02 грудня 2025 року справа №360/986/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/986/25 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом Лимаря Андрія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Лимар Андрій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.01.2025 № 222030031311 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу період навчання з 05.06.1984 по 23.06.1986 у Московському інституті хімічного машинобудування; період отримання допомоги по безробіттю в періоди з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993; період безробіття з 06.10.1998 по 03.04.1999 згідно з трудовою книжкою від 01.08.1983 р. НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 31.12.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.01.2025 № 222030031311 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу позивача період навчання з 05.06.1984 по 23.06.1986 у Московському інституті хімічного машинобудування; періоди отримання допомоги по безробіттю в періоди з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993; з 06.10.1998 по 03.04.1999;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 31.12.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу.
Також, апелянт зазначає, що не підлягає зарахуванню спірний період до страхового стажу позивача, враховуючи підстави, зазначені в рішенні відповідача про відмову в призначенні пенсії.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
31.12.2024 позивач звернувся із заявою про призначенням пенсії .
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 01.01.2025 № 222030031311 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно наданої заяви від 31.12.2024 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 21 рік.
В рішенні обгрунтовано наступним:
«…Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 31.12.2024.
Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 63 роки.
Вік заявника 63 роки 2 місяці 24 дні.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 21 рік…
.. Крім періодів роботи, до страхового стажу зараховується навчання за денною формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училища. Час догляду непрацюючої матері за дітьми до досягнення 3-річного віку та періоди отримання допомоги в центрі зайнятості.
23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР. Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року.
Результати розгляду документів, доданих до заяви.
Страховий стаж особи становить 20 років 1 місяць 17 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1979 по 23.06.1986 - 6 років 9 місяців 23 дні згідно диплому від 23.06.1986 № 408528, оскільки період навчання перевищує загальновстановлений термін навчання, форма навчання в дипломі не зазначена;
- період отримання допомоги по безробіттю з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993 згідно з трудовою книжкою від 01.08.1983 НОМЕР_2 , оскільки наявні розбіжності між датою початку виплати “ 04.06.1992, 07.06.1992» та датою в наказах про початок виплати “24.06.1991». Крім того, не зазначено дату та номер наказів про припинення виплати.
Для зарахування до страхового стажу:
- періоду навчання з 01.09.1979 по 23.06.1986 необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою;
- періоду безробіття з 04.06.1992 по 03.03.1993, необхідно надати уточнюючу довідку з центру зайнятості про перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю;
- періоду з 06.10.1998 по 03.04.1999, необхідно надати уточнюючу довідку з центру зайнятості про характер матеріальної допомоги по безробіттю (навчання, курси підвищення кваліфікації, матеріальна допомога малозабезпеченим тощо)...».
За формою РС-право “Стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 », страховий стаж позивачки становить 20 років 1 місяць 17 днів:
- 01.07.1983 - 24.12.1983 - 0 років 5 місяців 24 дні;
- 01.01.1984 - 04.06.1984 - 0 років 5 місяців 4 дні;
- 28.08.1986 - 28.01.1988 - 1 рік 5 місяців 1 день;
- 04.02.1988 - 20.05.1988 - 0 років 3 місяці 17 днів;
- 28.11.1988 - 03.03.1992 - 3 роки 3 місяці 6 днів;
- 01.12.1994 - 06.05.1997 - 2 роки 5 місяців 6 днів;
- 13.09.1997 - 07.09.1998 - безробіття - 0 років 11 місяців 25 днів;
- 02.12.2000 - 31.01.2003 - 0 років 2 місяці 0 днів;
- 04.11.2003 - 30.11.2003 - 0 років 0 місяців 27 днів;
- 08.12.2003 - 19.12.2003 - 0 років 0 місяців 12 днів;
- 01.02.2004 - 29.02.2004 - 24179564 - 0 років 1 місяців 0 днів;
- 01.06.2004 - 30.06.2004- 24179564 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 01.08.2004 - 31.08.2004 - 24179564 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 30.10.2004 - 31.10.2004 - 32990594 - 0 років 0 місяців 3 дні;
- 29.11.2004 - 02.12.2004 - 32990594 - 0 років 0 місяців 4 дні;
- 01.04.2005 - 30.04.2005 - 24179564 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 01.09.2005 - 30.09.2005 - 24179564 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 11.05.2006 - 05.05.2007 - безробіття - 0 років 11 місяців 26 днів;
- 01.02.2011 - 28.02.2011 - 36399406 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 01.05.2011 - 28.05.2011 - 02141973 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 01.07.2011 - 31.07.2011 - 02141973 -0 років 1 місяць 0 днів;
- 01.09.2011 - 30.09.2011 - 00846688 - 0 років 0 місяців 0 днів;
- 03.03.2012 - 26.04.2012 - 02214461 - 0 років 2 місяці 0 днів;
- 01.06.2012 - 27.06.2012 - 02214461 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 01.12.2012 - 29.12.2012 - 23473770 - 0 років 1 місяць 0 днів;
- 09.01.2013 - 03.01.2014 - безробіття - 0 років 11 місяців 26 днів;
- 20.02.2014 - 17.02.2015 - 24179564 - 0 років 11 місяців 13 днів;
- 22.03.2016 - 28.02.2019 - 24179564 - 2 роки 10 місяців 23 дні;
- 10.03.2019 - 29.02.2020 - 24179564 - 0 років 11 місяців 21 день;
- 14.03.2020 - 28.02.2021 - 24179564 - 1 рік 0 місяців 0 днів;
- 20.03.2021 - 06.10.2021 - 24179564 - 0 років 6 місяців 16 днів.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За розділом IV п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заява позивача щодо призначення пенсії за віком розглянута ГУПФУ в Хмельницькій області з урахуванням принципу екстериторіальності.
