Справа № 161/10326/22
Провадження № 1-кп/161/33/25
м. Луцьк
01 грудня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської засідаючи у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю з участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
на стадії судового провадження розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015030000000439 від 24.12.2015, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Маневичі Маневицького (на даний час Камінь-Каширського) району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні 3 дітей, працюючого водієм навантажувача на Маневицькому торфозаводі, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України;
Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження:
прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представник потерпілих ОСОБА_9 в режимі відеоконференції,
законний представник потерпілої ОСОБА_10 в режимі відеоконференції,
потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в режимі відеоконференції,
представник цивільного позивача ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
захисник ОСОБА_19 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
ОСОБА_4 , 24 грудня 2015 року, близько 12 години 00 хвилин, всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, керуючи навантажувачем марки «ТО-18Б.3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював буксирування на гнучкому зчепленні, не позначеному згідно п. 30.5 ПДР України, вантажного автомобіля марки «ГАЗ-3307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_20 .
При виїзді із території Маневицького професійного ліцею, який знаходиться за адресою смт. Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, вул. Снітка, 48, по другорядній дорозі та здійснюючи маневр повороту ліворуч на головну автодорогу Р-14 сполученням «Дольськ-Любешів-Маневичі-Луцьк», на 77 км + 112 м, після зупинки перед головною автодорогою, проявив безпечність та неуважність, не переконався що це буде безпечним і не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді автомобіля марки «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по головній автодорозі сполученням «Дольськ-Любешів-Маневичі-Луцьк» в сторону м. Луцьк із сторони смт. Любешів, відновив рух свого навантажувача та виїхав на головну автодорогу, здійснюючи маневр повороту ліворуч в напрямку м. Луцьк. У результаті чого, водій ОСОБА_4 не надав переваги в русі автомобілю марки «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_14 , який рухався по головній автодорозі в сторону м. Луцьк, створивши для нього небезпеку для руху, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля марки «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а саме передня частина автомобіля марки «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 контактувала із задньою частиною навантажувача «ТО-18Б.3», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «Шевроле-Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 105 від 11.01.2016, отримав наступні тілесні ушкодження: травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла; відкритої черепно-мозкової травми: осаднення шкіри лівої половини обличчя, синців обох параорбітальних ділянок, забійних ран підборіддя, кайми нижньої губи і ділянки лівої брови, різаної рани лівої половини лоба, субапоневротичних крововиливів лобної і правої тім'яної ділянок голови, множинних зламів кісток лицевого відділу черепа, лобної і правої скроневої кістока склепіння черепа та кісток основи черепа ділянок передньої і середньої черепних ямок, забою головного мозку важкого ступеню (слабо виражений поширений по всіх поверхнях головного мозку субдуральний крововилив, помірні поширені по всіх поверхнях головного мозку дещо нерівномірні субарахноїдальні крововиливи, явища розмозження голового мозку в межах кори по полюсах обох лобних доль і по базальних поверхнях головного мозку, нерівномірні явища імбібіції кров'ю тканини підкоркових структур головного мозку, крововилив в шлуночкові систему головного мозку); закритої тупої травми шиї, зламу правого великого ріжка під'язикової кістки, крововиливів в м'які тканини шиї ( в т.ч. в щитову залозу); закритої тупої травми грудної клітки: двобічних виражених забоїв легень; забійних ран III і IV пальців правої кисті; саден лівих зап'ястку і кисті, II-V пальців правої кисті, лівих стегна, коліна і гомілки, правих коліна і гомілки.
Причиною смерті ОСОБА_14 став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся у результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла.
Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Шевроле-Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 106 від 11.01.2016, отримав наступні тілесні ушкодження: травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла; закрита черепно-мозкова травма: осаднення шкіри лівої половини обличчя і лоба, множинні забійні і забійно-осаднені рани обличчя, відкритий злам кісток носа, закритий злам кісток нижнього краю лівої орбіти, підшкірні гематоми обох пар орбітальних ділянок, різані рани правої скроневої ділянки волосистої частини голови, субапогневротичний крововилив обох лобно-скроневих ділянок голови, забій головного мозку важкого ступеню (слабо виражений по всіх поверхнях головного мозку субдуральний крововилив, помірні поширені по всіх поверхнях головного мозку дещо нерівномірні субарахноїдальні крововиливи, крововилив в шлуночкову систему головного мозку); закрита тупа травма шиї: помірні різко нерівномірні крововиливів в м'які тканини шиї (в т.ч. щитову залозу); закрита тупа травма грудної клітки: осаднено-різані рани, поширені осаднення шкіри і поширені підшкірні гематоми лівої половини грудної клітки, забої задніх відділів і нижніх доль обох легень; закритий перелом верхньої третини діалізу лівої стегнової кістки; закритий злам дистального метаепіфізу правої променевої кістки з підвивихом правої кисті в променево-зап'ясному суглобі; синців обох плечей; осаднено-різана рана і садна нижньої третини правого передпліччя; садна ділянки I п'ясно-фалангового суглобу і V пальця правої кисті та обох нижніх кінцівок. За ступенем тяжкості стосовно живої особи вказана вище поєднана тупа травма тіла, як така, що призвела до розвитку травматичного шоку важкого ступеню, належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_21 став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 2.3. (б), 10.1, 16.11, 30.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями) а саме:
- п. 2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
- п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
- п. 30.5 Правил дорожнього руху України, для позначення гнучкого зчеплення під час буксирування використовуються прапорці або щитки розміром 200х200 мм з нанесеними на них по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються, із світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм.
Суд кваліфікує необережні дії ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.
Позиція сторони захисту. Допит обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину заперечив. Суду дав показання про те, що він 24.12.2025, близько 12 год., водій автомобіля ГАЗ 3307, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_20 попросив відбуксирувати його автомобіль, який був у несправному стані із території училища на територію заводу, який знаходився по вул. Луцькій з правої сторони в сторону смт. Любешів. Погода в той день була ясна, світило сонце, особливо засвічувало водієві, який їхав зі сторони смт. Любешів, асфальтове покриття було сухе. Автомобіль ГАЗ він приєднав до навантажувача на гнучкий трос діаметром 35 мм. темного кольору, прапорцями не позначав, оскільки не мав при собі відповідної тканини. Після цього, він розпочав рух з території училища з незначною швидкістю, виїхавши з прилеглої території призупинився, переконався, що не створює небезпеку іншим транспортним засобам своїм маневром. Окрім того, зазначив, що зі сторони смт.Любешів, на відстані орієнтовно 400 метрів, будь-яких транспортних засобів не було, тоді він вирішив здійснити буксирування, виїхав на головну дорогу, зайнявши праве крайнє положення, після чого відчув удар в задню частину навантажувача. Після цього, він відразу зупинився і вийшов з навантажувача та побачив, що передня частина автомобіль ОСОБА_22 була під навантажувачем. Зіткнення відбулося в праву задню частину навантажувача. В автомобілі ОСОБА_22 знаходився водій та пасажир, які від зіткнення пішли під передню панель автомобіля. Почали зупинятися автомобілі, він від'єднав трос від навантажувача. Зі слів очевидців, йому стало відомо, що транспортний засіб ОСОБА_22 обганяв інші транспортні засоби на поворотах зі швидкістю близько 150 км/год.
Враховуючи вищевикладене, сторона захисту просить виправдати обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Показання потерпілих та свідків.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 , за участі законного представника ОСОБА_15 , суду повідомила, що загиблий ОСОБА_14 є її батьком. Безпосередньо очевидцем ДТП вона не була. Цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_14 суду показала, що 24.12.2015 дізналася про загибель брата ОСОБА_14 від батьків. Безпосередньо очевидцем ДТП вона не була. При призначенні покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду. Цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_13 суду повідомив, що 24.12.2015 працівники поліції повідомили йому про ДТП, у якій загинув його син ОСОБА_14 . Безпосередньо очевидцем ДТП він не був. При призначенні покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду. Цивільний позов підтримав повністю та просив задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_12 суду повідомила, що 24.12.2015, біля 17 год., до неї зателефонував чоловік та повідомив про смерть сина ОСОБА_14 . Безпосередньо очевидцем ДТП вона не була. При призначенні покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду. Цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що одного дня, точної дати не пам'ятає, до нього зателефонувала дружина загиблого ОСОБА_14 . Людмила та повідомила, що його брат ОСОБА_21 та водій ОСОБА_14 загинули у дорожньо-транспортній пригоді. Про деталі дорожньо-транспортної пригоди йому стало відомо від слідчого, а саме те, що ДТП відбулося на в'їзді в селище Маневичі, де була гарна видимість. Безпосередньо очевидцем ДТП він не був. Окрім того, зазначив, що обвинувачений збитки не відшкодував та не вибачився. Наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_23 суду дав показання, що одного дня, точної дати не пам'ятає, він їхав зі швидкістю близько 110 км/год по дорозі в сторону смт. Маневичи, де його за с. Прилісним на великій швидкості обігнав автомобіль марки Шевроле. Після чого, на в'їзді в селище Маневичі він побачив дорожньо-транспортну пригоду з даним автомобілем. Підійшовши до місця ДТП, побачив, що автомобіль був пошкоджений, всередині перебували особи без ознак життя. На місці ДТП також бачив обвинуваченого ОСОБА_4 . Видимість на трасі була не дуже добра, оскільки дуже яскраво світило сонце. На проїжджій частині, де відбулося ДТП, слідів гальмування не було.
Свідок ОСОБА_20 суду показав, що одного дня, точної дати не пам'ятає, в районі Маневицького професійного ліцею у смт. Маневичі, у нього зламався транспортний засіб, приїхав ОСОБА_24 , почали тягнути вантажний автомобіль «ГАЗ», який був прикріплений на трос до навантажувача. ОСОБА_4 перебував за кермом навантажувача, а він - вантажного автомобіля ззаду. Вони розпочали виїжджати на головну дорогу. Навантажувач виїхав повністю на свою смугу, а він - почав виїжджати та в цей час побачив як автомобіль сірого кольору на великій швидкості врізається в задню частину навантажувача. Тоді, вони відразу до нього підбігли, двері в автомобілі були заблоковані, почали під'їжджати люди і розповідати як даний автомобіль їх обганяв на великій швидкості. Окрім того, зазначив, що довжина тросу була близько 5 метрів, потім трос відчепили, щоб не створювати затори і автомобілі могли продовжувати рух. Транспортні засоби не змінювали свого місця до приїзду слідчо-оперативної групи. Зазначив, що автомобіль Шевроле був пошкоджений до кабіни, слідів гальмування не було, зіткнення відбулося на смузі руху Шевроле. Вважає, що швидкість автомобіля Шевроле була від 120 км/год до 140 км/год.
Свідок ОСОБА_25 суду повідомив, що одного дня, точної дати не пригадує, він їхав з населеного пункту Прилісне в сторону сел. Маневичі та, рухаючись під гору, зменшив швидкість до 90 км/год, та в цей час його обігнав автомобіль Шевроле на великій швидкості. Після чого, на в'їзді смт. Маневичі побавив, що автомобіль Шевроле, сірого кольору, в'їхав в задню частину навантажувача. Підійшовши до автомобіля, побачив, що водій та пасажир перебували без ознак життя. Окрім того, зазначив, що ДТП відбулося за знаком населеного пункту, наватажувач виїжджав з другорядної дороги на головну. Дорога була пряма, траса суха та світило сонце, видимість була орієнтовно до 3 км. Вказав, що водію автомобіля Шевроле не було перешкод для огляду даної ділянки дороги. Дорожньо-транспортна пригода відбулася на смузі руху автомобіля Шевроле, даний автомобіль заїхав під праве заднє колесо навантажувача. Окрім того, був ще один транспортний засіб, якого навантажувач тягнув на тросі, однак він залишився на момент ДТП на повороті.
Свідок ОСОБА_26 суду дав показання, що одного дня, в грудні 2015 року, точної дати не пам'ятає, він рухався своїм транспортним засобом зі швидкістю близько 90 км/год, на крутому повороті його обігнав автомобіль Шевроле, який рухався значно швидше, приблизно 140 км/год. Потім він побачив, що вказаний транспортний засіб став учасником дорожньо-транспортної пригоди в смт. Маневичі, де від Маневицького професійного училища виїжджав навантажувач, а автомобіль Шевроле зіткнувся з його задньою правою частиною, внаслідок чого передню частину авто повністю зім'яло. Навантажувач стояв прямо перед Шевроле, автомобіль ГАЗ відкотили в подвір'я ліцею, до тросу прикріплений вже не був. За розташуванням автомобіля Шевроле він зрозумів, що в того була висока швидкість. Дорога була рівна, видимість була добра, близько 800 м, однак сліпило сонце.
Свідок ОСОБА_27 суду показала, що одного дня, точної дати не пригадує, вона разом з батьком рухалися автомобілем по трасі Луцьк-Дольськ, та, під'їжджаючи до смт. Маневичі, на небезпечному повороті їх обігнав на великій швидкості інший автомобіль. Після чого, на в'їзді до смт. Маневичі побачила, що вказаний автомобіль став учасником дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнувся з навантажувачем. Коли вони зупинилися на місці ДТП, то підійшли до автомобіля та намагалися відкрити двері, однак це їм не вдалося. Вона через вікно побачила двох чоловіків, які сиділи спереду без ознак життя, після чого вона зателефонувала на лінію швидкої допомоги, повідомила про подію, на що їй відповіли, що швидка допомога вже була викликана. Окрім того, зазначила, що вони рухалися зі швидкістю близько 100 км/год, а автомобіль, який їх обганяв, рухався значно швидше. Дорожньо-транспортна пригода відбулося після знаку «населений пункт». Також, зазначила, що дорога була чиста, погода сонячна, а сонце світило яскраво.
Свідок ОСОБА_28 суду показав, що 29 грудня 2015 року він був очевидцем того як з території Маневицького професійного ліцею, що знаходиться в смт. Маневичі Камінь-Каширського району виїжджав автомобіль ГАЗ із навантажувачем. Коли вони почули удар, вибігли на місце ДТП та побачили, що навантажувач вже стояв на своїй смузі руху, а автомобіль ГАЗ мав лише виїхати на свою смугу, транспортні засоби були скріплені тросом, а автомобіль Шевроле знаходився під навантажувачем. Причиною ДТП, на його думку, стало те, що водій автомобіля Шевроле не побачив буксирувальний трос, оскільки яскраво світило сонце. На тросі будь-яких прапорців не було. Після чого, на місці ДТП утворився великий затор, тому вони зняли трос, та викликали швидку допомогу.
Експерт ОСОБА_29 суду показав, що ним був виконаний висновок інженерно транспортної автотехнічної експертизи №2943 від 02.09.2019, підсумки якого він підтверджує. Окрім того, зазначив, що для проведення даної експертизи була створена комісія. Висновок був складений на підставі даних, наданих слідчим.
Експерт ОСОБА_30 суду показав, що ним був виконаний висновок інженерно транспортної автотехнічної експертизи №2943 від 02.09.2019, підсумки якого він підтверджує. Висновок був складений на підставі даних, які були надані слідчим.
Письмові докази.
Із протоколу місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.12.205 з доданими до нього смехою та фототаблицями, вбачається, що слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_31 , в присутності понятих, зафіксовано ділянку автодороги сполученням «Луцьк-Маневичі-Любешів» в районі смт.Маневичі ДТП, де виявлено на лівій смузі руху сліди шини автомобіля Шевроле та розташування транспортних засобів Шевроле та навантажувача, які рухалися в сторону м.Луцька, а також осип ґрунту, пластмаси, скла та пошкодження покриття та деталі до автомобіля, які мають відношення до транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, в автомобілі Шевроле спереду знаходилося два тіла чоловічої статті, які були направлені у СМЕ. Під час огляду вилучено автомобіль Шевроле, навантажувач, трос, яким буксирувався автомобіль ГАЗ, грошові кошти та інші речі та документи.
Згідно висновку експерта №106 від 24.12.2015, вбачається, що причиною смерті ОСОБА_21 , 1982 р.н., став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми: осаднень шкіри лівої половини обличчя і лоба, множинних забійних і забійно-осаднених ран обличчя, відкритого зламу кісток носа закритого зламу кісток нижнього краю лівої орбіти, підшкірних гематом обох параорбітальних ділянок, різаної рани правої скроневої ділянки волосистої частини голови, субапоневротичних крововиливів обох лобно-скроневих ділянок голови, забою головного мозку важкого ступеню (слабо виражений поширений по всіх поверхнях головного мозку субдуральний крововилив, помірні поширені по всіх поверхнях головного мозку дещо нерівномірні субарахноїдальні крововиливи, крововилив в шлуночкову систему головного мозку); закритої тупої травми шиї: помірних різко нерівномірних крововиливів в м?які тканини шиї (в т.ч. в щитовидну залозу); закритої тупої травми грудної клітки: осаднено-різаних ран, поширеного осаднення шкіри і поширеної підшкірної гематоми лівої половини грудної клітки, забоїв задніх відділів і нижніх доль обох легень; закритого перелому верхньої третини діафізу лівої стегнової кістки; закритого зламу дистального метаепіфізу правої променевої кістки з підвивихом правої кисті в променево-зап?ясному суглобі; синців обох плечей; осаднено-різаної рани і садна нижньої третини правого передпліччя; саден ділянки І п?ясно-фалангового суглобу і V пальця правої кисті та обох нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок травмуючої дії тупих предметів (рани правої скроневої ділянки волосистої частини голови, обличчя, грудної клітки і правого передпліччя - внаслідок травмуючої дії тупих предметів з різко обмеженою слідоутворюючою поверхнею або гострих ріжучих предметів (не виключається, що осколків скла та (або) осколків інших твердих полімерних матеріалів), згідно своїх морфологічних особливостей, у невизначено короткий проміжок часу до настання смерті гр. ОСОБА_32 , тривалість якого визначалась індивідуальними реактивними особливостями організму загиблого. Враховуючи характер, чисельність, масивність і особливості анатомічної локалізації виявлених у померлого ОСОБА_21 тілесних ушкоджень, не виключається імовірність утворення всього їх (ушкоджень) переліку внаслідок такого виду дорожньо-транспортного травматизму, як травма в салоні автомобіля. Приймаючи до уваги стан внугрішніх органів і характер трупних змін, вважається, що смерть гр. ОСОБА_32 , 1982р.н., настала не більш, як за 4-8 год. до моменту початку розтину його трупа. За ступенем тяжкості стосовно живої особи вказана вище поєднана тупа травма тіла, як така, що призвела до розвитку травматичного шоку важкого ступеню, належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень (п.2.1.3. п.п. о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України N?б від 17.01.1995р.).
Із висновку експерта №105 від 24.12.2015, встановлено, що причиною смерті гр. ОСОБА_14 , 1984р.н, став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла відкритої черепно-мозкової травми: осаднення шкіри лівої половини обличчя, синців обох параорбітальних ділянок, забійних ран підборіддя, кайми нижньої губи і ділянки лівої брови, різаної рани лівої половини лоба, субапоневротичнитень крововиливів лобної і правої тім?яної ділянок голови, множинних зламів кісток лицевого віддіду черепа, лобної і правої скроневої кісток склепіння черепа та кісток основи черепа ділянок передньої і середньої черепних ямок, забою головного мозку важкого ступеню (слабо виражений поширений по всіх поверхнях головного мозку субдуральний крововилив, помірні поширені по всіх поверхнях головного мозку дещо нерівномірні субарахноїдальні крововиливи, явища розмозження головного мозку в межах кори по полюсах обох лобних доль і по базальних поверхнях головного мозку, нерівномірні явища імбібіції кров?ю тканини підкоркових структур головного мозку, крововилив в шлуночкову систему головного мозку); закритої тупої травми шиї: зламу правого великого ріжка під'язикової кістки, крововиливів в м'які тканини шиї (в т.ч. в щитоподібну залозу); закритої тупої травми грудної клітки: двобічних виражених забоїв легень; забійних ран III і IV пальців правої кисті; саден лівих зап?ястку і кисті, II-V пальців правої кисті, лівих стегна, коліна і гомілки, правих коліна і гомілки. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок травмуючої дії тупих предметів (різана рана лівої половини лоба і забійні рани III і IV пальців правої кисті - внаслідок травмуючої дії тупих предметів з різко обмеженою слідоутворюючою поверхнею або гострих ріжучих предметів (не виключається, що осколків скла та (або) осколків інших твердих полімерних матеріалів), згідно своїх морфологічних особливостей, у невизначено короткий проміжок часу до настання смерті гр. ОСОБА_14 , тривалість якого визначалась індивідуальними реактивними особливостями організму загиблого. Враховуючи характер, чисельність, масивність і особливості анатомічної локалізації виявлених у померлого ОСОБА_14 тілесних уоткоджень, не виключається імовірність утворення всього їх (ушкоджень) переліку внаслідок такого виду дорожньо-транспортного травматизму, як травма в салоні автомобіля. Смерть гр. ОСОБА_14 , 1984р.н., настала не більше, як за 4-8 год. до моменту початку розтину його трупа. За ступенем тяжкості стосовно живої особи вказана вище поєднана тупа травма тіла, як така, що призвела до розвитку травматичного шоку важкого ступеню, належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень (п.2.1.3. п.п. о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України N?6 від 17.01.1995р.).
Висновком експерта №14 від 02.02.2016, з якого встановлено, що в момент первинного контакту повздовжня вісь автомобіля Chevrolet Lacеtti, р.н. знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_14 розміщувалася під кутом приблизно 3510 градусів (за годинниковою стрілкою) відносно повздовжньої осі навантажувача ТО-18Б.3, р.н. знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
В момент первинного контакту взаємодіяли передня частина автомобіля Chevrolet Lacеtti, р.н. знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_14 і задня частина навантажувача ТО-18.Б.3, р.н. знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
Із висновку експерта №13 від 29.02.2016 вбачається, що з технічної точки зору при дослідженні робочої гальмівної системи, системи рульового керування та ходової частини автомобіля Chevrolet Lacеtti, р.н. знак НОМЕР_3 , не встановлено будь-яких зовнішніх ознак, які б свідчили про їх несправність і могли викликати відмову чи погіршення в роботі до ДТП.
На момент експертного огляду автомобіля Chevrolet Lacеtti, р.н. знак НОМЕР_3 , виявлено технічні несправності та непрацездатність ходової частини, робочої гальмової системи та системи рульового керування.
Технічна несправність та непрацездатність робочої гальмової системи у вигляді деформації вузла керування робочою гальмовою системою виникла під час ударного навантаження в момент ДТП.
Технічна несправність та непрацездатність системи рульового керування у вигляді затиснення деформованих частинами моторного відсіку рульового валу виникла під час ударного навантаження в момент ДТП.
Технічна несправність та непрацездатність ходової частини у вигляді розгерметизації переднього лівого колеса виникла після ДТП.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.03.2016 року, за участю свідка ОСОБА_4 , в ході якого останній відтворив всі обставини дорожньо-транспортної пригоди.
