01 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/12670/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 у належному розмірі,
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду в обґрунтування якої, просила врахувати, що на всій території України оголошено воєнний стан, а також, що відповідь від відповідача отримана лише 20.08.2025.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вимоги до письмового клопотання викладені у частині першої статті 167 КАС України.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У свою чергу абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена довічне грошове утримання вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач оскаржує дії відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 про що зазначає в позовній заяві. Разом з тим, до суду звернувся 18.11.2025, тобто поза межами строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Щодо оголошення на всій території України воєнного стану, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження, що вищезазначені обмеження позбавили можливості позивача своєчасно звернутись до суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що, починаючи з середини квітня 2022 року, Чернігівська область не належала до територій, що розташована в районі проведення воєнний (бойових) дій або яка перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Не належала ця територія до відповідних зон й у подальшому. У свою чергу, належних і допустимих доказів існування у позивача об'єктивних, пов'язаних із введенням воєнного стану, перешкод у реалізації свого права на звернення до суду, матеріали справи не містять.
Посилання позивача на те, що строк звернення до суду потрібно обраховувати з дати відповіді відповідача тобто з 20.08.2025, суд не приймає до уваги, оскільки отримання листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент з якого особа повинна була дізнатися про порушення свої прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, позивач не надав належні та допустимі докази існування об'єктивних чи суб'єктивних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду за захистом своїх прав за період з 01.01.2021 по 17.05.2025, в строк встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами за вказаний період.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.01.2021 по 17.05.2025 суд вважає неповажними, тому позовну заяву в цій частині слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко