П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35179/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до секретаря Подільської міської ради Подільського району Одеської області та т.в.о. міського голови м. Подільська Одеської області Албанського Олега Богдановича, Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до секретаря Подільської міської ради Подільського району Одеської області та т.в.о. міського голови м. Подільська Одеської області Албанського Олега Богдановича, Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, в якому просить:
- визнати незаконним факт перебування відповідача, в особі громадянина ОСОБА_2 на посаді секретаря Подільської міської ради на підставі недостатньої освіти;
- визнати незаконними дії Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, на підставі того, що вони вчинені з порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та Санітарних норм держави;
- визнати протиправними дії відповідачів, які полягають у зухвало - ганебному нехтуванні Законів України та постанов Уряду, порушуючи своїми протиправними діями його Конституційні права, Закони України та постанови Уряду;
- зобов'язати відповідачів негайно привести у належний вигляд використані сміттєві контейнери і обладнання майданчиків для їх зберігання, відповідно до Санітарних норм України;
- стягнути з відповідачів нанесену моральну та матеріальну шкоду, у розмірі 1 500 000 грн., результатом зухвало - ганебної діяльності яких стало значне погіршення стану здоров'я та нанесення суттєвої моральної шкоди і насамперед, керуючись тим фактом, що відповідачі, в особі Виконавчого комітету та т.в.о. голови громадянина ОСОБА_2 вважають, що своїми високими посадовими обов'язками вони мають дотримуватися за вимогою його величі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто позивачу.
Постановляючи ухвалу про повернення позову суд в мотивувальній частині указав, що позивачем в одній позовній заяві об'єднані декілька позовних вимог, заявлених до двох відповідачів, які не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Водночас, повертаючи позов, суд послався на частину 5 статті 169 КАС України, згідно якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду про повернення позову постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та повернути позов до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час постановлення ухвали суд першої інстанції всупереч пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України, помилково стверджує, що оскарження недостатності освіти є предметом розгляду тільки у цивільному судочинстві. На переконання апелянта, суд першої інстанції помилково зазначає, що порушені в позові дві головні вимоги, з яких перша не стосується другої, а саме, що незадовільний стан освіти не є наслідком вчинення ним зухвало - ганебного порушення Санітарних норм, тому що високоосвічена людина зі ступенем освіти не нижче ступеня магістра не допустить такого жалюгідного санітарного стану міста і зневажливого ставлення до літніх людей.
Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подали.
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункті 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частина 1 статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно приписів пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Варто також зазначити, що згідно частини 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пункт 1 частини 2 статті 172 КАС України визначає, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.
Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача або відповідачів, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що норми КАС України передбачають можливість подання позовної заяви та її розгляду в одному провадженні лише у тому випадку, якщо заявлені вимоги пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Так, відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд указав, що позивачем в одній позовній заяві об'єднані декілька позовних вимог заявлених до двох відповідачів, при цьому, вказані позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Втім, повернення позовної заяви ОСОБА_1 суд першої інстанцій обґрунтував тим, що відповідно до частини 5 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже повертаючи позов, суд послався саме на частину 5 статті 169 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що конструкція цієї норми передбачає, що поверненню позовної заяви на підставі саме цієї норми має передувати залишення позову без руху, відповідно до положень статті 169 КАС України із наданням позивачу можливості надати пояснення, щодо причин, за яких суд не приймає позовну заяву та наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі про залишення позову без руху.
Однак, матеріали справи не містять такої ухвали, що свідчить про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.
На думку колегії суддів, оскільки позовна заява не була залишена без руху, та позивачу не надано можливості усунути недоліки, про які суд першої інстанції мав зазначити в ухвалі, правові підстави для повернення адміністративної позовної заяви на підставі частини 5 статті 169 КАС України відсутні.
До того ж, відповідно до частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Також, пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про повернення позову на підставі частини 5 статті 169 КАС України.
Разом з цим, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної ухвали за інших підстав ніж наведені апелянтом в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскільки аргументи апелянта стосуються суті поданого позову, а не допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали та повернення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про повернення позову, відповідно до статті 320 КАС України вказану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року - скасувати.
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до секретаря Подільської міської ради Подільського району Одеської області та т.в.о. міського голови м. Подільська Одеської області Албанського Олега Богдановича, Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко