02 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/9039/25
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення щомісячної страхової виплати внаслідок часткової стійкої втрати працездатності від 30.05.2025;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2025 про призначення щомісячної страхової виплати внаслідок часткової стійкої втрати працездатності, з урахуванням висновків суду у даній справі.Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем поданий відзив на позов, в якому заперечують проти задоволення позову з наступних підстав. Відповідно до Акту про нещасний випадок № 1 від 23.07.1998 (далі - Акт) позивач отримав травму на виробництві в ЗАВТ «Чернігівсервіс». Згідно Акту вбачається, що під час виконання робіт у позивача ліва рука попала в станок та відповідно останній втратив пальця. Згідно довідки про результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках, потреби і додаткових видах допомоги від 03.12.1998 позивачу визначено 15% втрати працездатності з 12.09.1998, безстроково (далі - довідка). Раніше, за наслідками отриманої виробничої травми, підприємство, на якому стався нещасний випадок, повинно було здійснювати відшкодування шкоди до 01.04.2001, а потім повинно було передавати всі наявні особові справи до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем знаходження підприємства; за актами прийняття - передачі для продовження страхових виплат. Починаючи з 2001 року до 01.01.2023 страхові виплати здійснювали виконавчі дирекції Фонду соціального страхування України. Відповідно до пункту 2 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.09.1999 №1105 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №1105) припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 року. Справи отримувачів страхових виплат передані від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Головне управління) за Актами приймання-передачі №№1-4 від 16.01.2023. В Акті приймання-передачі №1 від 16.01.2023 справ про страхові виплати потерпілим та особам, які мають право на страхові виплати (по яких здійснено нарахування для виплати у січні 2023 року), в Акті приймання-передачі №2 від 16.01.2023 справ про страхові виплати потерпілим та особам, які мають право на страхові виплати (по яких прийнято рішення про припинення здійснення страхових виплат, але .справу не передано на архівне зберігання) та в Акті приймання-передачі №3 від 16.01.2023 справ про страхові виплати потерпілим та особам, які мають право на страхові виплати, передані на архівне зберігання прізвище ОСОБА_1 не зазначено. Враховуючи вищевикладене, позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. 30.05.2025 позивач повторно звертався до Головного управління через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення щомісячної страхової виплати. Разом із заявою від 23.09.2024 подано не повний пакет документів, а саме: наданий акт за формою Н-1 складений на бланку, який не відповідає вимогам діючого на момент настання нещасного випадку Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 №623 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1998 № 923). Наголошують на тому, що невідповідність акта вимогам чинного законодавства, на момент настання нещасного випадку має істотне значення при розгляді справ та прийнятті рішення щодо призначення страхових виплат. Подання неповного переліку документів, не є підставою для відмови в страхових виплатах, а є підставою для повернення поданих документів заявнику з роз'ясненням права повторного звернення. В Головного управління відсутні підстави для початку розгляду справи про страхові виплати та прийняття будь-яких рішень, що оформлюються постановою, оскільки позивач не надав, передбачений вищезазначеним законодавством пакет документів (оригінали, документи належної форми).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (надалі - позивач) згідно Акту про нещасний випадок № 1 від 23.07.1998 (далі - Акт) отримав травму на виробництві в ЗАВТ «Чернігівсервіс».
Згідно Акту вбачається, що під час виконання робіт у позивача ліва рука попала в станок та відповідно останній втратив пальця.
Згідно довідки про результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках, потреби і додаткових видах допомоги від 03.12.1998 позивачу визначено 15% втрати працездатності з 12.09.1998, безстроково.
23.09.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку з частковою втратою працездатності.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 08.10.2024 № 14309-13775/Т-02/8-2500/24 повідомило позивача, що останній на обліку в Головному управлінні, як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності не перебуває.
В подальшому позивач офіційно через Веб-портал Пенсійного фонду України 30.05.2025 звернувся із заявою № ВЕБ-25001-Ф-С-25-101137 про призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворювання), надавши при цьому необхідні документи: довідку, акт.
24.06.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом № 7529-6765/Т-02/8-2500/25 повідомило позивачу, що останній на обліку в Головному управлінні, як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності не перебуває.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні страхових виплат позивачу, останній звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV)
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
Основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів, зокрема, є здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону №1105-XIV).
Згідно частин 1-3 статті 30 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 30 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються, зокрема, із щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).
Частинами 1 та 2 статті 32 Закону №1105-XIV визначено, що ступінь втрати працездатності потерпілим визначається експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи під час проведення такого оцінювання.
Ступінь втрати працездатності потерпілим визначається у відсотках втрати працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я, з урахуванням (за наявності) результатів заключного реабілітаційного обстеження в рамках отримання реабілітаційної допомоги відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я".