З висновку судової інженерно-транспортної експертизи №87 від 30.03.2016, вбачається, що у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, водій навантажувача ТО-18Б.3 р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 9.2. б), 9.4., 10.1. та 30.5. ПДР України, тобто повинен був завчасно подати сигнал покажчиками повороту, про намір здійснити поворот ліворуч, переконатися, що маневр повороту буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а для позначення гнучкого зчеплення під час буксирування вантажного автомобіля ГАЗ-3307 р.н. знак НОМЕР_2 мав використовувати прапорці або щитки розміром 200 х 200 мм з нанесеними на них по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються, із світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм.
У заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля Chevrolet Lacetti p.н. знак НОМЕР_3 ОСОБА_14 , повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.3. та 12.4. ПДР України, тобто повинен був керувати ТЗ зі швидкістю не більшою 60 км/год, а з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
У відповідності до вимог пунктів 12.9. б) та §34 ПДР України, йому заборонялось перетинати білу лінію горизонтальної розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), яка поділяла транспортні потоки протилежних напрямків, а також заборонялось перевищувати максимальну дозволену швидкість руху в населеному пункті - 60 км/год.
У варіантах №5-8 (див. таблицю N?1) заданої дорожньої ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. знак НОМЕР_4 ОСОБА_14 , при вибраній швидкості руху 150.0 км/год не мав технічної можливості уникнути зіткнення із навантажувачем ТО-185.3 р.н. знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , шляхом застосування екстреного гальмування із моменту виникнення небезпеки для руху.
У варіантах №1-4 (див. таблицю №1) заданої дорожньої ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. знак НОМЕР_3 ОСОБА_14 , при максимальній дозволеній швидкості руху у населеному пункті - 60.0 км/год, мав би технічну можливість уникнути зіткнення із навантажувачем ТО-18Б.3 р.н. знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , шляхом застосування екстреного гальмування із моменту виникнення небезпеки для руху.
У заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, в діях водія автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. знак НОМЕР_3 ОСОБА_14 , вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4., 12.9: б), а також §34 ПДР України, які знаходяться в причинному зв?язку із виникненням даної ДТП.
У заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, в діях водія навантажувача ТО-18Б.3 р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , невідповідностей вимогам ПДР України, які б знаходились у причинному зв?язку із виникненням даної ДТП - не виявлено.
З висновку судової інженерно-транспортної експертизи №295 від 05.09.2016, вбачається, що зіткнення автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_14 та навантажувача ТО-18Б.3 р.н. знак НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 відбулося на правій смузі руху автодороги смт.Маневичі, в напрямку на м.Луцьк, в районі осипу грунту, пластмаси, скла та лакофарбового покриття.
Висновком судової автотехнічної експерти №8238 від 03.01.2017, з якого встановлено, що з наданих слідчим вихідних даних, визначено мінімальну швидкість руху автомобіля марки «Шевроле Лачетті», р.н.з НОМЕР_3 , виходячи із величини витрат кінетичної енергії на переміщення в стані бокового юзу, яка згідно висновку судової автотехнічної експертизи №8238 від 03.01.2016 становить не менше 66 км/год.
Із висновку автотехнічної експерти №8236 від 03.01.2017, вбачається, що швидкість руху, якій відповідає слід бокового юзу залишений на місці події колесами автомобіля марки «Шевроле Лачетті», р.н.з. НОМЕР_3 , становить 66 км/год.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2017 року, за участю свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та їх представника, а також за участю захисника, в ході якого було відтворено обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №1/652 від 29.05.2018 року, встановлено, що небезпека для руху водієві автомобіля «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_33 виникає в момент, коли передня частина навантажувача «ТО-18Б.3» державний номерний знак НОМЕР_1 почала перетинати ліву (по напрямку руху автомобіля Заковоротного АО) межу проїзної частини дороги.
В даній ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій навантажувача «ТО-18Б.3» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , а також водій автомобіля ГАЗ-3307 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_20 повинні були відмовитись від буксирування з огляду на те, шо: буксирувальний трос був занадто довгим і мав довжину 8,9 м (а згідно п.23.3 ПДР повинен був бути довжиною 4... 6 м), загальна довжина транспортного составу становила близько 24 м (а згідно п.23.10 ПДР п.п. в) повинна була становити не більше 22 м), буксирувальний трос не був позначений в належний спосіб (а згідно п.30.5 ПДР «Для позначення гнучкого зчеплення під час використовуються прапорці або щитки розміром 200 x 200 мм нанесеними на них по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються, із світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм.»), перед початком руху водії ( ОСОБА_4 та ОСОБА_20 ) не узгодити порядок подачі сигналів, зокрема, про зупинку (а це вони повинні були зробити згідно п. 23.8 ПДР).
Крім того, водій ОСОБА_4 , з метою надання переваги в русі автомобілеві «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_14 , повинен був зупинитися перед краєм перехрещуваної головної дороги, пропустити автомобіль «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 , що наближався справа, і лише після його проїзду виїжджати на головну дорогу, згідно п.п. 8.1, 16.11. 16.3 ПДР (і дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» додатку 1 до ПДР).
Водій автомобіля ГАЗ-3307 державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_20 , маючи можливість спостерігати праворуч за рухом автомобіля «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 , не подав сигналу водієві ОСОБА_4 про зупинку і не зупинився (оскільки порядок подачі ними сигналів взагалі був не узгоджений).
У ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій автомобіля «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_14 повинен був, згідно до вимог чинних ПДР та з технічної точки зору, в межах населеного пункту рухатися зі швидкістю не більше 60 км/год, а з того моменту, як навантажувач «ТО-18Б.3» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 не уступаючи дороги почав виїжджати на перехрестя, перетнувши ліву межу проїзної частини дороги і рухаючись при цьому на його смугу руху (що є ознакою виникнення небезпеки для руху), негайно вжити заходів до гальмування аж до повної зупинки транспортного засобу, згідно з технічними вимогами п. 12.3 ПДР, і на смугу зустрічного руху з перетином лінії 1.1 додатку 2 до ПДР і при наближенні до перехрестя не виїжджати.
В даній дорожній ситуації водій навантажувача «ТО-18Б.3» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення, ця можливість обумовлювалася виконанням ним вимог ОСОБА_34 , 16.11, 16.3 ПДР (і дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу" додатку 1 до ПДР), для чого у нього не було завад технічного характеру. Крім того, можливість уникнути зіткнення обумовлювалася виконанням ним (і водієм автомобіля ГАЗ-3307 державний номерний знак НОМЕР_7 ОСОБА_20 ) вимог ПДР стосовно заборони буксирування.
Водій автомобіля «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_14 мав технічну можливість уникнути зіткнення з навантажувачем «ТО-18Б.3» державний номерний знак НОМЕР_1 , діючи у спосіб, передбачений вимогами ПДР, тобто шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху навіть при фактичній швидкості руху (66 км/год). За умови руху з меншою швидкістю (60 км/год) він тим більше би мав вказану можливість, так як при зменшенні швидкості руху буде меншим і повний зупинний шлях автомобіля, залежність між цими величинами прямопропорційна. Причому для уникнення зіткнення не було потреби застосовувати саме екстрене гальмування, запобігти зіткненню можна б було і службовим гальмуванням.
Показання водія навантажувача «ТО-18Б 3» державний номерний знак НОМЕР_8 ОСОБА_4 в тій частині, де він стверджує про те, що в момент початку його руху в напрямку головної дороги в його полі зору був відсутній автомобіль «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_4 , є технічно неспроможними, щоб виявити його йому достатньо було подивитися скрізь праве бокове скло.
В даній дорожній ситуації в діях як водія навантажувача ОСОБА_4 , так і в діях водія автомобіля ГАЗ-3307 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_20 вбачається невідповідність вимогам, що ставляться до водіїв у випадку буксирування (а саме стосовно загальной довжини транспортного составу, довжини буксирувального тросу, позначення буксирувального тросу, необхідності узгодження перед початком руху сигналів зокрема про зупинку) а також Правил проїзду нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Шевроле Лачетті державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_14 вбачається невідповідність вимогам, що ставляться до водіїв у випадку руху в межах населеного пункту, при виникнення небезпеки для руху, при русі по дорозі з нанесеною посередині лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 до ПДР, необхідності утримання від виконання маневру обгону на перехресті доріг.
З технічної точки зору, необхідною умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії волія навантажувача «ТО-18Б.3» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який не дав дороги автомобілеві «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 і, крім того, не виконав норми ПДР у випадку буксирування. Таке саме стосується і дій водія буксируваного автомобіля ГАЗ-3307 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_20 , зокрема, який, маючи можливість виявити, що праворуч наближається автомобіль «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_3 , не подав сигналу (який, в свою чергу, повинен був заздалегідь обумовленим з водієм ОСОБА_4 ) про зупинку і не зупинився.
Настання даної дорожньо транспортної пригоди стали дії водія «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_9 ОСОБА_14 , який, маючи технічну можливість уникнути зіткнення шляхом гальмування по своїй, правій смузі руху, без виїзду на смугу зустрічного руху, виїхав на смугу зустрічного руху з перетином суцільної ліній горизонтальної дорожньо розмітки 1.1 додатку 2 до ПДР і, крім того, намагався виконати маневр обгону навантажувача на перехресті доріг, що врешті решті і призвело до ДТП.
Висновком комісійної інженерно-транспортної експертизи №19/12-1/244-СЕ/18, 19161/18-52 від 29.01.2019, яким становлено, що у даній дорожній обстановці небезпека для руху водієві автомобіля Шевроле Лачетті номерні знаки НОМЕР_3 ОСОБА_14 виникає з моменту початку руху навантажувача марки «ТО-18Б.3» номерні знаки НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 .
З технічної точки зору, водій навантажувача марки «ТО-18Б.З» номерні знаки НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 23.3, 23.10 в), 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля Шевроле Лачетті номерні знаки НОМЕР_3 ОСОБА_14 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4, 12.3 та дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України.
З технічної точки зору, водій навантажувача марки «ТО-18Б.З» номерні знаки НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля Шевроле Лачетті номерні знаки НОМЕР_3 ОСОБА_14 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України
З технічної точки зору, невідповідності дій водія автомобіля Шевроле Лачетті номерні знаки НОМЕР_4 ОСОБА_14 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП, а також з технічної точки зору, невідповідності дій водія навантажувача марки «ТО-18Б.3» номерні знаки НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України перебувають причинному зв'язку з настанням події даної ДТП.
Згідно висновку комісійної судової автотехнічної експертизи №2943 від 02.09.2019, вбачається, що водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5: 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу» та «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1: 16.11: 23.3: 30.5 ПДР України (чинних на момент ДТП), у відповідності до яких вказаний водій перед початком буксируваня несправного автомобіля ГАЗ на гнучкому зчепленні повинен був позначити це гнучке зчеплення (трос) прапорцями або щитками розміром 200х200мм з нанесеними на них по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються, із світлоповертального матеріалу завширшки 50мм (за винятком використання гнучкого зчеплення з покриттям із світлоповертального матеріалу), а перед початком виїзду навантажувача на проїзну частину головної дороги водій ОСОБА_4 повинен був належним чином переконатися у безпеці руху та повинен був дати дорогу автомобілеві «Шевроле Лачетті».
