01.12.2025 Справа № 363/4686/25
Іменем України
01 грудня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б.; за участю секретаря судових засідань Гриб І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14.08.2025 року представник позивача звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути зі ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 35 140,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 16 000,00 грн. та заборгованості по відсотках - 19 140,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати - 105 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 03.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №8349698 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1.2-1.4 Договору кредиту, сума кредиту становить 10 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 03.10.2024 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.11.2024 року. 04.10.2024 року між Товариством та Споживачем укладено додаткову угоду до Договору кредиту, відповідно до умов котрої, сторони домовились збільшити суму кредиту на 6 000,00 грн, та викласти п.п. 1.3 Договору в новій редакції,, відповідно до котрої: Сума кредиту (загальний розмір) складає: 16000,00 гривень. Також, сторонами було змінено строк повернення кредиту, що відображено у відповідній Таблиці котра додається до Додаткової угоди. Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 16 000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку номер, котрої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів. В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з неповерненням заборгованості заборгованість ОСОБА_1 становить 35140,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 16 000,00 грн. та заборгованості по відсотках - 19 140,00 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому в прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, при цьому надав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав частково, заперечуючи щодо стягнення з нього відсотків за користування кредитом, оскільки він є військовослужбовцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 03.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8349698.
Відповідно до п. 1.2 Договору на умовах встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.3 Договору сума кредиту складає 10 000,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п. 1.5, п.п. 1.5. 1.5.2 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 0,93% в день.
Згідно з п. 1.8 Договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 36 000,00 грн. (п.п. 1.8.1 Договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 35 790,00 грн. (п.п. 1.8.2 Договору).
Відповідно до п. 1.9 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 2333,95% річних (п.п. 1.9 Договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 2222,27% річних (п.п. 1.9.2 Договору).
Згідно з п. 1.10 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 46 000,00 грн. (п.п. 1.10.1 Договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 45 790,00 грн. (п.п. 1.10.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
У відповідності до п. 2.2 Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з дати надання кредиту: 03.10.2024 року або 04.10.2024 року.
Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора - С5206.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №8349698 від 03.10.2024 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Також, 03.10.2024 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, яким передбачено основні умови кредитування.
04.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору №8349698 про надання споживчого кредиту від 03.10.2024 року, якою сторони погодили збільшення суми кредиту на 6 000,00 грн. та внести відповідні зміни до кредитного договору.
Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» №7/10739 від 19.05.2025 року, згідно з яким 03.10.2024 року на картку № НОМЕР_2 перераховано 10 000,00 грн. та 04.10.2024 року на цю саму картку перераховано 6 000,00 грн.
Крім того, суд враховує, що факт укладення кредитного договору, додатковї угоди до нього та отримання крединих коштів не заперечується і самим відповідачем.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №8349698 від 03.10.2024 року становить 35140,00 грн. та складається з: заборгованості за кредитом - 16 000,00 грн. та заборгованості по відсотках - 19 140,00 грн.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 03.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 , в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладено кредитний договір №8349698, а 04.10.2024 року додаткову угоду до нього, за умовами яких ТОВ «АВЕНТУС Україна» зобов'язалось надати позичальнику кредит у загальному розмірі 16 000,00 грн.
ТОВ «АВЕНТУС Україна» належно виконало умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 16 000,00 грн., що визнається самим відповідачем.
Позичальник, у свою чергу, не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, допустивши заборгованість за договором за тілом кредиту у розмірі 16 000,00 грн та нарахованими відсотками - 19 140,00 грн., які підлягають стягненню з останнього.
При цьому, суд не вбачає підстав для зменшення/списання суми нарахованих відсотків, у зв'язку з проходженням відповідачем ОСОБА_1 військової служби з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021, який набрав чинності 23.04.2021 року), тобто на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2024 №426/4264/19 викладено наступний правовий висновок. Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Водночас вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
Положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
Верховний Суд зазначив, що висновки судів про застосування до спірних правовідносин положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення цього закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у справі, встановлених під час неодноразового її розгляду, на спірні правовідносини не поширюються.
Так, відповідно до листа Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142 Міністерство інформує, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Також документами, які підтверджують призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Початком військової служби військовозобов'язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів - день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінченням військової служби для резервістів та військовозобов'язаних є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінчення особливого періоду в Україні здійснюється у відповідності до рішення Президента України про демобілізацію, що визначається Указом Президента України.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_3 військовослужбовець ОСОБА_1 є резервістом, який 11.02.2025 призваний у Збройні Сили України під час мобілізації на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року, 16.03.2025 року прийняв військову та по теперішній час перебуває на службі.
Разом з тим, з довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №8349698 від 03.10.2024 року вбачається, що розмір заборгованості складає 35140,00 грн. та складається з: заборгованості за кредитом - 16 000,00 грн. та заборгованості по відсотках - 19 140,00 грн., які нараховані за період з 03.10.2024 року по 31.01.2025 року.
З огляду на вищевикладене, на відповідача, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не поширюється пільга передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відсотки за користування кредитом, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості нараховані за період з 03.10.2024 року по 31.01.2025 року, тобто не в період перебування відповідача на військовій службі.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, що останнім не спростовано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «АЙКОНС» задоволено в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 105 грн., оскільки позивачем не зазначено, на що саме були здійснені вказані витрати, а також їх понесення не підтверджено належними доказами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 610, 611, 627, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА»: заборгованість за кредитним договором №8349698 від 03.10.2024 року у розмірі 35 140,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 90-А).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Головуючий: М.Б. Баличева