02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13170/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східної митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року (суддя Лозицька І.О.) у справі № 160/13170/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОРМАКС» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними, скасування картки відмови та рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОРМАКС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110050/2025/000076 від 29.04.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості №UA110050/2025/000053/1 від 29.04.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митницею, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Також, на думку позивача, у митниці не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), оскільки зміст наданих позивачем документів не був суперечливим, не містив розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки, документи містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що у митниці не було підстав для сумніву в правильності митної вартості товару.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Суд зауважив, що визначаючи недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Суд визнав необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що
відповідно до приписів МК України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд вказав, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2025/000053/1 від 29.04.2025 року, прийняте Дніпровською митницею, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зауважив, що оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2025/000053/1 від 29.04.2025 року з підстав його протиправності, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2025/000076 від 29.04.2025 року також підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що за результатами перевірки документів позивача, які ним подано до митного оформлення, митний орган встановив, що документи позивача містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за товари. Так, митний орган виявив, що заявлено до митного оформлення умови поставки FOB NHAVA SHEVA PORT, однак у специфікації зазначено інше місце відвантаження товару, а інвойс не містить місце завантаження товару. Крім того, інформацію про оплату ТЕО не надано, калькуляція транспортних витрат відсутня, у рахунку на оплату ТЕО не зазначено складові маршруту перевезення, відсутня вартість експедиторської винагороди за межами території України, не подано рахунок на оплату транспортних витрат та не виключена транспортна складова від порту GDANSK до станції GLIWICE, не враховано зберігання вантажу в порту GDANSK. Також, надана копія залізничної накладної №31516721 не містить числові значення витрат на транспортування товару. Платіжний документ від 19.02.2025 №98 містить виключно реквізити контракту та специфікації, через відсутність посилання на платіжні документи неможливо ідентифікувати оплату партії товару. Відтак, митним органом витребувано у позивача додаткові документи, однак документального спростування розбіжностей позивачем не здійснено. За цих обставин, скаржник вважає, що визначення митної вартості товарів за ціною договору не було можливим, а тому митний орган правомірно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №160/13170/25 замінено найменування відповідача у справі з "Дніпровська митниця" на "Південно-Східна митниця".
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОРМАКС» (покупець) та компанією CITY CAT CHEMICALS, Індія (продавець), укладено Контракт № CAT, згідно пункту 1 якого продавець продає, а покупець купує в кількості та на умовах, обумовлених у специфікації на кожну поставку наступну продукцію: Пігменти.
Згідно пункту 2.1 Контракту ціна продукції вказується у специфікації на кожну поставку.
Відповідно до пункту 3.1 продукція, що поставляється продавцем, буде передана на судно на підставі базиса поставки CIF Odessa, Україна.
Строк поставки обумовлюється сторонами та зазначається у специфікації на кожну поставку (пункт 3.2 Контракту).
Відповідно до п. 5.2 Контракту покупець здійснює 50% передплату вартості проданих товарів згідно специфікації на кожну поставку за цим Контрактом та 50% після передачі продавцем океанського коносамента електронним зв'язком, якщо інше не зазначено у специфікаціях на кожну поставку.
Додатковою угодою №3 від 28.12.2021 року сторони Контракту внесли зміни до Контракту, щодо юридичної адреси продавця.
07.01.2025 року сторонами Контракту складено та підписано специфікацію №12, згідно пункту 1 якої продавець продає, а покупець купує на умовах FOB JNPT PORT, Індія, наступні продукти: Catolite blue BGS-R/Pigment blue 15:3 у кількості 5500 кг; Catolite green GBL (Pigment green 7) у кількості 5400 кг.
Згідно пункту 2 специфікації вартість продуктів встановлено наступну: Catolite blue BGS-R - 5,35/кг на умовах FOB JNPT PORT, Індія; Catolite green GBL - 5,60/кг на умовах FOB JNPT PORT, Індія.
Вартість тари та упаковки включено у вартість продуктів. Загальна вартість пігментів, проданих згідно цієї специфікації, складає USD 59665,00 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять доларів США 00 центів).
Відповідно до пункту 3 специфікації покупець здійснює 100% передплату вартості проданих товарів згідно специфікації після передачі продавцем океанського коносамента засобами електронного зв'язку.
23.01.2025 року продавцем було виставлено комерційний інвойс №CCC/JAN/25-9149 на поставку товару на загальну суму 59665,00 дол. США.
На виконання зазначених вище умов ТОВ «КОЛОРМАКС» сплатило продавцю 59665,00 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцією Swift №98 від 19.02.2025 року.
З метою митного оформлення товару, 22.04.2025 року ТОВ «КОЛОРМАКС» було подано до Дніпровської митниці декларацію №25UA110050001259U2.
Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: сертифікат якості б/н від 23.01.2025 року; пакувальний лист №CCC/JAN/25-9149 від 23.01.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) №CCC/JAN/25-9149 від 23.01.2025 року; коносамент №BDQSE250100022 від 31.01.2025 року; накладна УМВС №31516721 від 11.04.2025 року; сертифікат про походження товару №TS/2025/016/0209852A/00000486 від 04.02.2025 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3700-0382 від 26.09.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №98 від 19.02.2025 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG140425004 від 14.04.2025 року; платіжна інструкція №1534 від 18.04.2025 року; заявка №2687 від 21.01.2025 року на надання транспортно-експедиційних послуг; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.01.2025 року; комерційна пропозиція б/н від 07.01.2025 року; специфікація №12 від 07.01.2025 року до зовнішньоекономічного контракту; додаткова угода №3 від 28.12.2021 року до зовнішньоекономічного контракту; зовнішньоекономічний контракт №CAT від 24.07.2017 року; договір (контракт) про перевезення №24.10.2018/248ОД від 24.10.2018 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю №12745945 від 14.04.2025 року; копія митної декларації країни відправлення №SB22250120251810 від 25.01.2025 року.
У митній декларації митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною контракту.
Дніпровська митниця направила позивачу повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами перевірки наданих позивачем додаткових документів та відомостей щодо митної вартості товарів, Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000053/1 від 29.04.2025 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2025/000076 від 29.04.2025 року.
Прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000053/1 від 29.04.2025 року мотивоване Дніпровською митницею наступним:
1) Поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - NHAVA SHEVA PORT (гр. 20 ЕМД), хоча у специфікації зазначено JIVPT PORT, INDIA, а в інвойсі зазначено FOB - без місця завантаження.
2) Декларантом додано витрати на транспортування - 200 370,10 грн, експедитор - ТОВ «ТАНІТ ГРУП». У підтвердження зазначеної суми декларантом надано рахунок №TG140425004 від 14.04.2025 року на загальну суму - 204 870,10 грн та транспортне замовлення (документ відсутній у гр. 44 ЕМД), яке надіслано пізніше. Пунктом 3.1 Договору транспортного експедирування №24.10.2018/248ОД від 24.10.2018 року передбачено, що оплата ТЕО здійснюється на протязі 7 днів з дня виставлення рахунку (інформацію про оплату ТЕО не надано) документ у гр. 44 ЕМД відсутній.
3) До митного оформлення калькуляція транспортних витрат не надана. У рахунку на оплату ТЕО не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, відсутня вартість експедиторської винагороди за межами території України, що суперечить договору ТЕО.
4) Згідно наданої залізничної накладної від 11.04.2025 року №31516721 перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з залізничної станції GLIWICE (Польща). Декларантом не надавався рахунок на оплату транспортних витрат та не включена транспортна складова (HPP) від порту GDANSK до станції GLIWICE (Польща) (відстань 534 км), також не враховано зберігання вантажу в порту GDANSK. Відомості про додаткові витрати не зазначені у рахунку на оплату ТЕО транспортних витрат. Також цей рахунок не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару з застосуванням, типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витрати. Виникає сумнів, що всі додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт NHAVA SHEVA PORT (Індія) - пункт перетину митного кордону України «Мостиська» (Україна) були враховані в вартості послуги транспортування товару в документах, наданих для перевірки заявленої в ЕМД транспортної складової митної вартості товару. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткових витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Також в загальній сумі транспортних витрат поза межами території України не враховані експедиторські витрати за Договором ТЕО.
5) Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 11.04.2025 року №31516721 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 року, ратифікованої Україною 05.06.1992 року. Наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить інформації, яка наявна на звороті даного документа і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару.
6) Для підтвердження оплати за отриманий товар декларантом надано банківський платіжний документ системи SWIFT від 19.02.2025 року №98. У призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту та специфікації. Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована. Також, наданий банківський платіжний документ не завірено банківською установою та оформлений без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216, а саме: вищезазначена платіжна інструкція не містить підпис(и) власноручний(і)/електронний(і) відповідної(их) особи(іб) платника, чка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов'язала позивача у десятиденний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом); 4) актуальні каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Коригування митної вартості товарів проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Товар, імпортований позивачем, випущений у вільний обіг за митною декларацією №25UA110050001385U7 від 30.04.2025 року.
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно із ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження відповідача щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень.
Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість та необхідність витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Колегія суддів з'ясувала, що Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000053/1 від 29.04.2025 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2025/000076 від 29.04.2025 року.
Дослідивши обґрунтування митним органом спірного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
Апеляційний суд встановив, що специфікацією №12 від 07.01.2025 року до контракту №САТ від 24.07.2017 сторонами визначено умови поставки імпортованого товару - FOB JNPT PORT, Індія.
У графі 20 митної декларації від 22.04.2025 року №25UA110050001259U2 визначено умови поставки - FOB - IN NHAVA SHEVA PORT.
Згідно комерційного інвойсу №CCC/JAN/25-9149 від 23.01.2025 року портом завантаження визначено NHAVA SHEVA PORT, INDIA.
Отже, інвойс містить місце завантаження.
Термін «франко-борт» (FOB) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Таким чином, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, визначення порту завантаження належить до компетенції продавця, зміна порту завантаження на митну вартість товару не впливає, оскільки транспортні витрати до порту завантаження, враховуючи саме завантаження товару на транспортний засіб, закладені до контрактної вартості товару.
Апеляційний суд з'ясував, що позивачем разом з митною декларацією до митного оформлення надано платіжну інструкцію №1534 від 18.04.2025 року про сплату позивачем на користь ТОВ «ТАНІТ ГРУП» 204 870,10 грн за послуги згідно рахунку №TG140425004 від 14.04.2025 року.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
В свою чергу, довідкою №2687 від 22.04.2025 року ТОВ «ТАНІТ ГРУП» підтверджено, що за коносаментом №BDQSE250100022 від 31.01.2025 року в контейнері №MSKU5644510 вартість морського фрахту за маршрутом Nhava Sheva, India, Poland та транспортно-експедиторські послуги за межами України (послуги експедирування вантажу на митній території порт Гданськ, навантажувально-розвантажувальні роботи, міжнародне залізничне перевезення за маршрутом Гданськ-Глівіце, Глівіце-Самар) становить 200 370,10 грн. Такі послуги сплачено позивачем повністю, що підтверджується платіжним дорученням №1534 від 18.04.2025 року на суму 204 870,10 грн.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами вартість послуг транспортування товару до митного пункту в Україні, з урахуванням морського фрахту, яку позивачем включено під час визначення митної вартості товару. Таким чином, аргументи скаржника щодо документів позивача стосовно витрат на транспортування товару апеляційний суд відхиляє.
Разом з тим, як правильно зауважив суд першої інстанції, у своїй сукупності платіжний документ Swift №98 від 19.02.2025 року, рахунок-фактура (інвойс) №CCC/JAN/25-9149 від 23.01.2025 року та Контракт дають можливість встановити, до поставки якої саме партії товару відноситься платіжний документ.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, а надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, апеляційний суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення №UA110050/2025/000053/1 та картка відмови №UA110050/2025/000076 є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі №160/13170/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 02.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров