02 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11722/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.01.2020 по 09.05.2024 включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.01.2020 по 09.05.2024 включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із вказанням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Що стосується клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 (справа № 9901/70/20) були сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
У цій ухвалі Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказані висновки Великої палати Верховного Суду є релевантними і до даної справи.
При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, надавши суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У частині другій статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у даній справі.
Суд зазначає, що оскарження позивачем дій відповідача щодо своєчасного повного розрахунку при звільненні та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви за захистом своїх прав підлягає сплаті.
За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, пільга щодо сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Заява про поновлення строку звернення до суду мотивована тим, що позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу у Збройних Силах України, що є підставою для поновлення строку на звернення до суду у зв'язку з ускладненням у вказаних осіб можливості звернення до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаним у заяві позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 117 КЗпП України (у редакції, викладеній відповідно до Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано спеціальний місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому, строк звернення до суду з позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється вказаною спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для застосування до спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України, на яку посилається позивач, відсутні.
Разом з тим, вказаний місячний строк слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У цій категорії справ таким днем є день фактичної виплати відповідної суми коштів, що не була виплачена працівнику під час звільнення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 та від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.
Як слідує з позовної заяви 09.05.2024, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі № 620/13790/23, на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума перерахованого грошового забезпечення у розмірі 429849,15 грн.
Вказане свідчить, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав 09.05.2024, після отримання вказаних коштів, а позовна заява подана до суду лише 24.10.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на проходження ним військової служби, як підставу для поновлення строку звернення до суду, оскільки відповідно до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 його було звільнено у відставку наказом № 996 від 06.11.2023 та виключено з військового обліку 10.11.2023.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними.
Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин та не подано оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн, позовна заява підлягає поверненню.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.12.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