У відповідності до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 20 років. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
За ч.2 статті 26 Закону № 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення пенсії 31.12.2024, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вік позивачки склав 63 роки 2 місяці 24 дні, і відповідно вона досягла віку, що дає право на призначення пенсії за віком за статтею 26 Закону № 1058, за наявності страхового стажу від 21 до 31 року.
Разом з тим, за твердженням відповідача, позивачка не набула страхового стажу у кількості 21 року, що унеможливлює призначення пенсії за віком. Стаж позивачки визначений у кількості 20 років 1 місяця 17 днів.
Щодо зарахування до страхового стажу за періоди з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993 згідно з трудовою книжкою від 01.08.1983 НОМЕР_2 , оскільки наявні розбіжності між датою початку виплати «04.06.1992, 07.06.1992» та датою в наказах про початок виплати «24.06.1991», та не зазначено дату та номер наказів про припинення виплати, суд враховує наступне.
За абзацом третім частини першої статті 24 Закону № 1058 період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
За статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
За пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 щодо спірних періодів містить такі записи:
-14. 04.06.1992 - 07.06.1992 - отримувала допомогу по безробіттю, пост. КМУ від 24.06.91 № 47;
-15. 07.06.1992 - 03.03.1993 - отримувала допомогу по безробіттю, пост. КМУ від 24.06.1991 № 47
Сєвєродонецький центр зайнятості населення:
-20. 06.10.1998 - призначена виплата матеріальної допомоги у відповідності до п.1 ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення», розп. 8387 від 06.10.1998;
-21. 03.04.1999 - припинена виплата матеріальної допомоги у відповідності до п.1 «з» ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення», розп. 8387 від 06.10.1998.
За пунктом 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців», яка була чинною на час заповнення окремих записів про роботу позивача у трудовій книжці, відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Згідно з пунктами 1.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Враховуючи правову позицію в постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 654/890/17, від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 та від 11.07.2019 у справі № 683/737/17, суд не бере до уваги вищевказані посилання відповідача на недоліки заповнення трудової книжки як на підставу для неврахування відомостей, що зазначені у такій трудовій книжці, оскільки саме на керівника підприємства, установи, організації, як станом на теперішній час, так і станом на дату внесення записів №№14, 15, 20, 21 до трудової книжки позивача, покладається відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.
Щодо доводів відповідача про необхідність надання уточнюючої довідки про характер матеріальної допомоги, що виплачувалась позивачці у період з 06.10.1998 по 03.04.1999, суд зазначає, що згідно із записом № 20 у трудовій книжці призначена виплата матеріальної допомоги у відповідності до п.1 ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення».
Станом на день внесення такого запису був чинним Закон України від 01.03.1991 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення», у відповідності до пункту 1 статті 31 якого безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 процентів встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Отже, записами № 20-21 у трудовій книжці позивачки підтверджується, що у період з 06.10.1998 по 03.04.1999 ОСОБА_1 отримувала саме допомогу по безробіттю, і цей період має бути зараховано до страхового стажу позивачки у відповідності до вимог абзацу третього частини першої статті 24 Закону № 1058.
Отже, наявні підстави для врахування записів трудової книжки позивача, зокрема, записів №№ 14-15, 20-21 щодо періодів отримання допомоги по безробіттю з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993, з 06.10.1998 по 03.04.1999 при обчисленні страхового стажу для призначення пенсії за віком, і відповідно про протиправність оскаржуваного рішення.
Спірним рішенням відповідача позивачці до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1979 по 23.06.1986 - 6 років 9 місяців 23 дні згідно диплому від 23.06.1986 № 408528, оскільки період навчання перевищує загальновстановлений термін навчання, форма навчання в дипломі не зазначена.
За ст. 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (пункт в) частини третьої статті 59), навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт д) частини третьої статті 59).
Пункт 2.23 Порядку № 22-1 визначає, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Трудова книжка НОМЕР_2 містить записи:
До вступу в МІХМ трудового стажу не мала.
Московський інститут хім.машинобудування.
1 - 01.07.1983 - зарахована на посаду гардеробниці госпчастини, наказ № 264 /л від 08.07.1983;
2 - 24.12.1983 - звільнена за власним бажанням, ст. 31 КЗпП , наказ 508/л від 30.12.1983;
Ресторан «Ізмайлово»
3. 01.01.1984 - прийнята на посаду прибиральниці тимчасово, наказ № 3-л від 16.01.1984;
4. 04.06.1984 - звільнена за закінчення тимчасової роботи, наказ № 31/л від 31.05.1984.
5. - закінчила Московський інститут хімічного машинобудування у 1986 році за спеціальністю машини та апарати хім.виробництв, диплом НОМЕР_3 .
За формою РС-право періоди роботи з 01.07.1983 по 24.12.1983, з 01.01.1984 по 04.06.1984 зараховані до страхового стажу позивачки у кількості 10 місяців 28 днів.
Наданою позивачкою копією диплому НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_1 у 1979 році вступила до Московського інституту хімічного машинобудування та 23.06.1986 році закінчила курс інституту за спеціальністю машини та апарати хімічних виробництв.
Суд віраховує, що твердження відповідача про те, що термін навчання позивача перевищує встановлений термін, у оскаржуваному рішенні викладені без нормативного обґрунтування, але відомості про форму навчання дійсно у дипломі відсутні.
Відповідно до п. 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (надалі також - Порядок №590).
Згідно з підпунктом «і» частини 1 пункту 109 Порядку №590 крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і таке інше), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на рабфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
За частиною 2 пункту 109 Порядку №590 при призначенні пенсій по старості періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються до стажу за умови, якщо цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба у складі Збройних сил СРСР, або інша служба, вказана в підпункті «к».
Відповідно до ч. 3ст. 42 Закону України від 23 травня 1991 року "Про освіту" підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.
За підпунктом 6.3 п. 6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 року № 161 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.11.1993 за № 173), вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Тобто, час навчання на денній формі у вищому навчальному закладі, що мав місце до 1 січня 2004 року, має зараховуватись до загального трудового стажу, який дає право на призначення пенсії, на відміну від періоду навчання на заочній (вечірній) формі, коли особа разом із навчанням здійснює трудову діяльність на виробництві (установі, організації), яка і підлягає зарахуванню до загального трудового стажу (за наявності підтверджуючих документів) даної особи.
Щодо відсутності в дипломі відомостей про форму навчання, суд враховує наступне.
Під час навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
Цією Інструкцією визначено, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху.
Відтак, про період навчання особи вносився запис у трудову книжку при навчанні на денних відділеннях, і інструкцією не було передбачено внесення записів до трудових книжок за умови навчання на вечірній (заочній формі), тому суд доходить висновку, що навчання позивачки здійснювалося саме на денній формі.
З урахуванням наведеного нормативного регулювання, зокрема, положення частини 2 пункту 109 Порядку №590, оскільки до вступу на навчання у 1979 році позивачка не працювала, а періоди роботи з 01.07.1983 по 24.12.1983 та з 01.01.1984 та 04.06.1984 зараховані пенсійним органом до страхового стажу, тому період навчання позивачки у Московському інституті хімічного машинобудування необхідно зараховувати до страхового стажу з 05.06.1984 по 23.06.1986, якому передували періоди роботи.
Оскільки відповідачем зараховано до страхового стажу позивача 20 років 1 місяць 17 днів, при зарахуванні до стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993, з 06.10.1998 по 03.04.1999, періоду навчання з 05.06.1984 по 23.06.1986, страховий стаж позивача становитиме більше необхідного для призначення пенсії 21 року.
За пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Днем досягнення пенсійного віку позивачки є 07.10.2024, з заявою про призначення пенсії звернулася 31.12.2024, тому пенсія за віком має бути призначена з 07.10.2024.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.01.2025 № 222030031311 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу позивача період навчання з 05.06.1984 по 23.06.1986 у Московському інституті хімічного машинобудування; періоди отримання допомоги по безробіттю в періоди з 04.06.1992 по 07.06.1992, з 07.06.1992 по 03.03.1993; з 06.10.1998 по 03.04.1999;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 31.12.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/986/25 за позовом Лимаря Андрія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 2 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
А.А. Блохін