За правилами частини 1 статті 36 Закону №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління заяву (у паперовій або електронній формі) про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Згідно частини 2 статті 37 Закону №1105-XIV Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат (частина 3 статті 37 Закону №1105-XIV).
Статтею 38 Закону №1105-XIV встановлено, що територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Територіальні органи уповноваженого органу управління можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.03.2024 за № 353/41698, затверджено Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі- Порядок №4-1).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4-1 визначено, що заява про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат (крім виплат, які призначаються страхувальником) подається потерпілим або особою, яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, особисто або через уповноваженого представника до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає страхову виплату) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктами 3-8 розділу ІІ Порядку №4-1 незалежно від виду страхової виплати, щодо якої звертається особа, під час подання заяви особа надає, зокрема:
паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Особа може пред'явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі.
Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Заява разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може подаватись заявником в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал Пенсійного фонду) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (у разі наявності технічної можливості). На заяву, подану в електронній формі, накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Днем звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат вважається день прийняття органом, що призначає страхову виплату, відповідної заяви з усіма необхідними документами.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) страхової виплати), днем звернення за страховою виплатою вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій, підсистемами Пенсійного фонду України орган, що призначає страхову виплату, може отримати:
дані з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
дані з Електронного реєстру листків непрацездатності;
дані з Єдиного державного демографічного реєстру;
дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти;
дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
дані з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
дані з Єдиного реєстру боржників;
дані з інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу;
дані з реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
дані з централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Якщо орган, що призначає страхову виплату, не отримав відомості, необхідні для призначення страхової виплати, із інформаційних систем органів державної влади, державних реєстрів або баз даних, особа, яка звертається за страховою виплатою або компенсацією, має право надати документи, що підтверджують ці відомості.
Якщо до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що призначає страхову виплату, письмово повідомляє заявника, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві робиться відповідний запис. У разі подання заяви через вебпортал Пенсійного фонду або Портал Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу Пенсійного фонду або засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №4-1 рішення про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат приймається протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження заяви з усіма необхідними документами з урахуванням отриманої органом, що призначає страхову виплату, інформації із відповідних державних електронних інформаційних реєстрів та баз даних.
Статтею 39 №1105-XIV визначений перелік підстав для відмов у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Отже вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що підставою для страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. При цьому для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подається акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого. Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк. Рішення оформляється постановою.
Отже з аналізу наведених норм вбачається, що після отримання відповідної заяви від позивача про призначення страхових виплат відповідач зобов'язаний у десятиденний строк розглянути цю заяву та прийняти відповідне вмотивоване рішення щодо призначення страхових виплат або про відмову в їх призначенні, яке оформляється постановою.
При цьому суд звертає увагу, що статтею 39 №1105-XIV визначений вичерпний перелік підстав для відмов у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Акту про нещасний випадок № 1 від 23.07.1998 (далі - Акт) отримав травму на виробництві в ЗАВТ «Чернігівсервіс».
Згідно Акту вбачається, що під час виконання робіт у позивача ліва рука попала в станок та відповідно останній втратив пальця.
З довідки про результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках, потреби і додаткових видах допомоги від 03.12.1998 слідує, шо позивачу визначено 15% втрати працездатності з 12.09.1998, безстроково.
Позивач офіційно через Веб-портал Пенсійного фонду України 30.05.2025 звернувся із заявою № ВЕБ-25001-Ф-С-25-101137 про призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворювання), надавши при цьому необхідні документи: довідку, акт.
Проте 24.06.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом № 7529-6765/Т-02/8-2500/25 повідомило позивачу, що останній на обліку в Головному управлінні, як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності не перебуває.
Отже відповідач, доводячи правомірність своїх дій при розгляді поданої позивачем заяви, вказав, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
При цьому судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви позивача від 30.05.2025 відповідачем не прийнято відповідного рішення про призначення страхових виплат чи про відмову в їх призначенні, чим порушено вимоги Закону №1105-XIV та Порядку №4-1.
Суд вважає, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих за неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю, визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
В даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача щодо призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду такої заяви.
З огляду на вимоги чинного законодавства України та встановлені у справі обставини, суд робить висновок, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025, стосовно призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
За таких обставин позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення, за результатами розгляду заяви позивача від 30.05.2025, стосовно призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Водночас належним способом захисту порушених прав є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.05.2025 щодо призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду такої заяви, з урахуванням висновків суду у даній справі.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності своєї бездіяльності.
Отже виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неприйняття рішення, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025, стосовно призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2025 щодо призначення страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду такої заяви, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних призначень Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 200 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій