"01" грудня 2025 р. Справа № 363/6201/25
01 грудня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
21.09.2025 року близько 21 год. 54 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував та кидався в бійку, чим було завдано шкоди психологічному здоров'ю, а також шкоди фізичному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та заперечив обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що 21.09.2025 року прибув за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_2 з метою забрати особисті речі, які зберігалися у її квартирі. Прибувши на місце, з'ясував, що останньої вдома не було, у зв'язку з чим залишився чекати біля будинку. Згодом ОСОБА_2 приїхала, керуючи автомобілем, у салоні якого він побачив невідомого чоловіка. Бажаючи з'ясувати, хто ця особа, він підійшов до автомобіля, однак, зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 почала поводитися агресивно та вкусила його за палець. Після цього він залишив місце події. Рухаючись у напрямку зупинки громадського транспорту, він побачив патрульний автомобіль та припустив, що поліцейські прибули з приводу зазначеної ситуації. Разом з працівниками поліції він повернувся до будинку, де проживає ОСОБА_2 , однак через словесний конфлікт, що виник між ними, був доставлений до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений без його участі та був наданий йому лише для підпису. Також він наголосив, що нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 не виражався та жодної фізичної сили до останньої не застосовував.
ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що 21.09.2025 року вона разом із сусідкою та знайомим перебувала на відпочинку. Повернувшись приблизно о 21 годині до місця свого проживання, вона побачила біля будинку свого чоловіка - ОСОБА_1 . З її слів, останній раптово підбіг до автомобіля та почав силоміць витягувати її знайомого з салону транспортного засобу. У зв'язку з цим вона спробувала відтягнути ОСОБА_1 , однак той, за її твердженням, почав поводитися агресивно, завдав їй тілесних ушкоджень, зокрема розбив губу, та висловлював на її адресу нецензурну лайку. Після того як дізнався, що викликали поліцію, чоловік пішов з місця події, та вже в подальшому приїхав із працівниками поліції.
Поліцейський Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 21.09.2025 року на лінію «102» надійшло повідомлення про вчинення домашнього насильств. Прибувши на місце події кривдника не було. Через певний час ОСОБА_1 було виявлено на зупинці громадського транспорту. Йому було запропоновано повернутися на місце події для встановлення обставин, на що він погодився. Приїхавши на місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся скандал, у зв'язку з чим останнім було запропоновано проїхати до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, на що останні погодилися. ОСОБА_3 також зазначив, що ОСОБА_2 повідомляла йому про те, що ОСОБА_1 розбив їй губу. Однак, під час візуального огляду жодних ознак тілесних ушкоджень на обличчі останньої він не виявив. Аналогічно, ОСОБА_1 заявив, що ОСОБА_2 вкусила його за палець, проте і ці відомості не підтверджувалися будь-якими видимими слідами ушкоджень.
Поліцейська Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ящук О.В. у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_3 , та додала, що екіпаж поліції вже неодноразово виїжджав на виклики, пов'язані з конфліктами у даній сім'ї.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, а також поліцейських Вишгородського РУП ГУНП в Київській області приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП органом поліції до матеріалів справи додано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №967369 від 21.09.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю, який також містить підпис ОСОБА_1 ;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 21.09.2025 року, відповідно до якого було прийнято заяву ОСОБА_2 , про те, що 21.09.2025 року приблизно о 21 год. 54 хв. її чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство, а саме: виражався нецензурною лексикою та кидався у бійку;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких зокрема вбачається, що 21.09.2025 року приблизно о 21 год. 54 хв. повернулася додому де перебував її чоловік, з яким остання не проживає. В подальшому, останній на фоні ревнощів почав конфлікт, оскільки побачив в її автомобілі незнайомого йому чоловіка. ОСОБА_1 вів себе неадекватно, почав виражатись нецензурною лайкою, потім вдарив кулаком по обличчю та хапав за руки;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 21.09.2025 року о 21 год. останній приїхав за адресою проживання своєї дружини ОСОБА_2 , однак останньої вдома не було, тому залишився її чекати під будинком. Приблизно о 21 год. 50 хв. ОСОБА_2 приїхала на автомобілі, та на пасажирському сидінні сидів невідомий йому чоловік, у результаті чого виникла підозра, що він є коханцем ОСОБА_2 . Підійшовши до автомобіля, щоб з'ясувати, хто цей чоловік, дружина почала нападати на нього. Щоб не отримати будь-яких ушкоджень, почав відходити, однак остання вкусила його за палець, після чого ОСОБА_1 пішов з місця щоб уникнути конфлікту;
- копії документів, що посвідчують осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- копію свідоцтва про шлюб;
- висновок експертного дослідження №24осв.-2025р., дата початку якого - 23.09.2025 року, дата закінчення - 23.09.2025 року;
- довідка від 22.09.2025 року, видана ОСОБА_2 , про те, що остання зверталась до відділення ЕНМД КНП «ВЦРЛ». Діагноз: забій/щелепи справа верхньої губи, струс головного мозку. ГХ ІІ ст. ДЕП по змішаному типу з головним болем.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи наступне.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №967369 від 21.09.2025 року ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у зв'язку з чим було завдано шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю. Викладені в протоколі обставини узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема, з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, поясненнями працівників поліції, а також поясненнями самої потерпілої.
Крім того, до матеріалів справи долучено висновок експертного дослідження №24осв.-2025р., відповідно до якого при освідуванні ОСОБА_2 23.09.2025 року у останньої мали місце тілесні ушкодження у вигляді а) забійної рани (на слизовій оболонці верхньої губи в проекції 1-2-го зубів справа/ на тлі крововиливу); б) синців (по передній та задній поверхні правого плеча у середній третині). Вказані тілесні ушкодження спричиненні можливі у строк (21.09.2025 року) та за обставин, на які вказує потерпіла.
Комплекс тілесних ушкоджень, що зазначені у пп. а) даних підсумків, утворився від дії тупого (-их) предмета (-ів), не є небезпечним для життя, та, за критерієм тривалості розладу здоров'я відповідно до п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 від 17.01.1995 року МОЗ України відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6, але не більше ніж 21 день.
Тілесні ушкодження, що зазначені у пп. б) даних підсумків, спричиненні тупим (-ми) предметом (-ми), не є небезпечним для життя, та, за критерієм тривалості розладу здоров'я відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 від 17.01.1995 року МОЗ України відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Також, в матеріалах справи наявна довідка від 22.09.2025 року, видана ОСОБА_2 , про те, що остання зверталась до відділення ЕНМД КНП «ВЦРЛ». Діагноз: забій/щелепи справа верхньої губи, струс головного мозку. ГХ ІІ ст. ДЕП по змішаному типу з головним болем.
Враховуючи викладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом які зібрані й задокументовані органом Національної поліції, суд вважає, що такі докази є належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Щодо доводів ОСОБА_1 , то суд зазначає, що ним не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наданих ним пояснень. Останній зазначив, що ОСОБА_2 завдала йому тілесних ушкоджень, а зокрема, вкусила останнього за палець. Водночас, ОСОБА_1 не звертався до закладу охорони здоров'я, з метою визначення тяжкості тілесних ушкоджень, якщо такі були спричинені.
Разом з тим, будь-яких доказів, на спростування обставин викладених у документах наданих працівниками поліції, а також експертного дослідження, які узгоджуються між собою, останнім надано також не було.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, відсутність у справі відомостей про притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за таке саме правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.Ю. Котлярова