявності у нього інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни. Копію наказу на проведення перевірки позивачу вручено не було.
Апелянт стверджує, що посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області перебуваючи в приміщенні, де здійснюється ФОП ОСОБА_1 підприємницька діяльність, побачили на робочому столі власні кошти позивача в сумі 10 500,00 грн. та розцінили їх як готівкові грошові кошти, які не проведенні через РРО. Відповідні гроші кошти знаходились поза місцем здійснення розрахунків з замовниками послуг. Службові особи відповідача не з'ясували походження грошових коштів, що знаходились у приміщенні магазину поза межами каси.
Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не перевірено дотримання Головним управлінням ДПС в Одеській області п.86.5 ст.86 ПК України. Акт перевірки складений відповідачем з перевищенням терміну на проведення перевірки.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з доповідною запискою начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області від 13.02.2025р. №921/15-32-07-06-11, ГУ ДПС в Одеській області встановлено неподання ФОП ОСОБА_1 в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх з нульовими показниками. Зокрема, встановлено відсутність Z-звіту 13.08.2024р. згідно АІС СОД РРО ДПС України.
В результаті проведеного аналізу відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, згідно баз даних «Податковий блок» та АРМ АІС «Податки» встановлено, що у суб'єкта господарювання зареєстровано 1 ПРРО на 1 ГО за адресою: АДРЕСА_1 , фіскальний номер ПРРО 4000909279, дата реєстрації 04.07.2024р., тип ГО: магазин. Сума виторгу по ПРРО за адресою: АДРЕСА_1 , за січень 2025 року склала - 202 465,00 грн. Фактична перевірка у 2022-2025 роках не проводилась.
17.02.2025р. ГУ ДПС в Одеській області прийняло наказ №1713-п, яким призначило проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податкова адреса: АДРЕСА_1 , адреса господарського об'єкту: АДРЕСА_1 , з 19 лютого тривалістю 10 діб за період діяльності з 20.02.2022р. по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Після ознайомлення позивача з наказом від 17.02.2025р. №1713-п та направленнями на перевірку від 17.02.2025р. №3344/15-32-07-06-05 та №3345/15-32-07-06-05 посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області було розпочато фактичну перевірку.
За результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 28.02.2025р. №9455/15/02/РРО/ НОМЕР_1 , який зареєстровано 03.03.2025р.
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій на загальну суму 10 050,00 грн. через зареєстрований у законному порядку ПРРО (згідно Х - звіту та наявному опису готівкових коштів).
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2025 року №12818/15-32-01-06-16 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10050,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду про його скасування.
Суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 та відмовив в їх задоволенні. Суд зазначив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області дотримано вимоги ПК України в частині порядку проведення перевірки. Також, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно з описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, станом на 20.02.2025р. о 13 год 20 хв. відповідачем виявлено 10150,00 грн., при тому, що показники «Х»-денного звіту РРО/ПРРО складають 100,00 грн. Власних коштів на місці проведення розрахунків не має. А відтак, за висновками суду, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст.17 вказаного Закону є правомірним.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України).
Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, відповідно до статті 75 ПК України, є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки, закон встановлює підстави та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення.
Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Колегія суддів звертає увагу на правове формулювання п.80.2 ст.80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.
Водночас, запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім п.81.1 ст.81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 зазначає про відсутність у Головного управління ДПС в Одеській області підстав для призначення фактичної перевірки відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Позивач стверджує, що фактична перевірка на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України може проводитися за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сфері здійснення розрахункових операцій. Відповідна інформація у контролюючого органу щодо ФОП ОСОБА_1 відсутня та про її наявність у наказі про призначення перевірки не вказано.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи позивача з огляду на наступне.
У наказі від 17.02.2025р. №1713-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » підставою для проведення перевірки зазначено п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.8 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Таким чином, передбаченою статтею 80 ПК України підставою для проведення фактичної перевірки позивача є п.п.80.2.4, а не п.п.80.2.2, як про це зазначає ФОП ОСОБА_1 .
Так, за змістом пункту 80.2.4 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
В наказі від 17.02.2025р. №1713-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що перевірку призначено у зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через РРО з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно доповідної записки начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області від 13.02.2025р. №921/15-32-07-06-11, ГУ ДПС в Одеській області ФОП ОСОБА_1 не подав в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх з нульовими показниками. Зокрема, встановлено відсутність Z-звіту 13.08.2024р. згідно АІС СОД РРО ДПС України.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку про наявність у ГУ ДПС в Одеській області, передбачених п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, підстав для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги позивача протилежного не доводять.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Матеріалами справи підтверджено виконання ГУ ДПС в Одеській області вимог п.81.1 ст.81 ПК України, як передумови для початку здійснення заходу контролю.
Зокрема, в направленнях на перевірку позивач власним підписом засвідчив факт пред'явлення йому 20.02.2025р. службових посвідчень та направлень на проведення перевірки, а також вручення йому наказу від 17.02.2025р. №1713-П.
ФОП ОСОБА_1 допустив посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що додатково свідчить про те, що посадовими особами відповідача було пред'явлено йому документи, визначені п.81.1 ст.81 ПК України.
Відповідно до п.82.3 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Як вбачається зі змісту акту перевірки від 28.02.2025р. №9455/15/02/РРО/ НОМЕР_1 фактичну перевірку розпочато 20.02.2025р. о 13 год. 20 хв. та закінчено 28.02.2025р. о 16 год. 45 хв.
Зазначеним спростовуються доводи апелянта про перевищення Головним управлінням ДПС в Одеській області строків проведення фактичної перевірки, передбачених п.82.3 ст.82 ПК України, та вказаних в наказі про призначення такої перевірки.
Реєстрація акту перевірки 03.03.2025р. протилежного не доводить.
Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.
Колегія суддів звертає увагу, що фактичну перевірку закінчено 28.02.2025р. Наступним робочим днем, протягом якого на виконання вимог п.86.5 ст.86 ПК України зареєстровано акт перевірки, є 03.03.2025р. (01.03.2025р. та 02.03.2025р. є вихідними днями).
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що доводи апелянта про недотримання Головним управлінням ДПС в Одеській області порядку призначення та проведення фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Що ж до суті виявленого порушення ФОП ОСОБА_1 п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за яке до нього спірним податковим повідомленням-рішенням від 24 березня 2025 року №12818/15-32-01-06-16 застосовано штрафні санкції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Відповідальність за порушення вимог Закону про РРО унормована приписами розділу V цього Закону, зокрема, фінансова санкція за вказане порушення передбачена статтею 17 Закону про РРО.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.
Згідно з описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків станом на 20.02.2025р. о 13 год 20 хв. відповідачем виявлено 10150,00 грн., при тому, що показники «Х»-денного звіту РРО/ПРРО - 100,00 грн. Власних коштів на місці проведення розрахунків не має.
ФОП ОСОБА_1 не заперечує того, що станом на 13 год. 20 хв. 20.02.2025р. за місцем здійснення ним підприємницької діяльності знаходилися готівкові кошти в сумі 10150,00 грн. Стверджує, що це є його власними коштами, а не готівкові грошові кошти, які не проведенні через РРО.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів позивача, оскільки вони не підтверджені жодним доказом.
Згідно статті 2 Закону №265/95-ВР, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, передбачено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 72 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2025 року №12818/15-32-01-06-16. Підстав для скасування вказаного рішення контролюючого органу колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги позивача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук