02 грудня 2025 р.Справа № 520/16047/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 520/16047/25
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
27.11.2025 на рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженні.
В обґрунтування клопотання зазначає, що строк на апеляційне оскарження припав на дію воєнного стану в країні, військовослужбовці НОМЕР_2 прикордонного загону забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в тому числі і представники групи юридичного забезпечення.
Просить врахувати, що підрозділи, відділи та служби, групи прикордонного загону розосереджені по різним місцям тимчасової дислокації, відповідач дислокується в Харківській області, де ведуться бойові дії, постійне місце дислокації зруйновано авіаударом, в зв'язку з чим зруйновано документообіг загону, що значно ускладнило вчасну подачу апеляційної скарги.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 29.09.2025 в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі, копію якого отримано відповідачем 30.09.2025 о 17:17, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".
Таким чином, строк на апеляційне оскарження сплинув 30.10.2025.
Проте, апеляційна скарга подана Військовою частиною 27.11.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на введення воєнного стану на території країни, залучення працівників до виконання бойових (спеціальних) завдань, дислокацію в зоні бойових дій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, після його продовження, діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Необхідно зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про воєнний стан" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт посилався на введення в Україні воєнного стану, приведення Військової частини у вищу ступінь бойової готовності, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, дислокації відповідача в регіоні, де ведуться бойові дії.
Суд не заперечує, що вказані обставини могли ускладнити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак зазначені доводи не підтверджені достатніми та належними доказами (як-от, наприклад, наказами командування про залучення особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ), що дислокується у Харківській області, зруйнування будівлі та пошкодження документів.)
Отже, враховуючи часові межі з моменту ухвалення оскаржуваного судового рішення (29.09.2025) до дати подання апеляційної скарги (27.11.2025), що становить майже 2 місяці, не вчинення апелянтом дій, спрямованих на своєчасне оскарження рішення суду, не надання доказів наявності поважних підстав пропуску строку на оскарження, суд приходить до висновку, що значені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі, а тому визнає зазначені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не поважними.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і якщо підстави, вказані особою у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що підстави пропуску заявником строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати 10 денний строк з дня вручення ухвали для надання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів в їх підтвердження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Визнати наведені у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 520/16047/25 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 520/16047/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова