Справа № 161/24692/25
Провадження № 1-кс/161/7126/25
м. Луцьк 02 грудня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні,
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 27.11.2025 у ході проведення санкціонованого обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: папку для документів синього кольору із надписом «Торчинське лісництво», всередині якої знаходяться документи із рукописними та друкованими надписами, а також 156 аркушів паперу із рукописними та надрукованими надписами із інформацією щодо службової діяльності ОСОБА_4 в Торчинському лісництві, з забороною на його відчуження, використання та розпорядження.
Клопотання старшого слідчого мотивоване тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025030000000054 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
У ході проведення обшуку 27.11.2025 було виявлено та вилучено вищевказані документи, які, на думку сторони обвинувачення, відповідають критеріям речових доказів, а тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
У судове засідання прокурор, слідчий та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не з'явилися, хоча повідомлялись про місце та час розгляду клопотання, подали суду заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 172 КПК України судове засідання проводиться за відсутності зазначених учасників, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт з метою збереження речових доказів, майно, яке було тимчасово вилучене 27.11.2025 під час проведення обшуку, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що вилучені документи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на підставі ч.3 ст.170 КПК України слід накласти арешт на вищевказане майно.
З наведених мотивів клопотання слідчого є підставним та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.170-173, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 27.11.2025 у ході проведення санкціонованого обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: папку для документів синього кольору із надписом «Торчинське лісництво», всередині якої знаходяться документи із рукописними та друкованими надписами, а також 156 аркушів паперу із рукописними та надрукованими надписами із інформацією щодо службової діяльності ОСОБА_4 в Торчинському лісництві.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя