Справа № 161/14707/25
Провадження № 3/161/4726/25
м.Луцьк 27 листопада 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385166 від 08.07.2025 року вбачається, що 08.07.2025 о 13 год. 22 хв. в с.Охотин по вул. Лісовій, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes Benz МL 270», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується матеріалами справи. Заяв чи клопотань не подавав.
Захисник ОСОБА_1 - Винту Є.Ю. в судовому засіданні пояснив, що його довіритель вину у вчиненні правопорушення не визнає. Вживав «траву» за 5 днів до події. Просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення, оскільки було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння. Зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому працівники поліції зобов'язані були викликати ВСП.
В судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що 08.07.2025 під час патрулювання було виявлено автомобіль на іноземній реєстрації, у зв'язку з чим було вирішено перевірити інформацію щодо митного контролю та наявність документів. Під час спілкування з водієм, виявили в останнього ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема, посвітили ліхтариком на зіниці, вони були звужені, не реагували на світло. Від проходження огляду відмовився. Зазначив, що військова служба правопорядку не викликалась, оскільки не було на це законних підстав.
Суд, заслухавши захисника, свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.
Всупереч невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385166 від 08.07.2025 року; рапортом; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров'я; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З відео (файл №2) встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння на вимогу працівників поліції як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я (03 хв. 45 с).
Відповідно до п. 2.5 ПДР України встановлено імперативний обов'язок водія пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» , затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У відповідності до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушення пункту 2.5 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що встановлює відповідальність за відмову від такого огляду, особою, що керує транспортним засобом.
Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв'язку доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, для якого діє спеціальний порядок огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок № 32), які поліцейським були грубо порушені, у зв'язку з чим всі зібрані поліцейським докази є недопустимими, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця.
Крім цього суд зазначає, що Законом України від 13.12.2022 № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», КУпАП доповнено спеціальною нормою статтею 266-1 «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Враховуючи, що місцем вчинення адміністративного правопорушення не є території військових частин, суддя приходить до висновку, що порядок огляну на стан сп'яніння, передбачений ч. 2 ст. 266-1 КУпАП не застосовується. Таким чином, спростовуються доводи захисника про обов'язкову присутність відповідної посадової особи ВСП під час розгляду справи.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
З довідки сектору адміністративної практики Луцького РУП ГУНП у Волинській області вбачається, що згідно з базою даних ІП «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційного-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» - ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 (категорії В, С).
У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 21, 23, 40-1,ч. 1 ст.130, 256, 265, 280, 283 - 287, 294, 307, 308 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК