Справа № 291/1037/25
Провадження №2/291/573/25
02 грудня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Федорчук І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Герасимчук Н. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №738598661 від 20.04.2021 в розмірі 27391 грн 75 коп та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога та відповідачем укладено кредитний договір №738598661, шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7750,00 грн строком на 30 днів, шляхом переказу їх на банківську карту № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою відсотків у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 30 днів.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору про відступлення права вимоги позивач прийняв належні ТОВ Манівео швидка фінансова допомога права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №738598661 від 20.04.2021 у розмірі 27391,75 грн, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за договором №738598661 від 20.04.2021 непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Ружинського районного суд Житомирської області від 09.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано в АТ «А-Банк» - інформацію щодо випуску банківської картки та зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
14.10.2025 від АТ «А-Банк» надійшла запитувана судом інформація.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України,в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 20.04.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №738598661, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 7750,00 грн, строком на 30 днів, базова процентна ставка 1,70 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним (а.с. 29-31).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 13.04.2021 ОСОБА_1 зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату народження, а також інформацію стосовно бажаного кредиту, сума бажаного кредиту 7750,00 грн, дату отримання кредиту 20.04.2021, електронну адресу позичальника, номер телефону та номер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 (а.с. 19).
Згідно із довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі «ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» убачається, що 20.04.2021 кредитний договір №738598661 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV955ZK, відправленим 20.04.2021 об 16:50:28 год. на номер мобільного телефону, який вказаний позичальником у заявці на отримання грошових коштів 0951843201 (а.с.12).
Відповідно до копії платіжного доручення від 20.04.2021, убачається, що TOB "Манівео швидка фінансова допомога", банк платника АТ «Юнекс банк» переказало на картковий рахунок ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7750,00 грн (а.с. 9).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 31.08.2023 за відповідачем утворилася заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 7750,00 грн; по процентах 19641,75 грн (а.с. 39).
Згідно з Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 738598661 щодо ОСОБА_1 , заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором № 738598661 від 20.04.2021, станом на 31.07.2025 складає 27391,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7750,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 19641,75 грн (а.с.38).
28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно умов якого, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов'язується відступити ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.66-69).
В подальшому, 28.11.2019 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 71 зворот).
31.12.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01 (а.с. 72-75).
31.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції (а.с. 77).
05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" зобов'язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" належні йому права грошової вимоги за кредитними договорами до боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.57-59).
08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ФК "Ейс" уклали договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Ейс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с.49-52).
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до ТОВ "ФК "Ейс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27391,75 грн. Даний факт також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с. 44, 47-48).
Отримання відповідачем коштів за кредитним договором також стверджується банківською довідкою АТ «А-Банк» про рух коштів по платіжній картці № НОМЕР_3 за період з 20.04.2021 по 25.04.2021 та платіжним дорученням №294310142978.128 від 20.04.2021, наданих на запит суду (а.с. 110-113).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
Статтями 610 та 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно дост. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)
У постанові Верховного Суду від 29.06.2021 в справі №753/20537/18 відображений правовий висновок згідно з яким, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Матеріали справи не містять доказів визнання судом договору факторингу від 28.11.2018 за №28/1118-01 недійсним, а тому діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена.
Отже, копії договорів факторингу, реєстри прав вимоги та платіжні інструкції про оплату фінансування за відступлення прав вимог є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством, за договором факторингу від 28.11.2018 за №28/1118-01.
Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів не виконав, позивач звернувся із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованісті за кредитним договором, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 7750,00 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам 19641,75 грн.
Разом з тим, згідно із п. 1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 20.05.2021.
Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором грошові кошти, шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов'язання з повернення коштів за кредитним договором не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7750,00 грн.
У поданому позові ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» також просило стягнути з відповідача заборгованість по несплаченим процентам у розмірі 19641,75 грн.
Позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 20.05.2021.
Суд звертає увагу, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по несплачених процентах в сумі 19641,75 грн за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Виходячи з викладеного, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 3952,50 грн (7750,00 х 30 днів х 1,70 % в день).
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025; Додатковою угодою №25770545928 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025; Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 (а.с.34-37).
Отже, з вказаних вище документів вбачається, що позивач отримав послуги в Адвокатському бюро «Тараненко та партнери» на загальну суму в розмірі 7000,00 грн., які складаються з складання позовної заяви (дві години), вивчення матеріалів справи (дві години), підготовка адвокацького запиту (одна година), підготовка та подача клопотання (одна година).
До суду, станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1034,92 грн. (2422,40 х 11702,50 /27391,75).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-355 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №738598661 від 20.04.2021 року у розмірі 11702 (одинадцять тисяч сімсот дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1034 (одну тисячу тридцять чотири) гривні 92 (дев'яносто дві) копійки, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Алматинська, буд.8, офіс 310 а, м. Київ, 02090;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 02 грудня 2025 року.
Суддя І.В. Федорчук