П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2596/25
Головуючий в 1 інстанції: Малих О. В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Врадіївський» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2025 №255314290702 в частині,
ТОВ Агрокомбінат «Врадіївський» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.02.2025 року № 255314290702 в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, з якої: за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 30285,45 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7571,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з урахуванням зупинки перебігу строку на період карантину та військового стану, граничним терміном для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2018 рік є саме 04.07.2024 року (20.02.2018 року + 1095 днів + 1231 день = 04.07.2024 року).
В той самий час, спірним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС за звітний (податковий) період 2018 рік збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки поза межами граничного терміну 04.07.2024 року для визначення платнику податків грошового зобов'язання.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат “Врадіївський» до Головного управління ДПС у Миколаївській області - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.02.2025 року № 255314290702 в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, з якої: за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 30285,45 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7571,36 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат “Врадіївський» (вул. Визволення, 104, с-ще Врадіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 05410530) судові витрати у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки, до Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік від 14.02.2018 №9021156687 платником до контролюючого органу надано уточнюючий розрахунок від 29.08.2018 №9182071999, термін щодо визначення контролюючим органом грошового зобов'язання (1095 днів) припадає на 20.02.2025р. (з 30.08.2018 = 1231 (перебіг) +1095 днів). Таким чином, дата прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.11.2024 №2398714290702 припадає на 1044 день, а податкового повідомлення-рішення від 19.02.2025 №255314290702 - на 1094 день.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, у період з 09.09.2024 року по 04.10.2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “АК “Врадіївський», за результатами якої складено акт від 11.10.2024 року № 16988/14-29-07-02/05410530 (далі - Акт перевірки).
Не погодившись з порушеннями, викладеними у висновку Акта перевірки, позивач подав до ГУ ДПС заперечення на акт перевірки від 30.10.2024 року № 97.
За результатами розгляду заперечень відповідачем внесено зміни до висновків Акта перевірки, які не вплинули на результат перевірки.
20.11.2024 року ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р» № 2398714290702, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки суму 787964,45 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 138781,18 грн.
Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 10.12.2024 року № 122 на податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 року № 2398714290702.
14.02.2025 року ДПС України винесено рішенням про результати розгляду скарги № 4474/6/99-00-06-01-01-06, якою скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 року № 2398714290702 у частині нарахування податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 8548,31 грн та застосування штрафу у розмірі 17064,06 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
19.02.2025 року ГУ ДПС у на адміністративному рівні прийнято податкове повідомлення-рішення № 255314290702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 779416,14 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 121717,12 грн.
Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, позивач оскаржив його у судовому порядку.
Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як вже зазначалося, у період з 09.09.2024 року по 04.10.2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “АК “Врадіївський» за результатами якої складено акт та в подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.02.2025 року № 255314290702 в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, з якої: за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 30285,45 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7571,36 грн.
Ключовим питанням, якому необхідно надати правову оцінку у даному спорі є дотримання строків проведення вищезазначеної перевірки.
Так, позивач вказує, що з урахуванням зупинки перебігу строку на період карантину та військового стану, граничним терміном для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2018 рік є саме 04.07.2024 року
Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушень відповідачем строків проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього кодексу.
Також, згідно п. 113.1 ст. 113ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 52-2, яким, зокрема, передбачалось, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року № 591-IX зазначений абзац пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено у такій редакції: «на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зупинено, натомість статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Вказана норма закону - п. 102.9 ст. 102 ПК України, була виключена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219-IX, який набрав чинності з 01.08.2023 року.
Аналіз наведених норм закону надає можливість зробити висновок про те, що починаючи з 18 березня 2020 року по 01.08.2023 року перебіг строків, передбачених статтею 102 ПК України, був зупинений та кількість календарних днів зупинки перебігу строку давності склала 1231 день.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ АК "ВРАДІЇВСЬКИЙ" самостійно обчислено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та 14.02.2018р. до контролюючого податкового органу за місцезнаходженням об'єктів оподаткування було подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період - 2018 рік.
В свою чергу, позивачем у серпні 2018 року було придбано у власність об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт придбання у власність 06.08.2018 року зазначеного об'єкта житлової нерухомості та реєстрація права власності на нього за ТОВ АК “Врадіївський» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підтверджується: нотаріально посвідченим договором купівлі продажу від 06.08.2018 року, зареєстрованим в реєстрі за № 683; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 133381657, дата 06.08.2018 року), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 395042548223.
Так, відповідно до положень пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України ( в редакції на час подання декларації) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Згідно пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПК України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачем до контролюючого органу 29.08.2018 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 року.
Згідно зазначеної уточнюючої податкової декларації відбулось самостійне збільшення платником податку ТОВ АК “Врадіївський» податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 1420,95 грн виключно за придбаним об'єктом житлової нерухомості за місяці звітного (податкового) періоду 2018 рік, починаючи з місяця, в якому зазначений об'єкт був придбаний (серпень 2018 року) та закінчуючи останнім місяцем звітного (податкового) періоду (грудень 2018 року).
Як вже зазначалося, згідно абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього кодексу) з дня уточнюючого розрахунку (декларації).
Таким чином, з положень абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України вбачається наступне:
У разі подання платником податку уточнюючої декларації контролюючому (податковому) органу надається право визначати суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня уточнюючого розрахунку (декларації) виключно в межах поданих уточнень, тобто в нашому випадку в межах самостійно збільшених платником податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за придбаним в серпні місяці 2018 року об'єктом житлової нерухомості.
В інших випадках контролюючий орган для визначення суми грошових зобов'язань платника податків за 2018 рік за результатами проведеної перевірки повинен керуватися саме положеннями абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України, за яким як в даному випадку з нежитловою нерухомістю (комплексом будівель птахоферми та інкубатором), має право визначити суму грошового зобов'язання не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - 20.02.2018 року, що вірно зазначено судом першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що з урахуванням зупинки перебігу строку на період карантину та військового стану, граничним терміном для визначення ГУ ДПС грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктам нежитлової нерухомості (комплексу будівель птахоферми та інкубатору) за звітний (податковий) період 2018 рік є 04.07.2024 року (20.02.2018 року + 1095 днів + 1231 день = 04.07.2024 року) та такі висновки апелянтом не спростовано.
Колегія суддів звертає увагу податкового органу, що у разі подання платником податку уточнюючої декларації норма абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України надає право контролюючому органу визначити суму саме податкових зобов'язань в межах поданих уточнень за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Отже, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган безпідставно при визначенні грошового зобов'язання за 2018 рік вийшло за межі встановлених обмежень у строках, визначених Податковим кодексом України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2025 року № 255314290702 грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в розмірі 37856,81 грн (за податковими зобов'язаннями 30285,45 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7571,36 грн.) є незаконними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова