27 листопада 2025 р. Справа № 520/11159/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевченко О.В.) від 17.10.2025 по справі № 520/11159/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25 в частині зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 року з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 року по справі № 520/2205/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
Представником відповідача подано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому просив суд прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та встановити новий строк для подання звіту на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25.
Також, відповідачем надіслано доповнення до звіту, в яких просив суд:
- прийняти та затвердити звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25;
- звільнити керівника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу.
Позивачем надіслано до суду клопотання, в яких просив суд:
- здійснити розгляд звіту ГУ ПФУ в Харківській області з обов'язковим викликом сторін невідкладно;
- відмовити у прийнятті звіту;
- за безпідставне невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/11159/25 накласти на начальника ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_2 штраф у визначеному судом розмірі;
- надати ГУ ПФУ в Харківській області новий строк у 10 днів для виконання рішення ХОАС по справі № 520/11159/25 у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та повернути справу до суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд залишив поза увагою його клопотання про слухання справи з його участю. Крім того, у заяві від 22.08.2025 позивач наводив свій розрахунок заборгованості з виплати пенсії, а саме - 240015,16 грн., що значно більше ніж нарахована відповідачем - 39165,76 грн. Також вказує, що ніяка зміна законодавства не може впливати на виконання остаточного рішення, тим більше що відповідач не вказує які саме зміни відбулися, та на підставі яких норм він застосував кінцеву дату виконання рішення саме 31.01.2021, хоча як вважає позивач, рішення суду не має кінцевої дати його виконання.
Також апелянтом заявлено клопотання про витребування з ННЦ «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА» копії висновку експерта № 2834 від 11.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, спірним питання у даному випадку є наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25 від 29.09.2025.
В обґрунтування клопотання про витребування доказів позивачем зазначено, що вказаний висновок експерта підтверджує протиправність проведеного пенсійним органом перерахунку позивача.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Разом з тим, клопотання позивача не містить обґрунтувань того, яку саме інформацію стосовно предмету доказування та тих обставин, які потрібно встановити у справі, містить зазначений висновок, з огляду на що позивачем не зазначено та не обґрунтовано підстав для прийняття судом рішення про витребування доказу.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання про витребування доказів.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019 року, протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 року з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 року по справі №520/2205/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
Рішення набрало законної сили.
Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем отримано виконавчий лист від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25.
Ухвалою суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25 в частині зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 року, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 року по справі № 520/2205/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
На виконання ухвали суду представником пенсійного органу надано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому просив суд прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та встановити новий строк для подання звіту на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі № 520/11159/25.
Також, представником відповідача надіслано до суду доповнення до звіту.
В звіті та в доповненні до звіту представником відповідача зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі № 520/2205/23. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2021 у розмірі 39165,76 грн., виплату якої буде проведено відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Також, Урядом постановлено Пенсійному фонду України не пізніше ніж до 1 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. На момент подання головним управлінням звіту, інформаційна система знаходиться ще на опрацюванні.
Оскільки рішення суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25 набрало законної сили 05.08.2025, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, судове рішення може бути виконано після доопрацювання на виконання постанови Уряду інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Також, представником відповідача зазначено, що встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 місячний термін для подання головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області звіту є недостатнім для виконання рішення суду.
У зв'язку з чим Головне управління просить суд прийняти та затвердити звіт, надати новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25 та звільнити керівника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу.
Приймаючи ухвалу про прийняття звіту та зобов'язуючи подати новий звіт протягом трьох місяців, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, а тому суд вважав, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд також вважав можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за № 4094-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України).
Зі змісту наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі № 520/2205/23. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2021 у розмірі 39165,76 грн., виплату якої буде проведено відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Урядом постановлено Пенсійному фонду України не пізніше ніж до 1 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. На момент подання головним управлінням звіту, інформаційна система знаходиться ще на опрацюванні. Оскільки рішення суду від 04.07.2025 по справі № 520/11159/25 набрало законної сили 05.08.2025, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, судове рішення може бути виконано після доопрацювання на виконання постанови Уряду інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Головним управлінням ПФУ в Харківській області не заперечується, що ним не виплачено позивачу нараховані кошти на виконання судового рішення у цій справі.
За доводами відповідача, з якими погодився і суд першої інстанції, невиконання судового рішення у відповідній частині обумовлюється незалежними від суб'єкта владних повноважень причинами, а саме, виплата можлива після доопрацювання програмного забезпечення та отримання відповідного фінансування.
Разом із тим колегія суддів зауважує, що відомостей, у чому саме полягає доопрацювання програмного забезпечення, хто його доопрацьовує, і коли воно буде доопрацьовано, звіт відповідача не містить, а саме посилання відповідача на необхідність його доопрацювання не підтверджено належними та допустимими доказами.
Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивача щодо наданого відповідачем розрахунку /а.с.72/, а саме того, що суми вказані в розрахунку відрізняються від сум вказаних в протоколах перерахунку пенсії.
Без дослідження та надання правової оцінки доводам як відповідача так і позивача, затвердження судом першої інстанції звіту є передчасним, оскільки вказані обставини є суттєвими та підлягають з'ясуванню судом.
Крім того, позивачем заявлялось клопотання про розгляд звіту з обов'язковим викликом сторін, однак судом першої інстанції звіт про виконання судового рішення розглянуто в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що у разі наявності клопотання сторони суд має обов'язок розглянути звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Водночас, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду питання про прийняття звіту.
З огляду на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові.
Колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зважаючи на викладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 року у справі № 520/11159/25 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 308, 312, 315, 316, 320, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі № 520/11159/25 скасувати.
Справу №520/11159/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складений 02.12.2025 року.