Справа № 285/5739/24
провадження № 1-кс/0285/1517/25
01 грудня 2025 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
Учасники справи:
власник майна - ОСОБА_3 , представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 ,
прокурор - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024060530001060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Представник заявника, адвокат ОСОБА_4 , подав до слідчого судді клопотанням в інтересах власника майна, ОСОБА_3 , в якому просив скасувати арешт на майно, а саме: на причіп «SAMRO ST 39MH», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.11.2024.
Обгрунтування клопотання зводиться до того, що, на переконання представника заявника, потреба у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, у заявах до суду, представник заявника клопотання підтримав, яке просив задовольнити, прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання представника власника майна, оскільки постановою старшого слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області від 24.10.2025 прийнято рішення про закриття кримінального провадження 12024060530001060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Оголосивши клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України, полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження таабо користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумної підозри вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Встановлено, що в провадженні СВ Звягельського РВП перебувають матеріали кримінального провадження № 12024060530001060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, щодо наступних обставин: 12.11.2024 близько 03 год 25 хв водій автомобіля DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом SAMRO ST 39MH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись 220 км автодороги Київ-Чоп у напрямку м Рівне, поблизу с. Перемога Звягельського району, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , внаслідок ДТП пішохід загинув на місці події.
21.11.2024 під час огляду місця події вилучено зазначений автомобіля DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом SAMRO ST 39MH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , які визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
14.11.2024 року слідчим суддею накладено арешт на вилучене майно, зокрема, на автомобіль DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , та причіп SAMRO ST 39MH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , позбавити власника та будь яких інших осіб, які відповідно до чинного законодавства мають право на відчуження та розпорядження вказаним майном, зазначених прав на нього.
При вирішенні питання про накладення арешту на вказане вище майно, прокурором було доведено, що воно є речовим доказом, зберегло на собі та містить відомості, які можуть бути використані як доказ, існує необхідність у проведенні ряду екпертиз.
Арешт майна був застосований з врахуванням вимог ст.98 КПК України, оскільки майно є речовим доказом, який міг зберегти на собі або містить сліди кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані як докази. Окрім того, необхідність накладення арешту мотивовано запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна згідно абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано, якщо його власником або володільцем буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Також встановлено, що постановою старшого слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області від 24.10.2025 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12024060530001060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку передбаченим цим Кодексом.
Водночас, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.04.2024 року у справі № 55 554/2506/22 зробила ряд висновків, зокрема:
щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК, згідно якого у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК, та
щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв'язку із приписами статей 170 - 174 КПК, за яким ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Враховуючи вище викладене та висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.04.2024 року у справі № 55 554/2506/22, слідчий суддя дійшла висновку, що у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись статтями 174, 303, 305-307,309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна: причепа «SAMRO ST 39MH», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.11.2024 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024060530001060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Роз'яснити, що відповідно абзацу 1 частини 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закриття кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1