У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_14 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами 1.2; 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху» 2.3 (підпункту «б»); 12.3; 12.4; 12.9 (підпункту «б») ПДР України (чинних на момент ДТП), відповідності до яких вказаний водій повинен був у смт. Маневичі вести свій автомобіл «Шевроле Лачетті» правою стороною проїзної частини дороги зі швидкістю не більше 60 км/год, а із моменту виникнення небезпеки для руху (заданого слідчим як момент настанн видимості буксирувального троса, непозначеного відповідно до вимог ПДР України) - водій ОСОБА_14 повинен був своєчасно застосувати гальмування.
При заданих вихідних даних водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу» та «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 16.11; 23.3; 30.5 ПДР України (чинних на момент ДТП), для уникнення даної ДТП водієві ОСОБА_4 необхідно (і достатньо) було перед виїздом керованого вказаним водієм навантажувача на проїзну частину головної дороги належно переконатися у безпеці такого маневру та дати дорогу автомобілеві «Шевроле Лачетті» під керуванням водія ОСОБА_14 .
При заданих вихідних даних водій ОСОБА_14 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП шляхом своєчасного застосування гальмування (як при швидкості руху не менш, як 66 км/год, так і за умови руху автомобіля «Шевроле Лачетті» допустимою (на момент ДТП) швидкістю 60 км/год).
Згідно вихідних даних причинами настання даної ДТП, з технічної точки зору, є наступні обставини: а саме, те що водій ОСОБА_4 , виїжджаючи керованим ним навантажувачем із другорядної дороги на головну, не переконався у безпеці цього маневру та не дав дорогу автомобілеві «Шевроле Лачетті», а також водій ОСОБА_14 при русі у населеному пункті перевищив швидкість руху, а із моменту виникнення небезпеки для руху своєчасно не застосував гальмування.
Висновком експерта №20-1087 від 27.08.2020 року, встановлено, що при заданих слідством умовах настання даної ДТП, швидкість автомобіля Chevrпlet Lacetti p.н. НОМЕР_3 в момент первинного контактування з задньою частиною навантажувача ТО-18.5.3 р.н. НОМЕР_1 становила близько 51...52 км/год., з урахуванням зазначеної швидкості, швидкість автомобіля Chevrolet Lacetti p.н. НОМЕР_3 перед початком його гальмування становила близько 90...93 км/год. 3.
Якщо водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_10 об'єктивно міг виявити буксирувальний трос на відстані 104.25 м від місця зіткнення, то він мав технічну можливість запобігти зіткненню, діями, які передбачені п.12.3 ПДР, при обраній швидкості (90…93 км/год), вживши заходів до екстреного гальмування з моменту виявлення троса, оскільки в цьому варіанті віддалення зазначеного автомобіля від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки (91.67 м) було більше, ніж величина зупинного шляху автомобіля - 93 ... 94 метра.
Якщо водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_10 об'єктивно міг виявити буксирувальний трос на відстані 91.67 м від місця зіткнення, то він, при обраній швидкості (90.93 км/год) не мав технічної можливості запобігти зіткненню, оскільки в цьому варіанті віддалення зазначеного автомобіля від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки (91.67 м) було менше, ніж величина зупинного шляху автомобіля 93... 94 метра.
За умови виконання водієм автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_3 вимог п.12.4. ПДР та виборі ним швидкості руху не більше 60 км/год, він мав технічну можливість запобігти зіткненню виконанням вимог п.12.3. ПДР, тобто вживши заходів до гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху як за умов настання видимості троса на відстані 104.25 м від місця зіткнення, так і за умов настання видимості троса на відстані 91,67 м від місця зіткнення.
Якщо, водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_3 об'єктивно міг виявити буксирувальний трос на відстані 104,25 м від місця зіткнення, то з технічної точки зору, дії цього водія не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР і ці дії знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП, а дії в частині вибору швидкості руху, які не відповідали вимогам п.12.4 ПДР, не перебувають у причинному зв'язку з ДТП
Якщо, водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. CB2546АТ об'єктивно міг виявити буксирувальний трос на відстані 91,67 м від місця зіткнення, то з технічної точки зору, дій цього водія які не відповідали вимогам п.12.4 та п.12.3 ПДР знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП.
З технічної точки зору, дії водія навантажувача ТО-18.Б.3 р.н. НОМЕР_1 в данії події, які не відповідали вимогам п.10.1 та п. 16.1. ПДР знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.
Якщо видимість троса з місця водія автомобіля Chevrolet Lacetti наступала на відстані 91,67 м від місця зіткнення, то дії водія навантажувача ТО-18.Б.3 р.н. НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам п.23.3 і п.30.5 ПДР знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, а при видимості троса з місця водія автомобіля Chevrolet Lacetti наступала на відстані 104,25 м від місця зіткнення, то дії водія навантажувача ТО-18.Б.3 р.н. НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам п.23.3 і п.30.5 ПДР, не перебувають у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.11.2021 року, за участю потерпілої ОСОБА_12 та її представника, в присутності понятих, в ході якого було відтворено обставини дорожньо-транспортної пригоди.
З висновку автотехнічної експерти обставин зіткнення №21-7221 від 31.01.2022, вбачається, що в умовах розвитку події, водій автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_3 належало діяти відповідно до вимог пунктів 12.4 і 12.3 ПДР, згідно з якими під час руху в межах населеного пункту йому слід було рухатись зі швидкістю не більше 60 км/год, а з моменту виявлення небезпеки для подальшого руху вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, а водію навантажувача ТО-18Б.3 р/н 00287ВК належало діяти згідно з вимогами пунктів 10.1 та 16.11 ПДР, відповідно до яких йому слід було відмовитись від виконання виїзду на перехрестя та дати дорогу автомобілю Chevrolet Lacetti р/н НОМЕР_11 , що наближався до даного перехрестя по головній дорозі. При належній реалізації вимог пунктів 12.4 і 12.3 ПДР, водій автомобіля Chevrolet Lacetti р/н НОМЕР_3 мав технічну можливість уникнути даної події, а також діючи відповідно до вимог пунктів 10.1 та 16.11 ПДР, водій навантажувача ТО-18Б.3 р/н НОМЕР_1 мав технічну можливість не створювати небезпеки для руху водію автомобіля Chevrolet Lacetti р/н НОМЕР_3 і тим самим мав технічну можливість уникнути даної події. Дії водія навантажувача ТО-185.3 р/н НОМЕР_1 , що не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 16.11 ПДР, знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП, а також дії водія автомобіля Chevrolet Lacetti р/н НОМЕР_11 , які не відповідали вимогам пунктів 12.4 і 12.3 ПДР, знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП.
Оцінка доказів судом та мотиви суду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд оцінивши зібрані на досудовому провадженні та досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.
Суд не приймає до уваги висновки експертизи №87 від 30.03.2016, зокрема в частині того, що у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, в діях водія навантажувача ТО-18Б.3, р.н. знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 невідповідностей вимогам ПДР України, які б знаходились у причинному зв?язку із виникненням даної ДТП - не виявлено, оскільки такий суперечить висновку автотехнічної експерти обставин зіткнення №21-7221 від 31.01.2022, окрім того, на переконання суду, обвинувачений ОСОБА_4 допустив грубе порушення вимог Правил дорожнього руху, зокрема, серед іншого, не позначивши сигнальними прапорцями буксирувальний трос, яким здійснював буксирування автомобіля «ГАЗ», що і призвело, серед іншого, до настання даної дорожньо-транспортної пригоди.
Загалом, згідно висновків судових експертиз від 27.08.2020, 31.01.2022 дії обох водіїв, а саме ОСОБА_4 , а також загиблого ОСОБА_14 в даній дорожній обстановці не відповідали вимогам Правил дорожнього руху та знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, з чим погоджується і суд.
Постанова Маневицького районного суду Волинської області від 11.05.2016, якою встановлено відсутність у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на думку суду, не має преюдиційного значення для даного кримінального провадження, оскільки ґрунтується на висновках експертизи №87 від 30.03.2016, які спростовані вище.
Зібрані органом досудового розслідування докази, які наведені вище, на думку суду, є належними та допустимими, та в сукупності відтворюють всі обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, та дані про особу винного.
Обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, оскільки одружений, на утриманні троє неповнолітніх дітей, офіційно працює.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, який спричинив невідворотні наслідки у виді смерті кількох людей, свою вину не визнав та не розкаявся у вчиненому.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує думку потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_35 , законного представника потерпілої ОСОБА_10 , а також представника потерпілих ОСОБА_9 , які, кожен зокрема, наполягали на суворому покаранні обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого є неможливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі.
При цьому, враховуючи також те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин у сфері безпеки дорожнього руху, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк, встановлений санкцією статті кримінального закону, за яким ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності.
Підстави для задоволення цивільного позову.
Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У ході судового розгляду встановлено, і не оспорюється сторонами, що на момент дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений ОСОБА_4 керував транспортним засобом, який на праві власності належав Маневицькому торфозаводу - філіалу ДП «Волиньторф» та виконував трудові обов'язки водія вказаної юридичної особи.
Згідно договору купівлі-продажу від 06.11.2023 ТзОВ «Агробіостандарт» придбало об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс ДП «Волиньторф». При цьому, згідно п.3.1 вказаного договору, ТзОВ «Агробіостандарт» є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДП «Волиньторф».
Враховуючи вищевикладене, ТзОВ «Агробіостандарт», на думку суду, є належним цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні та повинно відшкодувати завдану діями обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду потерпілим, яка виражена в грошовому еквіваленті, а отже є майновим правом потерпілих.
Так, зокрема, цивільні позови потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 , ОСОБА_10 до цивільного відповідача ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково,
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілої ОСОБА_12 800 000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілого ОСОБА_13 800 000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілої ОСОБА_36 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь ОСОБА_10 , яка дії в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_15 1 000 000 (один мільйон) гривень завданої моральної шкоди.
При вирішенні цивільних позовів про стягнення моральної шкоди, суд враховує ступінь родинного зв'язку потерпілих із загиблим ОСОБА_14 , характер та обсяг страждань, які понесли потерпілі внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися в душевних стражданнях потерпілих, їх морально-психологічних переживаннях, пов'язаних із втратою близької людини, а також змінами в їх нормальному житті.
При цьому, суд враховує висновок ВП ВС від 16 грудня 2020 року №752/17832/14-ц (14-538цс19), що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
На переконання суду, визначений розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
У відповідності до ч.9 ст.100 КПК України суд вирішує долю речових доказів
Процесуальні витрати, а саме витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні, слід покласти на обвинуваченого.
Арешт, накладений, згідно ухвали слідчого судді від 12.01.2016 слід скасувати.
Ухвалюючи даний вирок, суд керується ст.ст. 100,124, 174, 373, 374 КПК України, ст.ст. 1167, 1172 ЦК України.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття основного покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 задовольнити частково, а цивільний позов ОСОБА_10 , яка дії в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_15 до ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» задовольнити повністю.
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілої ОСОБА_12 800 000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілого ОСОБА_13 800 000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілої ОСОБА_36 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
-стягнути з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь ОСОБА_10 , яка дії в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_15 1 000 000 (один мільйон) гривень завданої моральної шкоди.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у даному кримінальному провадженні всього на загальну суму 40 596 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 64 копійки.
Речові докази:
-навантажувач марки «ТО-18Б.3», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; вантажного автомобіля марки «ГАЗ-3307», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; металевий трос - залишити за належністю законному володільцеві;
-автомобіль марки «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_3 - повернути за належністю законному володільцеві.
Арешт, накладений 12.01.2016 ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області на майно, у кримінальному провадженні №12015030000000436, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий