Справа № 296/13505/25
2-з/296/59/25
Іменем України
01 грудня 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви (інші особи, що можуть набути статусу учасників справи: відповідач - ОСОБА_2 ; треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна, ОСОБА_3 ),
І. СУТЬ ЗАЯВИ
1. 25.11.2025 представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через підсистему «Електронний Суд» надіслала на адресу Корольовського районного суду м. Житомира заявау про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до змісту якої просить:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти будь-які дії щодо управління і розпорядження майном на підставі договору купівлі - продажу вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Брох.А.А., та зареєстрованого в реєстрі за №2384 від 09 жовтня 2023 року.
2. Подана заява обґрунтовувалась тим, що під час перебування заявника в полоні ОСОБА_3 , незаконно виписала з квартири АДРЕСА_2 , малолітніх дітей та самого заявника, а згодом уклала договір купівлі-продажу квартири на користь своєї матері - ОСОБА_2 .
Заявник стверджує, що вказана квартира відчужена без його волі та всупереч умовам наданої довіреності, яка припинила свою дію з моменту визнання його безвісно відсутнім. Заявник не отримав жодних коштів від реалізації житла, яке було єдиним місцем його проживання та призначалось для дітей і тільки після повернення з полону заявник дізнався про продаж квартири.
Заявник вважає, що без застосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза подальшого відчуження майна відповідачем, у тому числі добросовісним набувачам. Таке вибуття майна з володіння відповідача унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу.
ІІ. ПРОЦЕДУРА
3. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 заяву про забезпечення позову передано судді Рожковій О.С. для розгляду - 27.11.2025.
4. Згідно з частиною 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що також відповідає вимогам ч.13 ст.7 ЦПК України.
5. Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ІІІ. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
6. Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
7. Пунктом 1 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
8. Згідно пункту 2 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
9. Відповідно до частини 3 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
ІV. РОЗ"ЯСНЕННЯ ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
10. Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 надані наступні роз'яснення щодо застосування інституту забезпечення позову при вирішенні питання про забезпечення позову:
(і) суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам;
(іі) суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
V. ВИСНОВОК СУДУ
11. Перевіривши законність та обґрунтованість заяви про забезпечення позову суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
2. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
13. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
14. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
15. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
16. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
17. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
18. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
22. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
23. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
24. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
25. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
26. Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів встановлено, що предметом майбутнього спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Брох А.А., та зареєстрованого в реєстрі від 09.10.2023 за №2384.
27. Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2062593 станом на 28.11.2025 власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .
28. В заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 зазначено майбутнього відповідача ОСОБА_2 та третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 .
29. Отже, є підстави для висновку, що між сторонами існує спір, а також наявна ймовірність утруднення виконання можливого судового рішення, оскільки предметом майбутнього позову ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_2 , та заявник має обґрунтовані підстави вважати, що в подальшому можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. За таких обставин суд вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру.
30. Разом з тим, вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо управління і розпорядження майном задоволенню не підлягає, оскільки накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 вже передбачає собою заборону вчинення будь яких дій з даним майном.
31. За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.
Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково.
2. Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 26 грудня 2059 року, РНОКПП НОМЕР_1 .
3. У задоволенні решти вимог заяви, відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, місцезнаходження за адресою: м. Житомир, вул. Лятошинського, 15-Б - для виконання, заявнику у справі - для відома.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01.12.2025.
Суддя Олена РОЖКОВА