Справа № 357/15080/25
Провадження № 2/357/6345/25
02 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в місті Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про скасування розрахунку заборгованості,-
19 вересня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» в якому просить: визнати незаконним та скасувати розрахунок заборгованості за кредитним Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-банк» №407008151 від «24» грудня 2021 року, проведений АТ “СЕНС БАНК» як правонаступником АТ “Альфа-банк», що відображено в Інформації по договору від 24.12.2021 № 407008151. Визнати та встановити кінцевою датою пред'явлення права вимоги за кредитним Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа банк» №407008151 від «24» грудня 2021 року - дату 24.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, ОСОБА_1 , має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 08.09.2023. Він є Позичальником відповідно до укладеного Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-банк» № 407008151 від «24» грудня 2021 року. З «08» листопада 2022 року по сьогоднішній день він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою Форма 5, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 від 10.08.2025 № 1722 та копією посвідчення офіцера. Керуючись п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», 12.08.2025 за вх. № 85794 ним на адресу АТ «СЕНС БАНК» направлено повідомлення про проходження військової служби та з проханням не нараховувати проценти за користування кредитом та штрафні санкції у зв'язку з невиконанням зобов'язань та здійснити звірку зобов'язання, а саме списати нараховані неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ Альфа-банк» від 24.12.2021 №407008151 від «24» грудня 2021 року, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором. У відповідь на його лист надано відповідь від 25.08.2025 № 39370-33.4-б/б,
Поряд з цим, 15.09.2025 ним отримано Інформацію по договору № 407008151 від 24.12.2021, звідки вбачається, що 21.12.2021 ним отримано кредит у розмірі 17 999,00 грн. 24.01.2022 ним внесено платіж у розмірі 3000,00 грн. з яких 2999,85 грн. - тіло кредиту та 0,15 грн. - проценти за користування кредитом, та 24.02.2022 ним внесено платіж у розмірі 3000,00 грн. з яких 2999,88 грн. - тіло кредиту та 0,12 грн. - проценти за користування кредитом. У період з 24.12.2021 по 24.09.2022 платежі за розрахунково-касове обслуговування відсутні. Однак з 24.10.2022 по 24.04.2024 банком в односторонньому порядку встановлено платежі за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 989,95 грн. щомісячно, та з 24.05.2024 по 24.07.2024 нараховано у збільшеному розмірі, а саме 1979,90 грн. щомісячно. З зазначеним розрахунком заборгованості позивач не згоден з наступних підстав. Відповідно до укладеного Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-банк» № 407008151 від «24» грудня 2021 року ним отримано кредит у розмірі 17 999,00 грн. Від сплати відсотків за кредитом, неустойки, штрафів та пені мене звільнено на підставі приписів законодавства. 6000,00 грн. з сплачено, тому для повного погашення тіла кредиту йому треба було б сплатити на користь правонаступника АТ “СЕНС БАНК» заборгованість у розмірі залишку тіла кредиту у розмірі 11 999,00 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж за кредитом здійснений 24.02.2022 року. Станом на дату подання даної позовної заяви АТ “СЕНС БАНК» не звертався з позовною заявою до суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, термін позовної давнини для стягнення заборгованості за кредитним договором закінчився 24.02.2025 року.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.
Відповідач АТ «Сенс Банк» 23 вересня 2025 року отримав копію ухвали про відкриття провадження через систему «Електронний суд», що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк не подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
24 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву № 407008151 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Згідно п. 2.1 Заяви Підписанням цього Акцепту ОСОБА_1 підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі). Згідно умов Анкети-Заяви надано кредит в сумі 17999,00 грн, строк кредиту 24 місяців, процентна ставка - 0,01%.
Згідно довідки № 2137 від 19.09.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період. Також ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Позивач ОСОБА_1 звертався до Голови правління АТ «Сенс Банк» із заявою про списання нарахованих відсотків за споживчим кредитом у зв'язку з проходженням військової служби.
У відповідь на звернення АТ «Сенс Банк» повідомлено, що «станом на 29.08.2023 Вами для отримання пільги були надані 1,4,5 сторінки військового квитку, проте на 4-й сторінці військового квитка в п. 9 вказано дату призову на військову службу 08.11.2022, а на 58-й сторінці в п. 11 - дата військової служби за контрактом з 28.11.2022, при цьому записи про припинення військової служби в п. 10 на сторінці 4 відсутні. З урахуванням вказаної інформації у наданому вами військовому квитку Банком було проведено заходи, передбачені Законом (призупинення нарахування процентів за кредитом) з 08.11.2022 по 28.11.2022. Додатково зауважуємо, що відповідно до умов укладеного Вами договору № 407008151 від 24.12.2021 річна відсоткова ставка складає 0,01% Зауважимо, нормою Закону не передбачена можливість несплати тіла кредиту та інших нарахувань, передбачених умовами укладеного договору, таким чином тіло кредиту та комісії за договором підлягатиму сплаті навіть при застосуванні пільг п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суб'єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов'язана сторона. Суб'єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов'язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) вказано, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України. Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов'язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов'язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов'язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Однак, безпідставно не застосувавши до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у вищезгаданих постановах, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок і зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом в суму заборгованості за тілом кредиту не підлягає задоволенню, оскільки позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призводить до поновлення його порушених прав. За наявності первісного позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні були самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).
Подібні за змістом правовідносини викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Згідно статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.
Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування чергових платежів, зобов'язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов'язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов'язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
Суд вважає, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування розрахунку заборгованості за кредитним Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-банк» №407008151 від «24» грудня 2021 року, проведений АТ “СЕНС БАНК» як правонаступником АТ “Альфа-банк», що відображено в Інформації по договору від 24.12.2021 № 407008151, є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення її права.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України.
Суд вважає, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування розрахунку заборгованості за кредитним Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-банк» №407008151 від «24» грудня 2021 року, проведений АТ “СЕНС БАНК» як правонаступником АТ “Альфа-банк», що відображено в Інформації по договору від 24.12.2021 № 407008151, є по суті запереченням (відзивом) на позов банку про стягнення заборгованості.
Таким чином позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призводить до поновлення його порушених прав, що не призведе до відновлення його прав.
Щодо вимоги про визнання та встановлення кінцевою датою пред'явлення права вимоги за кредитним Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа банк» №407008151 від «24» грудня 2021 року - дату 24.03.2025 суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, вимога про встановлення кінцевої дати пред'явлення права вимоги за кредитним договором відповідача не може бути визнане ефективним та належним способом захисту прав позивача. Більше того, задоволення такої вимоги призведе до обмеження права відповідача АТ «Сенс Банк» на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, адже сплив позовної давності не є підставою для відмови у прийнятті до провадження такої позовної заяви, натомість може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та у разі, якщо суд визнає не поважними причини пропущення позовної давності.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 76-81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про скасування розрахунку заборгованості - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100. код ЄДРПОУ 23494714.
Суддя М. М. Бебешко