06 листопада 2025 року м.Дніпросправа № 160/33164/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 160/33164/24 (суддя Сліпець Н.Є., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в період з 15.07.2024 по 14.08.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в період з 15.07.2024 по 14.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.11.2023, перебуваючи на бойових позиціях, позивач отримав травму - цефалгічний синдром, внаслідок артилерійського обстрілу противника в районі населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області. У подальшому, 13.01.2024 під час виконання бойового завдання внаслідок скиду ворожого снаряду з ворожого НОМЕР_2 в районі населеного пункту Вербове Запорізької області позивач отримав - вибухову травму, цефалгічний синдром, тінітус, що підтверджується карткою пораненого за формою 100 від 14.01.2024 року та довідкою про обставини травми від 03.02.2024, а також довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 23.03.2024 №2424, якою підтверджено, що захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби. 31.03.2024 під час виконання бойового завдання, позивач, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, отримав вибухову травму, акубаротравму без перфорації барабаних перетинок, закриту травму грудної клітки. Внаслідок отриманих травм він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, а саме у період з 15.07.2024 по 14.08.2024. Проте, відповідач у вказаний період протиправно не здійснював нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, відповідно до Постанови КМУ №168. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Так, суд:
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.07.2024 по 14.08.2024;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 збільшену до 100 000,00 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.07.2024 по 14.08.2024.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, неналежну оцінку доказів, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу у задоволенні його позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не надано належної оцінки тим обставинам, що позивач отримував травми за одними діагнозами, а лікування проходив по іншому діагнозу. Отже, лікування позивача з 15.07.2024 по 14.08.2024 не пов'язано із отриманими ним травмами (пораненнями) 09.11.2023, 13.01.2024 та 31.03.2024. Таким чином, позивачем документально не підтверджений причинно-наслідковий зв'язок між отриманими ним травмами (пораненнями) 09.11.2023, 13.01.2024, 31.03.2024 та проходженням стаціонарного лікування з 15.07.2024 по 14.08.2024, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у цей період.
Позивачем було подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу (по стройовій частині) від 14.12.2022 №336, прибув з Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.11.2022 призначений на посаду командира 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_5 .
09.11.2023 старший лейтенант ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання в складі сил та засобів НОМЕР_6 АК ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, внаслідок артилерійського обстрілу противника в районі населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області, отримав травму, а саме цефалгічний синдром, що підтверджується карткою пораненого за формою 100 від 10.11.2023 року та довідкою про обставини травми від 05.01.2024.
Також, 13.01.2024 старший лейтенант ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання в складі сил та засобів НОМЕР_6 АК ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку, щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, внаслідок скиду ворожого снаряду з ворожого НОМЕР_2 в районі населеного пункту Вербове Запорізької області отримав: вибухову травму, цефалгічний синдром, тінітус, що підтверджується карткою пораненого за формою 100 від 14.01.2024 року та довідкою про обставини травми від 03.02.2024.
Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 23.03.2024 №2424 підтверджено, що захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Крім того, 31.03.2024 старший лейтенант ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання в складі сил та засобів НОМЕР_6 АК ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, отримав: вибухову травму, акубаротравму без перфорації барабаних перетинок, закриту травму грудної клітки, що підтверджується карткою пораненого за формою 100 від 31.03.2024 року та довідкою про обставини травми від 03.04.2024.
Відповідно до виписного епікризу КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 09.04.2024 рекомендовано спостереження медиків військової частини.
15.07.2024 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 був повторно направлений на лікування.
У період з 15.07.2024 по 14.08.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад, затяжний перебіг, тривожно-депресивний синдром.
15.11.2024 та 18.11.2024 представник позивача - адвокат Ярославська О.М. звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом щодо виплати додаткової винагороди за час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.
Листом від 28.11.2024 №1843/18731 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що чинним законодавством не передбачена виплата лікарняних військовим, натомість за ними зберігається виплата грошового забезпечення за останньою посадою під час перебування на лікуванні, але не більше чотирьох місяців.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив додаткову винагороду за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 грн. винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з отриманням поранення. Бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.07.2024 по 14.08.2024 є протиправною.
Колегія суддів, переглядаючи справу та законність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: ….у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм Постанови КМУ № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.
Судом встановлено, що 09.11.2023, 13.01.2024 та 31.03.2024 позивач під час виконання обов'язків військової служби в районі проведення бойових дій, одержав травми, не перебуваючи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що підтверджується довідками про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.01.2024, 03.02.2024 та 03.04.2024, виданими Військовою частиною НОМЕР_1 .
Також, судом встановлено, що в результаті отриманих травм позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 15.07.2024 по 14.08.2024 у КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з діагнозом: «посттравматичний стресовий розлад, затяжний перебіг, тривожно-депресивний синдром».
Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 23.03.2024 №2424 підтверджено, що захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Отже, є правильними висновки суду, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн. винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з отриманням поранення (травм).
Згідно довідки від 25.11.2024 №1843/18407 Військової частини НОМЕР_1 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2023 по серпень 2024, у липні та серпні 2024 року позивач не був поданий в наказ для виплати додаткової винагороди і в цей період вона йому не виплачувалась.
Отже, позивачу не виплачувалась додаткова винагорода у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у спірний період з 15.07.2024 по 14.08.2024.
Загальний час перебування на лікуванні має визначатись відповідачем відповідно до наявних медичних виписок тощо, а виплата додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн здійснюватися пропорційно часу (періоду) перебування на лікуванні.
Враховуючи викладене, суд обгрунтовано дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.07.2024 по 14.08.2024 є протиправною.
Колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень процесуальних норм. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують. Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 160/33164/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш