Рішення від 26.11.2025 по справі 283/2338/25

Справа № 283/2338/25

Провадження №2/283/1267/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 листопада 2025 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Левченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 6932125 від 13.02.2024 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , в розмірі 29925 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 9000 гривень;

- заборгованості за відсотками в розмірі 16425 гривень;

- заборгованості за відсотками на прострочену позику в розмірі 4500 гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи без його участі не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У зв'язку з цим справа розглядається за правилами статей 280-284 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 6932125 (а.с. 9-19). За умовами даного договору ТОВ «Маніфою» зобов?язувалось надати відповідачу позику в розмірі 9000 гривень строком на 75 днів, а відповідач зобов'язувався повернути позику та сплатити відсотки за користування позикою в розмірі 2,5% за кожен день користування позикою. За неправомірне користування позикою/її частиною Позикодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний на вимогу Позикодавця сплатити проценти на прострочену позику:

- в розмірі 12.00 % від суми позики на 4-й день неправомірного користування;

- в розмірі 3.00 % від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування.

Позика надається шляхом перерахування коштів на банківський рахунок з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-5432.

Позика в розмірі 9000 гривень була перерахована відповідачу 13.02.2024 року, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 22.01.2025 року (а.с. 20).

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.

Вищевказаний договір позики підписаний відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. ст. 1046, 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до вказаних положень 11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024 у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Маніфою», а ТОВ «Маніфою» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників згідно реєстру боржників (а.с. 21-25).

Згідно акту прийому-передачі від 17.07.2024 року та реєстру боржників № 5 від 17.07.2024 року ТОВ «Маніфою» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача за договором позики № 6932125 від 13.02.2024 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 (а.с. 26-27).

Отже, позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 6932125 від 13.02.2024 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку відповідач допустив заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 54853-10/2024 від 28.10.2024 року, договором позики № 6932125 від 13.02.2024 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , в розмірі 29925 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 9000 гривень;

- заборгованості за відсотками в розмірі 16425 гривень;

- заборгованості за відсотками на прострочену позику в розмірі 4500 гривень.

Заборгованість за позикою та відсотками розрахована у відповідності до умов договору. Доказів сплати заборгованості за позикою та відсотками відповідач не надав.

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 6932125 від 13.02.2024 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , в розмірі 29925 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 9000 гривень;

- заборгованості за відсотками в розмірі 16425 гривень;

- заборгованості за відсотками на прострочену позику в розмірі 4500 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 209-265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 1054 Цивільного кодексу України,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 6932125 від 13.02.2024 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , в розмірі 29925 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 9000 гривень;

- заборгованості за відсотками в розмірі 16425 гривень;

- заборгованості за відсотками на прострочену позику в розмірі 4500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

Відповідач:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А. О. Тимошенко

Попередній документ
132253468
Наступний документ
132253470
Інформація про рішення:
№ рішення: 132253469
№ справи: 283/2338/25
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 04.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Малинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
26.11.2025 10:00 Малинський районний суд Житомирської області