02 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/9665/25
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.08.2025 № 254050012058 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 06.04.1994 по 29.01.2020 на посаді машиніста-регулювальника сигаретних машин у ПрАТ А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», до страхового стажу періоди роботи з 15.08.1985 по 30.09.1985 у Ольшанській семилітній школі № 7 на посаді вчителя, з 15.12.1987 по 19.09.1988 у Прилуцькій середній школі № 7 на посаді вчителя, з 19.09.1988 по 17.08.1993 у Прилуцькому СПТУ № 34 на посаді викладача згідно записів трудової книжки від 15.08.1985 НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву позивача від 29.07.2025 з урахуванням правової оцінки наданої в судовому рішенні.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ГУ ПФУ у Донецькій області, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, зазначає, що згідно поданих документів, право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у позивача відсутнє. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідно до довідки від 29.01.2020 № 172/20 ПО, що видана Приватним акціонерним товариством «А/Т Тютюнова компанія» В.А.Т «Прилуки» не зараховано період роботи з 06.04.1994 по 29.01.2020 на посаді машиніста-регулювальника тютюнових машин сигаретного цеху, так як довідка підписана директором з виробництва, відсутнє посилання на постанову КМУ від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Довіреність або інші документи на право підпису директору з виробництва для розгляду не надавалася. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 15.08.1985 по 30.09.1985 (запис 1-2), з 15.12.1987 по 19.09.1988 (запис 3-4), з 19.09.1988 по 17.08.1993 (запис 5-7) згідно трудової книжки від 15.08.1985 НОМЕР_1 , оскільки титульна сторінка не завірена печаткою установи, що не відповідає вимогам пункту 21 Інструкції № 162. Документи, що підтверджують вищезазначені періоди роботи, для розгляду не надавались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
29.07.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вік позивача на дату звернення за призначенням пенсії становить 58 років 10 місяців 28 днів.
Заява позивача про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах, була розглянута, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області та рішенням №254050012058 від 05.08.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, на пільгових умовах, оскільки пільговий стаж особи за Списком № 2 не підтверджений.
Зі змісту рішення слідує, що страховий стаж позивача становить 36 років 10 місяців 17 днів; до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки від 15.08.1985 НОМЕР_1 , оскільки титульна сторінка не завірена печаткою установи; до пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідно до довідки від 29.01.2020 №172/20 ПО, що видана Приватним акціонерним товариством «А/Т Тютюнова компанія» В.А.Т «Прилуки» не зараховано період роботи, з 06.04.1994 по 29.01.2020, на посаді машиніста-регулювальника тютюнових машин сигаретного цеху, так як довідка підписана директором з виробництва, відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», довіреність або інші документи на право підпису директору з виробництва для розгляду не надавалася; пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
У відповідності до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Таким чином до 01.01.2004 стаж підтверджується документально, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Як вбачається з предмету спору дослідженню підлягає правомірність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового трудового стажу позивача періоду роботи в ПрАТ А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», з 06.04.1994 по 29.01.2020, на посаді машиніста-регулювальника тютюнових машин сигаретного цеху та до загального страхового стажу періоди роботи, з 15.08.1985 по 30.09.1985 у Ольшанській семилітній школі № 7 на посаді вчителя, з 15.12.1987 по 19.09.1988 у Прилуцькій середній школі № 7 на посаді вчителя, з 19.09.1988 по 17.08.1993 у Прилуцькому СПТУ № 34 на посаді викладача згідно записів трудової книжки від 15.08.1985 НОМЕР_1 .
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (підпункт 2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (підпункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (підпункт 2.4. Інструкції).
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року (приклади у додатках 1, 2).
Судом встановлено, що станом на момент подачі заяви про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах, позивачу виповнилося повних 58 років та, згідно з поданими документами, він має загальний страховий стаж роботи більше 38 років та необхідний пільговий стаж роботи більше 25 років, що підтверджується записами трудової книжки від 15.08.1985 серії НОМЕР_1 , з якої випливає, що позивач в період з 06.04.1994 по 29.01.2020 на посаді машиніста-регулювальника сигаретних машин у ПрАТ А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» та з 15.08.1985 по 30.09.1985 у Ольшанській семилітній школі № 7 на посаді вчителя, з 15.12.1987 по 19.09.1988 у Прилуцькій середній школі № 7 на посаді вчителя, з 19.09.1988 по 17.08.1993 у Прилуцькому СПТУ № 34 на посаді викладача.
Записи трудової книжки позивача виконані чітко, зрозуміло, містять інформацію про період роботи та займану посаду, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підписи уповноваженої особи та печатки підприємства.
Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірний період, а саме машиніста-регулювальника сигаретних машин тютюнового сигаретного цеху, підтверджується матеріалами справи, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 розділ ХХІІ, підрозділ 5 Тютюнове виробництво та виробництво відновленого тютюну (в редакції, чинній на період роботи позивача), відносяться до відповідного списку № 2.
Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача від 15.08.1985 серії НОМЕР_1 , за періоди, щодо яких виник спір, а саме з 06.04.1994 по 29.01.2020, зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.
Отже вказаними доказами підтверджується відповідний пільговий та загальний стаж роботи позивача у спірні періоди, що спростовує висновки відповідача про відсутність пільгового стажу, в зв'язку з чим підлягають зарахуванню спірні періоди стажу позивача як до пільгового стажу за Списком № 2 так і до загального страхового стажу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач станом на час звернення із заявою про призначення пенсії досяг 58 років, має страховий стаж більше 38 років, у тому числі понад 25 років на пільгових умовах за Списком № 2, а відтак має право на призначення пенсії на пільгових умовах Список № 2.
За таких обставин суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне, у відповідності до статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.08.2025 № 254050012058 про відмову у призначенні пенсії, на пільгових умовах, ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи, з 06.04.1994 по 29.01.2020, на посаді машиніста-регулювальника сигаретних машин у ПрАТ А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» та до загального страхового стажу періоди роботи, з 15.08.1985 по 30.09.1985 у Ольшанській семилітній школі № 7 на посаді вчителя, з 15.12.1987 по 19.09.1988 у Прилуцькій середній школі № 7 на посаді вчителя, з 19.09.1988 по 17.08.1993 у Прилуцькому СПТУ № 34 на посаді викладача згідно записів трудової книжки від 15.08.1985 НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву позивача від 29.07.2025 про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої в судовому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, код ЄДРПОУ - 13486010).
Суддя В.В. Падій